Типологія держав

Найбільш розповсюдженими є класифікації відповідно до суспільно-економічних формацій і за цивілізаціями.

 

 

Аналізуючи процес поділу держав, можна дослідити історію виникнення перших державних утворень. Цей складний шлях розпочався декілька тисяч років тому. Кожен історичний етап поступово виокремлював свої особливості, які дали можливість вченим класифікувати держави. Спочатку основними формами суспільної організації були рід, община, плем’я, союзи племен. Первісне стадо змінювалось на досконаліше об’єднання людей. Найбільш ранньою формою співжиття була праобщина, яку згодом замінила родова община. Вона являла собою колектив людей, які походили від одного прадіда і вели спільне господарство. Родова община роздрібнюється на патріархальні сім'ї, які виступають власниками знарядь і продуктів праці. Колективна власність перетворюється в групову, а згодом – у сімейну. Кровнородинні зв'язки замінюються сусідськими. Виникають територіальні утворення, які не збігаються з родоплемінною організацією. Історично сім'я змінює свою форму і значення. Спочатку вона постає як об'єднання чоловіків та жінок, між якими існують статеві контакти. Пізніше створюється групова сім'я, а згодом парна, що зберіглася й до нашого часу. Важливою економічною передумовою формування держави став перехід від привласнювальної економіки до виробничої [2, c. 29]. Удосконалення знарядь праці сприяло виникненню такого заняття як кочове скотарство, а також розвитку нових форм землеробства і ремесла.

Примноження чисельності та густоти населення призвели до збільшення й розростання землеробських об’єднань, що виявлялося у виокремленні нових сімейно-кланових груп. На території родової общини розміщалося декілька селищ, які з розвитком господарської діяльності перетворювалися у поселення міського типу. Важливим періодом у передісторії держави і права стало виникнення, формування, удосконалення абсолютно нових принципів управління суспільством, яке за своєю суттю було переддержавним. Протодержава об'єднувала кілька груп поселень навколо певного храмового центру, що мав релігійне значення для всієї нової спільноти. Він налічував кілька тисяч осіб, зосереджував багатства всієї спільноти, придушував  будь-які повстання і підкоряв собі провінційні поселення, а також встановлював відносини васалітету(особистої залежності) із сусідами. До його основних обов’язків верховного правителя входило призвання членів общин на спільні роботи, господарську користь від яких він визначав особисто. На Сході важливим елементом суспільного життя були іригаційні роботи. 

Поява держави є наслідком довгого й складного процесу, який поступово призводить до заміни однієї форми іншою. Рання держава складалася з декількох десятків або сотень тисяч осіб, які забезпечували потрібний рівень праці і продуктів, відчужуваних на користь верховного правителя і держави. В цей період населення характеризується багатонаціональністю, яка була зумовлена постійними завоюваннями нових територій. Держава формується в певних історичних умовах, під впливом різноманітних економічних, соціальних, демографічних, природно-кліматичних, психологічних, релігійних та інших факторів. Ускладнення економічних відносин призвело до майнового розшарування населення і соціальної диференціації.

Під час вирішення завдань типології не варто забувати й про те, що шлях виникнення та формування перших державних утворень тісно взаємопов’язаний з безперервними змінами і розвитком суспільства,  призначення держави і права, а також з непередбачуваними кліматичними і географічними перетвореннями. З кожним новим історичним періодом ускладнювалася внутрішня організація сімейно-кланових груп, їх члени набували нових умінь, виробничих навичок, правових орієнтирів; починався поділ праці на землеробство, скотарство, ремісництво, виникло ремесло. Усі ці чинники сприяли підвищенню ефективності суспільного і колективного виробництва. Виробнича економіка  не тільки задовольняла необхідні життєві потреби кожної родини , а й зумовлювала виникнення надлишкового (зайвого) продукту, який перерозподілявся між усіма членами общин. Спочатку його використовували для обміну всередині родового колективу. Та згодом додатковий продукт почав набувати характеру товару.  В результаті з’явилися групи людей, наділених можливостями привласнювати продукцію, створену іншими групами. Між цими групами постійно виникали суперечності, конфлікти. Загроза втратити не лише продукти своєї праці, а й життя, змусила людей до такої організації співжиття, яка б не тільки захистила їх фізично, але сприяла узгодженню, захисту різноманітних їхніх інтересів, які з плином часу постійно розширювалися.

Це зумовило виникнення інституту держави, яка взяла на себе функції організації внутрішнього життя за допомогою загальнообов’язкових норм, правил поведінки, механізмів їх впровадження, а також захисту свого населення від зовнішніх сил. Держава стала єдиною формою організації суспільного життя.

Підсумовуючи, можна виокремити загальні причини її виникнення:

• три великі поділи праці:

а) відокремлення скотарства від землеробства 

б) відокремлення ремесла від землеробства 

в) відокремлення торгівлі від виробництва 

• виникнення надлишкового продукту, приватної власності;
• поява майнової нерівності;
• виникнення патріархальної сім’ї;
• об’єднання великих груп людей з різними інтересами і виникнення міжкласових конфліктів;
• неспроможність суспільної влади первісного ладу врегулювати класові суперечності та конфлікти. 

Однією з перших форм територіального об'єднання людей стає місто. У різних народів світу процес виникнення держави мав свої характерні особливості. Розрізняють такі основні шляхи виникнення держави [3, c. 67].

Східний шлях. У Єгипті, Вавилоні, деяких країнах Африки виникнення держави перш за все було пов'язане з природно-кліматичними і географічними обставинами. Поливне землеробство зумовило необхідність проведення довготривалих і виснажливих суспільних робіт: будівництво, оборона іригаційних систем та ін. Це стало необхідною причиною виокремлення групи осіб, які виконують управлінські функції.

Античний шлях. Основними чинниками утворення держави у Давній Греції і Давньому Римі були поступовий розпад первісноообщинної організації влади, перехід від колективної до приватної власності на землю, засоби і знаряддя виробництва, соціальне розшарування