Управління організацією на основі Стратегічних Зон Господарювання

формування типового портфеля стратегічних зон господарювання організацій;

аналіз кожної стратегічної зони господарювання на основі матриці Бостонської консультативної групи;

оцінка портфеля стратегічних зон господарювання за допомогою матриці “Мак-Кінзі” та графіків “проекція в майбутнє”;

визначення стратегічних позицій організацій в зонах господарювання за результатами матрично-графічного аналізу й оцінки їхнього портфеля.

На першому етапі дослідження сформовано типовий портфель стратегічних зон господарювання для досліджуваних організацій. При використанні методу сегментації “Споживач” за основу був узятий класифікаційний фактор географічного розташування основних організацій-споживачів хімічної продукції (мінеральних добрив). При використанні методу сегментації “Продукт” основою послугував характер й особливості перевантаження хімічної продукції – сировини для виробництва мінеральних добрив – аміаку й азотного мінерального добрива – карбаміду. При використанні методу сегментації “Підприємство” за основу були взяті особливості складу та розміщення основних підприємств-виробників хімічної продукції. За результатами аналізу виділено такі чотири стратегічних зони господарювання:

перша – забезпечення перевантаження аміаку українського походження;

друга – забезпечення перевантаження карбаміду українського походження;

третя – забезпечення експорту аміаку виробників Союзу Незалежних Держав (у тому числі й українського походження) ;

четверта – забезпечення експорту карбаміду виробників Союзу Незалежних Держав (у тому числі й українського походження).

Перша та друга стратегічні зони господарювання належать до внутрішнього ринку України, де організації працюють для національних споживачів мінеральних добрив. Третя та четверта стратегічні зони господарювання належать зовнішньому світовому ринку, де організації обслуговують іноземних споживачів мінеральних добрив.

На другому етапі проведення портфельного аналізу визначена відносна частка ринку й темпи росту обсягу попиту кожної стратегічної зони господарювання ділового портфеля досліджуваних організацій за допомогою моделі Бостонської консультативної групи. В роботі побудовано відповідні матриці, які дозволяють аналізувати динаміку стану організацій, наочно представити розміри часток стратегічних зон господарювання в загальному обсязі аналогічних послуг і їхня рентабельність.

На третьому етапі проведено портфельне дослідження організацій за допомогою такого інструменту оцінки, як модель “Мак-Кінзі”, що ґрунтується на більш повному і широкому врахуванні складних умов конкуренції та розвитку ринкового середовища.

У межах третього етапу портфель стратегічних зон господарювання організацій оцінювався, по-перше, за традиційною методикою з деякими доповненнями. Зокрема, це стосується уточнення визначення змінної матриці – конкурентного статусу організації, яка утворюється із трьох складових – стратегічного нормативу, нормативу можливостей і відносного рівня стратегічних капіталовкладень організації. Відносний рівень стратегічних капіталовкладень складається із трьох співмножників – рівня фактичних капіталовкладень, критичного розміру капіталовкладень та оптимального обсягу капіталовкладень організації. В роботі запропоновано процедуру оптимізації обсягу капіталовкладень за таким показником, як рентабельність інвестицій. За результатами аналізу взаємозв'язку капіталовкладень організації у стратегічну зону господарювання з показником доходу на капітал побудовано емпіричні та теоретичні графіки рентабельності інвестицій.

По-друге, діловий портфель досліджуваних організацій виконувався за допомогою власного інтегрованого методу. В роботі виконано розрахунок привабливості стратегічних зон господарювання, а також конкурентного статусу організацій у цих стратегічних зонах, який ґрунтується на синтезі методів зважених коефіцієнтів та експертного опитування провідних спеціалістів організацій. На підставі проведеного дослідження побудовано матрицю по отриманих значеннях змінних (рис. 4) та здійснено аналіз розбіжностей, які виникли при використанні традиційної та інтегрованої моделей, що дозволяє більш об'єктивно оцінити реальну діяльність організацій.

Умовні позначки на рис. 4 означають стратегічний стан досліджуваних організацій: СЗГ-3 Тхм, СЗГ-4 Тхм – третя та четверта стратегічні зони господарювання ТОВ “Трансхім”; СЗГ-4 Кі – четверта стратегічна зона господарювання ТОВ “Купе Інтернешнл”; СЗГ-4 Смт – четверта стратегічна зона господарювання ТОВ “СМТ Южний Лтд”.

По-третє, у роботі для кожної стратегічної зони господарювання побудовано графіки “проекції в майбутнє”. Проекції, обумовлені поточним станом організацій і навколишнього середовища, розкривають найважливіші характеристики їхнього майбутнього розвитку та дозволяють оцінити ефективність господарської діяльності в динаміці.

На четвертому етапі проведення портфельного аналізу результати оцінки портфеля стратегічних зон господарювання південноукраїнських експедиторських організацій дозволили вирішити задачі, пов'язані з вибором їхніх позицій у конкуренції, розподілу ресурсів між існуючими стратегічними зонами господарювання та визначенням їхньої стратегічної ролі в подальшому розвитку організацій. У роботі розроблено стратегії для кожної стратегічної зони господарювання, подано пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування досліджуваних організацій, підтримки рекомендованих стратегій розвитку та створення адекватної організаційної культури.

 

 

Одержані в ході дослідження результати вирішують науково-практичне завдання з адаптації концепції стратегічних зон господарювання щодо управління вітчизняними організаціями. Рішення цього завдання основується на розробці та впровадженні конкретних форм застосування стратегічних зон господарювання в управління організацією з використанням матрично-графічних інструментів і способів їхнього формування, аналізу й оцінки.

Основні висновки теоретичного й науково-практичного характеру та результати, які одержано в ході проведених досліджень, такі:

1. У сучасних соціально-економічних умовах функціонування вітчизняних організацій, коли все більшої ваги набуває фактор конкуренції, багато організацій працюють одночасно в різних сферах попиту, не замикаючись на одному товарі, галузі чи території. Тому керівники досліджують ринкове оточення з погляду на специфічні можливості, що відбуваються в різноманітних галузях і сферах діяльності організації. В даному напрямку корисними є сучасні системи стратегічного управління діловим портфелем організації.

2. На підставі проведеного дослідження поняття ділового портфеля організації є можливим виділити стратегічну зону господарювання як одиницю портфельного аналізу та використовувати надалі термін “портфель стратегічних зон господарювання організації”.