Типологія держав

 

РОЗДІЛ 1. Загальні засади типології держав

1.1Визначення, мета, критерії типології держав

1.2Історія виникнення перших державних утворень

1.3 Характерні ознаки і спроби класифікації стародавніх держав

РОЗДІЛ 2. Підходи до типології держав

2.1 Формаційний підхід

2.1.1  Рабовласницький тип держави

2.1.2 Феодальний тип держави

2.1.3 Буржуазний тип держави

2.1.4 Соціалістичний тип держави

2.2 Цивілізаційний підхід

2.2.1 Держави первинної цивілізації

2.2.2 Держави вторинної цивілізації

 

 

Держава є унікальним багатогранним соціальним явищем: це політико-територіальна організація, яка виступає від імені всього суспільства, володіє суверенітетом, спеціальним апаратом управління й примусу, являє собою своєрідний механізм здійснення влади і регулювання суспільних відносин. 

Тема курсової роботи є досить актуальною в рамках теорії держави і права, адже питання щодо типології держав є невирішеним і дискусійним. Немає єдиної точки зору щодо правильного класифікаційного способу. Протягом розвитку людства з’являлись різноманітні країни, тож виникла нагальна потреба їх наукової класифікації, впорядкування за економічними, політичними, географічними, історичними особливостями, місцем людини в суспільстві, культурним і духовним рівнем, характером державного режиму. 

У процесі історичного розвитку держави зазнають істотних змін і  трансформацій, які пов'язані з необхідністю їх систематизації та впорядкування відповідно до нововиявлених обставин та умов сучасного світу. Власне це й обрано основною проблемою дослідження, що визначає його актуальність як у загальнотеоретичному, так і у прикладному аспектах.

Метою даної теми є аналіз причин і закономірностей виокремлення різних типів держав, визначення основних етапів їх становлення.

Об’єктом вивчення виступає держава, як соціальна організація, а предметом – визначення основного, найбільш логічного способу типізації країн за характерними рисами.

Для досягнення мети були виокремлені такі основні завдання:

1. Визначити поняття і критерії типології держав
2. Проаналізувати історію виникнення перших державних утворень
3. Виявити причини розмежування держав
4. Визначити передумови формування відповідних типів держав в історичному аспекті
5. Дослідити переваги і недоліки основних підходів класифікації держав
6. Порівняти цивілізаційний і формаційний підходи

Про ці та інші проблеми класифікації писали вітчизняні та зарубіжні вчені Скакун О.Ф., Мурашина О.Г., Марченко М.М., Алексєєва З.З., Петришина О.В. У книгах перерахованих авторів розглядаються держави з точки зору поділу їх на історичні типи та аналізуються підходи такого поділу.

При виконанні завдань у ході роботи були використані теоретичні методи – аналізу, синтезу, систематизації, зіставлення, і міжгалузеві –  хронології, класифікації науково-правових джерел інформації,  які дозволили узагальнити й систематизувати погляди вчених на досліджувану проблему і вирішити поставлені завдання.

Практичне значення полягає в тому, щоб дати змогу розкрити соціальну сутність розподілених на види, групи, класи держав, що існували в історії людства або існують на сьогоднішній день.

Структура роботи зумовлена її метою та завданнями  і складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. 

 

 

 

Історичний процес налічує величезну кількість держав, які різняться за своїм походженням, розвитком, призначенням і функціонуванням. У курсі теорії держави і права особлива увага приділяється класифікації держав на певні типи, що поєднуються за конкретними ознаками на підставі тих чи інших  критеріїв.  Проблема типізації держав завжди була і залишається дискусійною серед дослідників.  В юридичній літературі висловлено багато точок зору щодо даного питання і запропоновано велику кількість варіантів його вирішення. 

Типологія держав являє собою важливий процес поділу усіх країн на групи, класи, типи за характерними особливостями. Така класифікація є необхідним, складним, послідовним процесом дослідження в науці теорії держави і права. Під типом розуміють сукупність основних  рис держав, систему їх найважливіших властивостей і особливостей, які виникають у зв’язку з відповідним історичним періодом  і характеризуються загальними ознаками. Тому метою типології  виступає узагальнення і розподіл різноманітних державно-правових феноменів у відповідні групи.

Також в роботі подається характеристика окремих типів країн, починаючи від рабовласницьких і закінчуючи сучасними. Необхідність класифікації перш за все полягає у тому, щоб виявити, якою була держава в різні періоди розвитку суспільства.

Типологія  виступає закономірною складовою розподілу всіх держав, що існували в історії людства або існують нині, на такі групи, класи, що дають змогу розкрити їх призначення. Важливими відмінними рисами і особливостями історичного процесу розвитку держави, включаючи саме суспільство, являється його загальність та безперервність, які супроводжуються виділенням його окремих стадій розвитку. Врахування характерних рис являється опорою як для пізнання всього історичного процесу, так і для окремої групи країн [1, с. 54].

Класифікація держав повинна здійснюватися на обґрунтованій основі, що передбачає наявність певних опорних стандартів. Дослідники в якості фундаментальних критеріїв зазвичай застосовують такі: 1) за функціональною роллю – держави, які переважно управляють, організовують, регулюють чи придушують; 2) за рівнем культурного і духовного розвитку суспільства; 3)за формою держави: за формою правління, за формою державного устрою; 4) за системою методів і засобів, які застосовує держава для захисту своєї території, власності, населення; 5) за способом політичної участі громадян: тоталітарні, авторитарні, ліберально-демократичні, ті, що застосовують самоврядування; 6) за ступенем правового впливу: правові, квазіправові, перехідно-правові; 7) за  системою методів і засобів, які застосовує влада для захисту виробничих відносин і форм