Управління використанням ресурсів

ненадійність основних емітентів цінних паперів, правова незахищеність інвесторів, яка породжує недовіру і високий рівень ризику.

Управління фінансовими інвестиціями необхідно розглядати в контексті функціонування фондового ринку, випуску і розміщення цінних паперів.

Управління фінансовими інвестиціями — процес цілеспрямованого впливу на сукупність умов і факторів, які сприяють ефективному випуску і обігу цінних паперів на фондовому ринку для ефективного задоволення виникаючих потреб як емітентів ЦП, так і інвесторів.

Для ефективного управління фінансовими інвестиціями, як правило, інвестори формують інвестиційний портфель цінних паперів.

Інвестиційний портфель — це набір цінних паперів, що функціонує як єдиний об'єкт фінансового управління.

Основна мета формування інвестиційного портфеля — забезпечення реалізації основних завдань фінансового інвестування шляхом добору найбільш дохідних і найменш ризикованих цінних паперів.

Виходячи з основної мети фінансового інвестування, суб'єкти інвестиційного процесу будують ряд локальних цілей, серед яких можна виділити:

1)  забезпечення високого рівня інвестиційного прибутку в поточному періоді;

2)  збереженість і збільшення інвестиційних ресурсів у перспективі;

3) забезпечення необхідного рівня ліквідності інвестиційного портфеля;

4) доступ через придбання цінних паперів до дефіцитних видів продукції чи ресурсів, майнових і немайнових прав;

5) розширення сфери впливу, диверсифікованість діяльності, перерозподіл власності.

У залежності від обраних цілей суб'єкти господарювання можуть формувати різні типи портфелів цінних паперів (рис. 8.3).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 8.3. Класифікація інвестиційних портфелів цінних паперів

Портфель зростання — формується з акцій і облігацій акціонерних товариств, курсова вартість яких зростає. Мета даного типу портфеля - зростання капітальної вартості портфеля з одержанням дивідендів і процентів.

Портфель доходу — орієнтований на одержання високого поточного рівня доходу - процентних і дивідендних виплат. Портфель доходу складається в основному з акцій доходу, тобто орієнтованих на високі дивіденди, а також облігацій та інших цінних паперів з високим рівнем процентів. Особливість цього, типу портфеля в тому, що мета його створення — одержання рівня доходу, величина якого відповідала б мінімальному рівню ризику для інвестора.

Комбінований портфель — (росту і доходу) формуєте запобігання можливих втрат на фондовому ринку як від ш курсової вартості, так і низьких дивідендних чи процентні плат. Завдяки формуванню такого інвестиційного портфеля частина цінних паперів, які входять до складу даного порі приносить суб'єкту підприємницької діяльності зростання капітальної вартості, а інша — дохід. Втрата однієї частини компенсуватися зростанням іншої.

«Агресивний» портфель сформований за критерієм максимізації поточного доходу незалежно від супутнього рівня інвестиційного ризику. До складу даного типу портфеля ю акції молодих (нових) акціонерних товариств, які швидко і розвиваються. Інвестиції в такому портфелі є досить ризикованими але разом з тим можуть приносити найвищий дохід. В умовах України формування такого інвестиційного портфеля досить проблематичне, тому що рівень інвестиційного ризику істотно перевищує можливий інвестиційний дохід. Тому формування «агресивного» інвестиційного портфеля в умовах економіки України не тільки ризиковане, а й, на нашу думку, практично нереальне через фінансову нестабільність таких молодих акціонерних товариств.

«Консервативний» портфель найменш ризикований. Він складається в основному з акцій і облігацій великих, добре відомих акціонерних товариств, які характеризуються хоча і невисокими, але стійкими темпами зростання курсової вартості, дивідендів і процентів. Склад портфеля залишається стабільним протягом тривалого періоду. Даний тип портфеля спрямований на збереження інвестованого капіталу. При цьому він забезпечує найвищий рівень безпеки фінансового інвестування для суб'єкта підприємницької діяльності.

«Помірний» портфель — це сполучення інвестиційних властивостей портфеля «агресивного» і «консервативного» типу. До даного типу портфеля входять поряд з надійними цінними паперами, придбаними на тривалий термін, ризиковані цінні папери, склад яких постійно оновлюється. При цьому гарантується середній приріст капіталу і помірний ступінь ризику вкладень. Інвестиційний портфель даного типу є найбільш розповсюдженим у країнах з розвинутою ринковою економікою. Як видно, до формування такого портфеля будуть прагнути також інвестори в Україні.

У процесі управління фінансовими інвестиціями розраховують ефективність вкладення коштів у цінні папери. При цьому вважається, що основним показником, який характеризує ефективність фінансового інвестування, є рівень або коефіцієнт повної кінцевої прибутковості фінансових інвестицій. Він може бути розрахований за такою формулою:

 

де КПКД — коефіцієнт повної кінцевої дохідності;

 Ді — дохід інвестора (Ді = Доп + Двл — Ві);

 Доп — фінансовий результат від реалізації цінного папера; 

Двл – дивіденди  чи проценти, які одержав інвестор за час володіння цінним папером;

Ві — витрати інвестора по обслуговуванню інвестицій; 

Зі — затрати інвестора на початку операції інвестування.

Управління іноземними інвестиціями

Недостатні обсяги національних інвестиційних ресурсів можуть бути заповнені за рахунок залучення іноземних капіталів. Разом з тим необхідно мати на увазі, що іноземний капітал приходить у ті країни, де є необхідні об'єктивні і суб'єктивні умови для його ефективного функціонування.

Україна, як