Участь громадян у сфері місцевого самоврядування

Поряд зі Статутами в 9 містах (Вінниця, Донецьк, Миколаїв, Суми, Харків, Черкаси, Чернівці, і Чернігів, Севастополь) існують Положення про громадські слухання, затверджені окремими рішеннями міських рад.  

Одним із ключових питань з точки зору можливості для члена територіальної громади реалізувати своє право на участь у вирішенні питань місцевого значення через громадські слухання – це можливість ініціювати їх проведення. Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право проводити громадські слухання належить тільки територіальній громаді.

Досліджуючи це питання за формальними і кількісними показниками в Україні можна виокремити наступне:

1. практично усі Статути та Положення надають право ініціювати проведення громадських слухань міському голові, головам районних у місті рад, міським радам та їх органам та різноманітним депутатським групам (постійним комісіям, фракціям, певній кількості депутатів), виконавчим комітетам та іншим виконавчим органам міських рад;

2. 21 – членам територіальної громади. Необхідна мінімальна кількість членів територіальної громади для подання ініціативи коливається від 1 до 11 тисяч осіб;

3. 11 – органам самоорганізації населення;

4. 4 – громадським організаціям;

5. 2 – політичним партіям;

6. 5 – іншим утворенням, як от Рада громадських організацій, комітет місцевого самоврядування; підприємства усіх форм власності за погодженням із міським головою або виконавчим комітетом або міською радою; комунальні підприємства за погодження із міським головою; підприємства, установи й організації усіх форм власності.

Так, Статутом територіальної громади м. Львова передбачено, що громадські слухання проводяться з ініціативи міської ради або її постійних комісій, виконавчих органів міської ради, органів самоорганізації населення. Якщо протягом року вказані органи та посадові особи не скликали громадських слухань, то такий обов'язок покладається на міського голову.  

Статутом територіальної громади м. Дніпропетровськ передбачено, що громадські слухання скликаються міським головою за власною ініціативою або ініціативою міської ради, районних у місті рад, Таромського селищного голови, Таромської селищної ради, органів самоорганізації населення, членів територіальної громади у кількості не менше, ніж 250 осіб.  

Статут територіальної громади м. Дніпропетровська прийнятий 2001 році, а в 2008 році було окремо прийняте Положення про громадські слухання в місті Дніпропетровську як Додаток до цього Статуту. Цим положенням розширено перелік осіб, які можуть бути ініціаторами проведення громадських слухань.

Зокрема, ними можуть бути: ініціативна група членів територіальної громади в кількості від 3 до 9 осіб, обрана на зборах членів громади; орган самоорганізації населення; група депутатів відповідної ради в кількості не менше мінімального чисельного складу постійної комісії, встановленого регламентом ради; постійна комісія ради; виконавчий комітет ради; міський голова; громадська організація, що розповсюджує свою діяльність на територію міста; місцевий осередок політичної партії.  

Відповідно до Статутів та Положень правом призначати громадські слухання наділені:

міський голова у 14 територіальних громадах (Дніпропетровськ, Донецьк, Івано-Франківськ, Кіровоград, Луганськ, Одеса, Рівне, Суми, Харків, Черкаси, Чернівці, Чернігів, Сімферополь, Севастополь) ;

міський голова, виконком або ініціатор в 1 територіальній громаді (Вінниця) ;

міський голова і міська рада в 1 територіальній громаді (Херсон) ;

міська рада в 1 територіальній громаді (Миколаїв) ;

не врегульоване це питання в 7 територіальних громадах (Луцьк, Житомир, Ужгород, Львів, Полтава, Тернопіль, Хмельницький).

Передбачена процедура проведення громадських слухань у випадку, якщо міський голова в установлений строк не призначив слухань: у 2 територіальних громадах (Рівному та Черкасах) слухання в такому випадку, призначає перший заступник, а в разі його відсутності секретар міської ради. у 2 територіальних громадах – сам ініціатор. В Харкові – ініціатор призначає дату, час та місце проведення громадських слухань, про що негайно повідомляє голову. В Черкасах, якщо міський голова, його заступник чи секретар ради не призначать – слухання відбуваються з принципом «мовчазної згоди», відповідно до заяви, поданої ініціатором.  

У громадських слуханнях на добровільних засадах беруть участь члени територіальної громади. На громадські слухання запрошуються посадові особи органів місцевого самоврядування, депутати міської, районних у місті рад, керівники органів самоорганізації населення, представники місцевих осередків політичних партій та громадських організацій, керівники підприємств, установ та організацій, діяльність яких пов’язана з питаннями, що обговорюються.

Предметом громадських слухань, як зазначає М. І. Корнієнко, можуть бути: проект програми соціально – економічного та культурного розвитку територіальної громади; проект місцевого бюджету; місцеві податки та збори; надання пільг щодо місцевих податків і зборів; відчуження об’єктів комунальної власності, які мають важливе значення для задоволення потреб територіальної громади, а також об’єктів спільної комунальної власності територіальних громад, що перебувають в управлінні районних та обласних рад, передача їх під заставу; місцеві програми приватизації об’єктів комунальної власності; питання адміністративно – територіального устрою, передбачені законодавством України; створення вільних економічних та інших зон, зміни у їхньому статусі; дострокове припинення повноважень місцевого голови; затвердження символіки відповідної територіальної громади; прийняття статуту територіальної громади тощо.  

Рішення громадських слухань, усі подані на них пропозиції фіксуються в проколі громадських слухань. Він оприлюднюється і передається органам місцевого самоврядування. Фактично, протокол є документальним підтвердженням і факту проведення слухань, і прийнятих на них рішень. В усіх Статутах і Положеннях обов’язок ведення протоколу покладається