Велика та мала літери

б) псевдоніми, конспіративні клички, народні наймення-символи: Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська), Леся Українка (Лариса Петрівна Косач), Олена Пчілка (Ольга Петрівна Косач), Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко), Янка Купала (Іван Домінікович Луцевич), Якуб Колас (Костянтин Михайлович Міцкевич), Скиталець (Степан Гаврилович Петров), Кобзар (про Тараса Шевченка), Каменяр (про Івана Франка), Хміль (про Богдана Хмельницького);

в) складники китайських, корейських, в’єтнамських, бірманських, індонезійських, таїландських індивідуальних найменувань: Сунь Ятсен, Вень Тінюнь, Лі Бо; Лім Хон Ін; Хо Ші Мін; У Ну Мунг, У Чин Су; Вілуйо Пуспоюдо, Сунджоно Ходиното; Кулаб Сайпрадит; Ватакан;

г) іншомовні прізвища з початковими частками О’, Д’, Аль-, Ван-, Мак-, Сан-, Сен-, Ібн, Ла, Ле: О’Генрі, О’Кейсі, О’Коннор, Д’Аламбер, Д’Артаньян, Ван-Дамм, Ван-Дейк, Мак-Магон, Сан-Мартін, Сен-Сімон; Ібн Русте, Ібн Сіна, Ла Гума, Ле Шательє та ін.;

ґ) найменування відомих літературних героїв зі словом Дон («пан»): Дон Жуан, Дон Хуан, Дон Кіхот;

д) складні імена, прізвища, псевдоніми (кожний складник): Зиновій-Богдан, Богдан-Ігор, Вільгельм-Ріхард, Жан-Жак, Джеймс-Фенімор, Марія-Тереза, Марія-Антуанетта, Еріх-Марія; Байда-Вишневецький, Квітка-Основ’яненко, Нечуй-Левицький, Старицька-Черняхівська, Соловйов-Сєдой, Новиков-Прибой;

е) множинні форми від прізвищ (прізвиськ) на позначення роду, династії або вжитих у стилістично піднесеному тоні: Вишневецькі, Кайдаші, Симиренки; Бурбони, Великі Моголи, Габсбурги, Романови, Рюриковичі, Ягеллони;

є) присвійні прикметники від імен та прізвищ із суфіксами -ів (-ов-а, -ев-а, -ов-е, -ев-е), -їв (-єв-а, -єв-е), -ин (-ин-а, -ин-е), -їн (-їн-а, -їн-е), що вказують на належність чого-небудь комусь: Грінченків словник, Франкове слово, Шевченкова мовотворчість; Грицева наука, Андріїв приз, Лесині вірші, Маріїн лист;

ж) прикметникові індивідуальні утворення від прізвищ: Нобелівська премія, вулиця Гоголівська, Франківська кімната, Шевченківська енциклопедія, Гонкурівська премія та ін.

2) індивідуальні позначення:

а) іпостасей (осіб) Святої Трійці, найменувань Богородиці та слів, що їх заміняють (також кожне слово таких складних і складених найменувань): Бог, Бог-Отець, Ягве (Єгова), Бог-Син, Бог-Дух Святий, Господь, Всевишній, Вседержитель, Син Божий, Святий Дух, Богородиця, Божа Матір, Пречиста [Діва], Богоматір, Трійця та ін.; Він, Його (про Бога), Вона, Її (про Богоматір) та ін.;

б) біблійних персонажів: Адам, Авель, Ісус Христос, Марія Мигдалина, Петро, Павло, Матвій, Мойсей, Лука, Йосиф Прекрасний, Юда Іскаріот, Хам, Іван (Іоанн) Предтеча та ін.;

в) міфологічних істот і божеств: Перун, Лада, Мара, Жива, Купало, Ярило, Дажбог, Білобог, Сварог, Коляда, Сонце-Дажбог, Вогонь-Сварожич, Род, Стрибог, Хорс, Велес, Лель; Зевс, Юпітер, Афіна, Афродіта Кнідська, Венера Мілоська; Ахіллес, Антей, Геракл, Прометей; Будда, Магомет, Аллах, Молох, Карма, Рама, Брахма, Шива, Вішну, Моргана, Левіафан та ін.;

г) персоніфікованих дійових осіб у байках, казках, драматичних творах: Вовк, Кіт, Лебідь, Рак, Щука, Мірошник, Жаба, Віл, Зозуля, Півень, Свита, Торбини, Перекотиполе, Виноград; Коцький, Червона Шапочка, Синя Борода, Попелюшка, Дід Мороз, Санта-Клаус, Снігуронька; Лісовик, Мавка, Перелесник; також кожне слово складних назв казкових дійових осіб: Івасик-Телесик, Іван-Побиван, Зайчик-Побігайчик; також перше слово персоніфікованих словосполучень: Той, що греблі рве; Той, що в скелі сидить;

3) клички тварин (свійських і приручених): Рябко, Сірко (собаки); Сніжинка (кішка); Гнідко, Стріла (коні); Круторогий, Сивий (воли); Голубка, Лиска (корови); Раві, Шаші (слони); Красень, Фараон (папуги) та ін.;

4) пошанні звертальні й прощальні форми в офіційному та приватному листуванні: Пане, Добродію, Громадянине, Друже та ін.; Пане Президенте, Пане Голово, Ваша Королівська Величність, Ваша Святість та ін.; Ваш, Твій та ін.;

5) умовні назви осіб (суб’єктів) в офіційних документах:

а) персоніфіковані найменування сторін, що укладають угоди, контракти тощо: Автор, Видавництво, Замовник, Виконавець, Купувальник, Постачальник та ін.;

б) персоніфіковані найменування у практиці міжнародних відносин та в актах міжнародного значення: Високий Гість, [Високі] Договірні Сторони та ін.;

6) назви найвищих посад (крім родових найменувань у їхньому складі):

а) в Україні: Президент України (Президент), Глава Держави (у знач. «Президент»), Голова Конституційного Суду України, Голова Верховної Ради України, Прем’єр-міністр України (Прем’єр-міністр), Глава (Голова) Уряду (у знач. «Прем’єр-міністр»), Генеральний Прокурор України (Прокурор України), Голова Верховного Суду України, Голова Господарського Суду України;

б) інших країн згідно з етикетними нормами офіційного протоколу: Президент Індії, Президент Мексики, Маршал Сейму Республіки Польща, Прем’єр-міністр Канади та ін.;

в) міжнародного й дипломатичного рівнів: Генеральний секретар ООН, Генеральний консул (але Надзвичайний і Повноважний Посол);

г) у церковній ієрархії: Далай-лама, Патріарх Київський і всієї України-Русі, Папа Римський, Святійший отець та ін.;

ґ) різного рангу згідно з нормами офіційного протоколу: Міністр освіти та науки України, Посол Ісламської Республіки Іран, Президент Національної академії наук України, Генеральний консул Канади, Великий Князь, Принц Уельський;

7) символи (релігійні, міфічні, філософські та ін.), зумовлені текстовою стилістичною настановою: Антибог, Воля, Доля, Душа, Життя, Ідея, Нова Україна, Потойбічність, Правда, Смерть, Темрява, Філософія без Дзеркала, Щастя та ін.

З малої літери пишемо:

1) службові слова – складники іншомовних індивідуальних особових найменувань (бен, ван, да, де, ді, дю, дер, ед, ель, лос, фон та ін.): Юсуф