Велика та мала літери

2) слова дон («пан») і донна («пані») перед особовим ім’ям як форма ввічливого звертання: дон Мануель, дон Фердинанд, донна Кларита, донна Роса та ін.;

3) компонент -паша в тюркських особових назвах: Гедик-паша, Осман-паша, Сулейман-паша та ін.;

4) кваліфікаційні прикладки після імен: Іван-царенко, Ілля-пророк, Кирик-мужичок, Мойсей-літописець та ін.;

5) узагальнені назви – похідні від імен і прізвищ та утворення від них: донжуан (донжуанство, донжуанський), ловелас, ментор (менторський), меценат (меценатство), робінзон (робінзонада), браунінг (пістолет), галіфе (штани), дизель (двигун), макінтош (одяг), максим (кулемет), рентген (апарат), френч (одяг);

6) загальні назви – похідні від найменувань персонажів казок, вистав, творів для дітей тощо: баба-яга, дід-мороз, іван-покиван, попелюшка, червона шапочка та ін.;

7) родові, узагальнені та образні назви міфологічних істот: ангел, демон, лісовик, муза, німфа, русалка, титан, фавн, фея, бог Перун, молох війни, змагання геркулесів, юда (зрадник);

8) множинні прізвища, вжиті в стилістично зневажливому або жартівливому тоні: калитки, квіслінги, пузирі, хлестакови, шарикови, шерлокихолмси та ін.;

9) загальні назви, утворені від власних імен (прізвищ): бандерівець, гегельянець, маніловщина, махновець, петлюрівець, фрейдизм, шевченкіана та ін.;

10) назви народів, племен, а також людей за національною ознакою або за місцем проживання: австрійці, бельгійці, венесуельці, корейці, японці; ацтеки, германці, деревляни, помори, тиверці; американець, болівієць, словачка, чех, шриланкійка; волинянин, закарпатець, киянка, львів’янин, одесит, полтавець, полтавка, харків’яни та ін.;

11) назви титулів, посад, звань, наукових ступенів тощо: архангел, архімандрит, архістратиг, віце-президент, віце-прем’єр, віце-прем’єр-міністр, генеральний директор, глава держави (уряду, адміністрації), державний секретар, єпископ, президент академії наук, проректор, ректор, учений секретар, федеральний канцлер; адмірал, академік, генерал-лейтенант, заслужений діяч мистецтв, народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, магістр, професор, член-кореспондент; доктор наук, кандидат наук та ін.;

12) назви найвищих посад іноземних держав, а також високих посад різного рангу, якщо цього не вимагає офіційний протокол: президент США, міністр закордонних справ Чехії, міністр юстиції України, посол Бельгії, президент Національної академії наук України та ін.;

13) множинні або узагальнені клички тварин: лиски, мурки, рябки, сірки та ін.;

14) загальні назви тварин: бульдог, вівчарка, дог, пінчер, сенбернар (породи собак); йоркшир (порода свиней); легорн (порода курей); сименталка (порода корів) та ін.;

15) прикметники, утворені від власних особових імен:

а) за допомогою суфіксів -івськ- (-ївськ-), -инськ- (-їнськ-): бальзаківський вік, миколаївські часи, катерининська Росія, рентгенівський знімок, шевченківський стиль;

б) якщо вони входять до складу стійких словосполучень: авгієві стайні (конюшні), ахіллесова п’ята, геркулесові стовпи, гордіїв вузол, дамоклів меч, езопівська мова, прокрустове ложе, юдині срібняки; архімедова спіраль, базедова хвороба, бертолетова сіль, віттова хвороба, гайморова порожнина, піфагорова теорема.

 

 

З великої літери пишемо видові найменування (незалежно від кількості їхніх складників):

1) населених пунктів та їхніх частин: Аддис-Абеба, Алушта, Біла Церква, Бордж-Омар-Ідрис, Бофорт-Уєст, Бринтон-Парк, Володимир-Волинський, Гамбург, Дніпропетровськ, Жовті Води, Санкт-Петербург, Сан-Себастьян, Санта-Марія, Умм-Саад, Микільська Борщагівка та ін.;

2) інших топографічних об’єктів: Азія, Антарктида, Європа, Євразія, Південна Америка, Північна Америка (материки); Альберт-Ніл, Амудар’я, Бінтанг-Болон, Блакитний Ніл, Великий Усуту, Вікторія-Ніл, Даллоль-Босо, Дніпро, Західний Буг, Західний Логон, Вааль-Вілче (водосховище); Мала Азія (півострів); Аксель-Хейберг, Великий Кайман, Ганнерс-Куойн, Гран-Канарія, Дезерта-Гранді, Кейп-Бретон, Великий Басейн, Південний Лісостеп, Південний Степ (географічні області); Козинські Горби (урочище); Булонський Ліс (парк); Асканія-Нова, Біловезька Пуща (заповідники) та ін.; також: Північний Льодовитий океан, Східно-Китайське море та ін.;

3) сторін горизонту (у переосмислених назвах): Близький Схід (у знач. «група країн»), Далекий Схід (у знач. «частина країни», «група країн»), Захід (у знач. «частина країни», «група країн»), Крайня Північ (у знач. «територія, що прилягає до Північного Льодовитого океану»), Південь (у знач. «частина країни»), Схід (у знач. «група країн», «частина країни») та ін.;

4) переосмислених географічних об’єктів: Версаль (у знач. «Версальський мир»), Канни (у знач. «оточення та розгром»), Латинська Америка (у знач. «південний американський континент»), Мюнхен (у знач. «Мюнхенська угода 1938 p. «), Парнас (у знач. «світ поезії»), Седан (у знач. «воєнний розгром»), Чорна Африка (у знач. «частина контитенту на південь від Сахари») та ін.;

5) індивідуалізованих родових одиниць як складників видових географічних найменувань (у тому числі й іншомовних): Земля Франца-Йосифа, Нова Земля, Північна Земля (острови); Високий Замок (гора), Костянтинів Камінь (гора); Чеський Ліс (гори); Іссик-Куль (куль – «озеро»), Порт-Едуард, Порто-Ново, Порту-Алегре (порто, порту – «порт»), Ріо-Гранде, Ріо-Негро (ріо – «річка»), Хара-Нур (нур – «озеро») та ін.;

6) службових мовних одиниць як індивідуалізованих початкових частин складних видових географічних назв: Де-Мойн, Ед-Дамур, Ез-Заллак, Ель-Бахра, Ен-Насира, Ер-Рувайс, Ес-Сат, Ет-Тамад, Еш-Шейх-Бадр, Ла-Бока, Лас-Mamac, Ле-Кренто, Лос-Анджелес (міста); Лос-Командос (архіпелаг); Енх-Тайван (гора); Де-Брейне, Ла-Манш (протоки), Лос-Фрайлес (острів) та ін.;

7) держав та автономних адміністративно-територіальних одиниць (також індивідуалізованих родових позначень як їхніх складників): Автономна Республіка Крим, Арабська Республіка Єгипет, Аргентинська Республіка, Башкортостан, Бруней Даруссалам, Держава