Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Управління організацією на основі Стратегічних Зон Господарювання

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 

першу чергу мати на увазі, наскільки ефект кривої досвіду/навчання в даній стратегічній зоні господарювання є сильним чинником, що дає організації тотальні конкурентні переваги, які превалюють над часткою ринку. При встановленні середнього значення відносної частки ринку пропонується застосовувати масштаб оцінки в діапазоні від мінімального до максимального значення всіх відносних часток на ринку.

У процесі практичної обробки інформації можуть виникнути ситуації, коли положення на матриці деяких стратегічних зон господарювання організації виявиться безпосередньо на одній із граничній оцінці. У даному випадку пропонується оцінювати тренди розвитку стратегічних зон господарювання, які вказують на напрямок їхніх прагнень: зміцнює чи втрачає позиції зона господарювання. Зазначена особливість враховується шляхом модифікації графічного відображення моделі Бостонської консультативної групи: матриця представлена у двох площинах із позначенням трендів розвитку основних змінних.
Незважаючи на універсальний характер традиційних методів оцінки основних змінних – привабливості стратегічної зони та конкурентного статусу організації, які використовуються для побудови матриці моделлю “Мак-Кінзі”, – способи їх визначення на практиці комплексно не розглянуті. Це стосується допоміжного показника – критичного обсягу капіталовкладень організації у стратегічну зону господарювання, який являє собою складову частину, необхідну для визначення конкурентного статусу організації. Для процедури практичного розрахунку цього показника запропоновано використовувати метод перебування “крапки беззбитковості”. В роботі показано декілька способів вирішення проблеми вибору на координатній осі значень, що поділяють усі стратегічні зони господарювання організації на три категорії: з високим, низьким і середнім конкурентним статусом.
Аналіз рекомендацій Бостонської консультативної групи та консультативної групи “Мак-Кінзі” з питань прийняття рішень щодо формування відповідних напрямів розвитку стратегічних зон господарювання виявив їхній загальний недолік: жодна з цих рекомендацій не враховує вплив на розробку стратегії такого фактора як культура організації. Адже процес розробки стратегії має не тільки економічний, але й соціальний аспект.
Огляд особливостей розвитку стратегічних зон господарювання дозволив зробити висновок, що стратегічний статус кожної зони господарювання, який залежить від її положення в діловому портфелі, впливає як на розробку стратегії, так і на формування корпоративної культури організації. Аналіз механізму поширення культури в організації дозволив визначити основні дії для керівництва, які спрямовані на формування культурного середовища, адекватного до стратегічного розвитку організації. З огляду на специфіку статусів стратегічних зон господарювання, виділених матричними моделями, подано загальний опис культурного клімату, який найчастіше в них складається.
Системний розгляд комплексу методичних прийомів оцінки основних змінних матриці “Мак-Кінзі”, а також виявлені недоліки цього матрично-графічного інструменту портфельного аналізу дозволили вдосконалити їхні визначення. Запропоновано авторський прийом оцінки привабливості стратегічної зони господарювання та конкурентного статусу організації, який полягає в послідовному врахуванні факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, застосовуючи при цьому інтегровані методи зважених оцінок коефіцієнтів й експертного аналізу. В роботі скомпоновано відповідні таблиці, послідовним заповненням яких дані показники розраховуються.
Використання та порівняння показників господарської діяльності організації, розрахованих у процесі формування базових матриць портфеля стратегічних зон господарювання, дозволяє побудувати для організації “проекцію в майбутнє” (рис. 2). Подане модифіковане графічне відображення даного інструменту аналізу базується на використанні при побудові проекцій такого набору співвідношень, як обсяг продажу в натуральному вимірюванні – чистий прибуток і обсяг продажу у вартісному вимірюванні – чистий прибуток. Графік дозволяє розкрити найважливіші характеристики “сценарію розвитку майбутнього” організації, обумовлені її поточним станом і станом її навколишнього середовища (обсяги продажів у натуральному та вартісному вимірюваннях розглядаються в динаміці). Результати такого дослідження важливі для вивчення основних припущень, на які спирається організація при розробці своїх стратегічних планів.
Визначення портфельної стратегії як процедури, заснованої на матрично-графічному аналізі, вимагає, у першу чергу, ефективної інформаційної підтримки. Число показників, котрі необхідно враховувати, досить велике, різноманітне і вимагає великої кількості емпіричної та розрахункової інформації. Використовуючи запропоновані теоретичні й методичні розробки, у роботі розроблено логічну схему вибору стратегії розвитку організації, яка дозволяє послідовно виконувати процес аналізу портфеля стратегічних зон господарювання організації та визначати відповідну портфельну стратегію організації (рис. 3).
З позицій дослідження стратегічного управління організацією в площині “стратегія – структура” систематизовано основні підходи до побудови організаційних структур, основаних на принципах виділення стратегічних зон господарювання. В роботі виділено два напрями розвитку даного виду організаційного проектування:
створення структур управління за ознакою виділення в організації стратегічних господарських центрів;
надання окремим стратегічним зонам господарювання статусу відокремлених центрів прибутку.
За результатами дослідження генезису організаційної структури і стратегії виявлено відповідність рівнів організаційної структури кожному з типів стратегії, які розробляються в організації (корпоративна, ділова, функціональна й оперативна). Запропоновано чотири основних види взаємозв'язків організаційних стратегій і організаційних структур: корпоративна стратегія – структура головного керівного органу, ділова стратегія – структура головного виконавчого органу, функціональна стратегія – структура функціональних підрозділів й оперативна стратегія – структура ключових оперативних одиниць. Основний акцент зроблений на можливій типології корпоративної структури: виділені три основних прототипи поведінки головного управлінського органу організації. Врахування охарактеризованих способів дій і ступені участі кожного управлінського органу відповідного прототипу у процесі формування та виконання стратегії розвитку організації дозволяє пристосовувати стратегічне управління до специфічних особливостей корпоративного управління.
Розділ 3. Застосування портфельного аналізу в стратегічному управлінні організацією. На підставі запропонованих у роботі методичних прийомів формування й аналізу портфеля стратегічних зон господарювання організації проведено портфельний аналіз існуючих південноукраїнських експедиторських організацій і їхних основних конкурентів.
Процес
Фото Капча