Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Велика та мала літери

Предмет: 
Тип роботи: 
Повідомлення до семінарського заняття
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Повідомлення на тему:
 
«Велика та мала літери» 
 
ПЛАН
 
1. Велика та мала літери в тексті й реченні 
2. Велика та мала літери при вигуках, звертаннях, прямій мові, цитатах 
3. Велика та мала літери в назвах людей, істот і посад 
4. Велика та мала літери в географічних та астрономічних назвах 
5. Велика та мала літери в назвах установ та організацій 
6. Велика та мала літери в назвах історичних подій, епох, пам’яток, назвах календарних дат, заголовках, назвах книг, творів мистецтва, наукових праць, офіційних документів, почесних нагород 
7. Велика та мала літери в назвах форумів, з’їздів, сесій, конгресів, наукових конференцій, симпозіумів, фестивалів, спортивних змагань
8. Велика та мала літери в назвах, що беруться в лапки та скороченнях 
Список використаної літератури 
 
1. Велика та мала літери в тексті й реченні
 
З великої літери пишемо:
1) початкове слово будь-якого тексту, його окремих частин, розділів, підрозділів, параграфів тощо;
2) перше слово речення після крапки, знака питання (знака питання з крапками), знака оклику (знака оклику з крапками), трьох крапок, якими закінчується попереднє речення: У хаті тепло: від пені йде дух, розходиться по всіх закутках (М. Коцюбинський); Вона пішла. А куди ж іти? Може, знову піти роботи шукати? Та де ж її знайдеш? Роботи! (Б. Грінченко); Не буди мене… Ще трошки… Хвилиночку… Ой… (О. Довженко);
3) перше слово речення, що вставляється в текст між двома окремими реченнями чи приєднується до попереднього речення і береться в дужки: Як добре, що не світиться в сінях. (Нема нічого злого, що б на добре не вийшло.) Хтось відчинив входову браму (Б. Лепкий); Довкола стовбура кружляємо. Ану, бува, наздоженеш! (Що цього вже не буде – знаємо, проте – живеш.)  (В. Стус);
4) перше слово підрядкових текстових виносок на зразок: Про це див. у праці…; Тут і далі цитуємо за виданням…; Зазнач. праця…; Там само…;
5) початкове слово ухвальної частини тексту постанови, указу тощо, яка йде після слів «постановляє», «постановляю», «повідомляє»; також початкове слово тексту протоколу після слів «слухали», «ухвалили»;
6) перше слово кожного рядка віршованого тексту (з огляду на авторську настанову) незалежно від наявності розділового знака в кінці попереднього рядка і від форми передачі такого тексту – строфами чи в суцільний рядок (в останньому випадку зберігати початкову велику літеру рядків, що не починають окремого речення, не обов’язково):
Україно! Доки жити буду,
Доти відкриватиму тебе (В. Симоненко);
І не хотілося мені,
Щоб тії ночі, тії дні
Минали в безрік
(Я. Щоголів);
Повітря склом виблискує ламким,
і тиша ніжно дзвонить над полями (М. Рильський);
7) перше слово текстових рубрик, позначених цифрою (або великою літерою) з крапкою (у цьому разі одну рубрику від іншої також відокремлюємо крапкою);
9) перше слово ремарок, що подаються в дужках тексту промови і передають ставлення слухачів до сказаного: Слава і честь борцям за вільну незалежну Україну (Бурхливі тривалі оплески. Присутні встають і співають національний гімн.)  (з газети);
10) перше слово прикінцевих текстових ремарок (поданих у дужках) на зразок: (Закінчення в наступному номері); (Далі буде);
11) перше слово текстових ілюстрацій-речень, поданих у дужках, лапках (усередині авторської фрази) або після двокрапки (наприкінці авторської фрази): Розглянемо односкладні речення на зразок: «Спать мені не хочеться»; Деякі односкладні речення (Світає; Дощить) мають нульову валентність (з наукової статті).
Примітка. У текстах великого державного або міжнародного значення (у парламентських та урядових постановах, державних та міжнародних актах тощо) актуалізовані слова і фрази можна повністю передавати великими літерами: Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто ПРОГОЛОШУЄ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ та створення Української Держави – УКРАЇНИ (з Акту проголошення незалежності України).
Великими літерами іноді передаємо також заголовки текстів та їхніх композиційно завершених частин, ключові слова рекламних оголошень, реєстрові слова словникових статей, прізвища на афішах, у програмах, ділових паперах тощо: Фірма пропонує активний ВІДПОЧИНОК… (з газети). Нові КАРТРИДЖІ за новими цінами (з рекламного оголошення).
З малої літери пишемо:
1) слова після крапок у реченні, що передають уривчастість мовлення: – Любити мені хочеться, мамо… Вас же любили колись. Може, я… знайду… мамо… знайду… (О. Довженко); – Дивіться… он там… встає (М. Коцюбинський); За ними ще один… ще… їх багато (В. Підмогильний);
2) слово в реченні, що стоїть після інтонаційно виділеної в ньому мовної одиниці зі знаками питання чи оклику: Все (довкруги? в тобі?) поснуло, бо ти все спиш, і спиш, і спиш (В. Стус); В нас уже є досвід – сумний досвід! – в загрозі втрати інтелектуального потенціалу, з різних причин не усунутій свого часу, криється лихо, далеко більше від економічних катастроф (з журналу).
Якщо інтонаційно виділене слово (чи слова) в тексті не є частиною речення, а саме виконує його функцію, то подальшу фразу починаємо з великої літери: Село! Село! Веселі хати! Веселі здалека палати, бодай ви терном поросли! (Т. Шевченко); Рідний край! На світі немає
Фото Капча