Участь громадян у сфері місцевого самоврядування

Рішення інститутів представницької демократії, як правило, можуть бути скасовані актами безпосередньої демократії, а акти безпосередньої демократії не потребують будь-якого затвердження. Шляхом безпосередньої демократії приймаються насамперед найважливіші нормативно-правові акти: конституції, закони щодо внесення до них змін та інші правові акти, які безпосередньо висловлюють волю народу як акти і норми прямої дії.

За змістом безпосередня демократія відповідно до Конституції України – це формування органів державної влади та місцевого самоврядування (ст. 71), прийняття законів та інших рішень загальнонаціонального або місцевого значення (ст. 72, 74), гарантування (охорона) конституційного ладу (ст. 5), захист суверенітету та територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки (ст. 17) тощо.

На місцевому рівні громадяни за допомогою безпосередньої демократії можуть вирішувати питання місцевого значення.

Згідно статті 1 Конституції Україна є демократичною державою і, відповідно, володіє такою обов’язковою характеристикою демократичного державного управління, як залучення громадськості до процесу формування та реалізації державної політики. Європейська практика в даному випадку говорить про таку характеристику, як залучення сторін.

До того ж, стаття 38 Конституції проголошує, що громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами.

Отже, стає зрозуміло, що чинне правове поле в Україні утверджує конституційні основи для участі громадськості в управлінні публічними справами. І не лише через чітко прописані в законодавстві вибори представницьких органів та їхніх посадових осіб, референдуми, а й через інші механізми, які можуть застосовуватися як на національному, так і місцевому рівнях.

Участь громадян у місцевому самоврядуванні проявляється у безпосередніх та представницьких формах демократії. Конституція і закони України не встановлюють вичерпного переліку засобів безпосередньої демократії, тому такі на локальному рівні характеризуються різноманітністю форм (референдум, вибори, місцеві ініціативи, самооподаткування тощо). Представницькі форми демократії у системі місцевого самоврядування проявляються у діяльності органів та посадових осіб, а також через систему муніципальної служби.

Тобто, можливість безпосередньої участі громадян у здійсненні місцевого самоврядування передбачена Конституцією України.

Для того, щоб реалізувати цю можливість Конституцією та законодавством України передбачено ряд форм, в рамках яких громадяни реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні.

Для формулювання поняття «форми безпосередньої участі громадян у здійсненні місцевого самоврядування», необхідно зазначити філософське розуміння поняття «форми».

Словник філософських термінів вказує, що «форма» [лат. forma – зовнішній вигляд] – це категорія, яка позначає спосіб зовнішнього прояву змісту, а також спосіб зв'язку елементів змісту.  

Таким чином, формою безпосередньої участі громадян у здійсненні місцевого самоврядування – це легітимні та імперативні способи і засоби безпосереднього здійснення влади територіальною громадою або її членами, якими забезпечується право громадян здійснювати місцеве самоврядування, тобто безпосередньо вирішувати питання місцевого значення.

Форми безпосередньої демократії класифікуються за:

- результатами діяльності (або способом впливу на суспільні відносини) на імперативні; консультативні; комплексні; правотворчі й ті, що не створюють норм права;

- механізмом діяльності – на прямо пов’язані з представницькою демократією, опосередковано пов’язані і не пов’язані з представницькою демократією (або відносно самостійні) ;

- правовими «засадами» – на чинні на підставі норм права і чинні на підставі традицій, звичаїв;

- територіальною ознакою – на національні (загальнодержавні) і місцеві;

- суб’єктами – на всенародні та групові, індивідуальні.

Громадяни мають достатньо широкий спектр передбачених законом можливостей впливати на діяльність влади від лобіювання своїх інтересів до страйків, мітингів і пікетів.  

Чинне законодавство визначає ряд форм, які можуть застосовуватися на рівні громад для участі у прийнятті рішень: місцеві ініціативи, органи самоорганізації населення, загальні збори за місцем проживання, консультування з громадськістю тощо.

Відомий конституціоналіст Тодика Ю. М. вважає, що до форм безпосередньої демократії на місцевому рівні необхідно відносити наступні форми:

- місцевий референдум − форма вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення;

- місцеві вибори − вибори депутатів відповідної місцевої ради та сільських, селищних, міських голів;

– загальні збори громадян − збори всіх або частини жителів територіальної громади за місцем проживання для вирішення питань місцевого значення;

- місцеві ініціативи − пропозиція членів громади про обов'язковий розгляд на відкритому засіданні ради будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування;

- громадські слухання − це заслуховування не рідше одного разу на рік громадою звітів депутатів ради і посадових осіб місцевого самоврядування, під час якого можуть порушуватися різні питання і вноситися пропозиції з питань місцевого значення;

- організація й участь у мітингах, походах, демонстраціях, пікетуваннях на місцевому рівні;

- участь населення в роботі органів місцевого самоврядування на добровільних засадах (як експерти, спеціалісти, консультанти, громадські контролери).  

В той же час, аналізуючи реалізацію населенням права на місцеве самоврядування, Гладишев А. Г. виділяє наступні форми його участі:

- участь у місцевих виборах;

- участь