Участь громадян у сфері місцевого самоврядування

Відповідно до статті 3 цього Закону «місце проживання – адміністративно- територіальна одиниця, на території якого особа проживає строком понад шість місяців на рік». Тобто належність громадянина до територіальної громади визначається його проживанням на її території понад шість місяців на рік.

Звідси випливає, що той, хто проживає на території відповідної громади менше встановленого терміну, не належить до такої громади

Крім участі у місцевих виборах шляхом голосування, члени територіальних громад мають право брати участь у роботі виборчих комісій як їх члени, проведенні передвиборної агітації, здійсненні спостереження за проведенням виборів та в інших заходах, пов'язаних з організацією та проведенням виборів, що реалізується ними у порядку, визначеному законодавством України.

Варто зазначити також, що військовослужбовці строкової служби, громадяни України, що проживають за кордоном, а також особи, визнані судом недієздатними, та громадяни України, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі, вважаються такими, що не належать до жодної територіальної громади та відповідно не мають права голосу на місцевих виборах.

Можна зробити висновок, що для участі громадян у такій формі як місцеві вибори в якості виборця потрібно бути членом територіальної громади, в межах території якої проводяться вибори. Разом з тим, з нещодавніми змінами у законодавстві право бути обраним депутатом, сільським, селищним, міським головою наділені громадяни України, які мають право голосу відповідно до статті 70 Конституції України. Тобто вимоги бути членом територіальної громади, для пасивного виборчого права не встановлено.

На мою думку, це надзвичайно велика помилка законодавця не встановити такі вимоги. Як зазначають в науковій літературі, «необхідною видається постановка питання про доцільність перегляду законодавчих вимог до кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови. Відповідно до частини першої ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села, селища, міста, яка представляє громаду і забезпечує реалізацію законних прав та інтересів останньої. Загальновідомо, що для якісного управління територіальною громадою, представлення її інтересів та реалізації законних прав необхідно щонайменше бути членом відповідної громади, аби орієнтуватися в справах місцевого значення.

Сьогодні ж сільським, селищним, міським головою може стати будь-який громадянин України, що зовсім не володіє ні політичною, ні економічною, ні соціальною, ні культурною, ні іншою проблематикою відповідної адміністративно-територіальної одиниці, проте який має для перемоги на місцевих виборах достатню матеріально – фінансову базу».  

На мою думку, в Законі України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» слова «має право голосу відповідно до статті 70 Конституції України» треба замінити словами «має право голосу на відповідних виборах»

Аналіз чинного законодавства та наукової літератури, дають змогу виділити наступні види місцевих виборів:

за суб’єктами: вибори депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад; вибори сільських, селищних і міських голів;

за часом проведення: чергові; позачергові; повторні; вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів замість тих, які вибули; вибори депутатів місцевої ради та сільського, селищного, міського голови, що проводяться в разі утворення нової адміністративно-територіальної одиниці;

з огляду на правові наслідки: дійсні та недійсні;

в залежності від адміністративно-територіальної одиниці де проводяться місцеві вибори: власне місцеві і регіональні.

Отже, місцеві вибори є такою формою участі громадян в управлінні місцевими справами, яка дозволяє їм найбільш демократичним способом формувати органи місцевого самоврядування який, відповідно до чинного законодавства, діятиме від імені них та їх територіальної громади і реалізуватиме в більшій частині її функції та повноваження.

 

 

Згідно ст. 8 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» загальні збори громадян за місцем проживання – це одна із форм безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення.

Загальні збори громадян за місцем проживання – це зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), селища, міста для вирішення питань місцевого значення.

Науковець Прієшкіна О. В. зазначає, що загальні збори жителів за місцем проживання – організаційно – правова форма спільного публічного обговорення та вирішення мешканцями певної території питань місцевого значення. Такі збори є багатогранним та багатофункціональним явищем. Вони можуть розглядатися як засіб народовладдя та форма здійснення місцевого самоврядування; організаційна форма діяльності громадських організацій та структурний елемент інших форм народовладдя; форма реалізації конституційних прав і свобод людини та громадянина – засіб волевиявлення; комплекс природних прав; засіб зворотнього зв’язку між громадянами та державою тощо.  

Згідно ст. 1 Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 17 грудня 1993 року N 3748-XII загальні збори громадян скликаються за місцем проживання громадян (села, селища, мікрорайону, житлового комплексу, вулиці, кварталу, будинку та іншого територіального утворення) для обговорення найважливіших питань місцевого життя.  

Вони скликаються за місцем проживання громадян (села, селища, мікрорайону, вулиці, будинку тощо) по мірі необхідності, але не рідше одного разу на рік для обговорення найважливіших