Велика та мала літери

4) історичних та архітектурних пам’яток, пам’ятників тощо: Андріївська церква, Домський собор, Ейфелева вежа, Ермітаж, Зимовий палац, Золоті ворота, Колізей, могила Невідомого солдата, обеліск Вічної слави, пам’ятник Перемоги, пам’ятник Слави, собор Паризької Богоматері (Нотр-Дам), собор Святого Петра, Софійський собор (Свята Софія), Хотинський замок, церква Святого Йоргена, церква Всіх святих та ін.

З малої літери пишемо родові найменування або його складники:

1) історичних подій та епох: античний світ, греко-перські війни, громадянська війна, доба феодалізму, епоха класицизму (класицизм), епоха романтизму (романтизм), золотий вік, космічний вік, реформа 1861 p., середні віки, середньовіччя, хрестові походи та ін.;

2) геологічних та археологічних періодів: азильська культура, кам’яний вік, крейдовий період, мідний вік, неоліт, палеозойська ера, палеоліт, трипільська культура та ін.;

3) некалендарних дат: день відчинених дверей, день зустрічі випускників, день інформації, санітарний день та ін.

З великої літери пишемо:

1) заголовки текстів, їхніх частин, розділів, підрозділів, параграфів тощо (у заголовках-словосполученнях – перше слово);

2) назви художніх і мистецьких творів, підручників, наукових праць тощо (у назвах-словосполученнях і реченнях – перше слово, а також наявні в них видові найменування): «Велика рідня», «Гайдамаки», «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Домбі і син», «Енеїда», «Паяци», «Фауст» (опери); «Дивлюсь я на небо», «Повій, вітре, на Вкраїну», «Словник української мови», «Граматика української мови», «Історія української літератури» (наукові праці); Енциклопедія домашнього господарства, Енциклопедія українознавства, Українська мала енциклопедія та ін.;

3) перше слово складених назв музичних творів: Дев’ята симфонія Бетховена, Друга симфонія Ревуцького, Перший концерт Чайковського та ін.;

4) назви газет, журналів, писемних пам’яток (у складених – перше слово і видові найменування): «Вечірній Київ», «Голос України», «Дейлі експрес», «Україна молода», «Літературна Україна» (газети); «Руська правда», «Слово о полку Ігоревім» (писемні пам’ятки) та ін.;

5) у подвійних назвах – перші слова обох складників: «Андрій Соловейко, або Вченіє – світ, а невченіє – тьма», «Глитай, або ж Павук», Дейлі телеграф енд Морнінг пост» та ін.;

6) перше слово назв законодавчих, виконавчих, дипломатичних та інших офіційних документів: Акт проголошення незалежності України, Декларація про державний суверенітет України, Декрет Кабінету Міністрів України, Договір про заборону випробування ядерної зброї в атмосфері, в космічному просторі і під водою, Женевські угоди (1954, 1962), Закон України «Про освіту», Заява Генеральної Асамблеї ООН, Звернення Президента України до Верховної Ради України, Книга почесних гостей, Кодекс Законів України про адміністративні правопорушення, Постанова Кабінету Міністрів України «Про розміри стипендіального забезпечення студентів, учнів, слухачів навчальних закладів, а також аспірантів і докторантів», Правила дорожнього руху, Програма житлового будівництва, Указ Президента України «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України», Олімпійська хартія та ін.;

7) назви нагород, відзнак (у складених – перше слово і видові найменування): Національна премія імені Тараса Шевченка; «За відмінні успіхи в навчанні, праці і за зразкову поведінку», «За оборону Києва», «Медаль материнства» (медалі); «Мати-героїня», Материнська слава», «Перемога» (ордени); Похвальна грамота, Почесний знак Президента України, Кубок УЕФА та ін.;

8) назви культових книг: Апостол, Біблія (Слово Боже, Святе Письмо, Книга Книг), Євангеліє (Євангелія), Коран, Мінея, Новий Заповіт (Завіт), Псалтир, Старий (Ветхий) Заповіт (Завіт), Тора, Тріодь, Часослов та ін.

З малої літери пишемо родові найменування:

1) в неофіційних назвах документів різного типу (в тому числі родові складники видових назв, якщо вони не стоять на початку): акт, директива, закон, заява; Митний кодекс України, польсько-українське комюніке, Віденська конвенція (1961), підписати меморандум згідно з наказом, Північноатлантичний пакт (1949), постанова уряду України, підписати протокол, Корабельний статут, указ Президента України та ін.;

2) нагород, відзнак тощо: Королівський кубок, золота медаль, орден Почесного легіону, орден Святого Володимира, Гонкурівська премія, Міжнародна премія миру, премія імені Івана Огієнка та ін.;

3) культових книг (у тому числі пам’яток культури): Київський псалтир, Мстиславове євангеліє, Острозька біблія, Остромирове євангеліє, Пересопницьке євангеліє та ін.;

4) навчальних дисциплін, наукових спеціальностей: українська мова, дошкільна психологія, загальне мовознавство, міжнародне право, філософія, фінанси і кредит та ін.

 

 

З великої літери пишемо початкові слова офіційної назви:

1) внутрішніх та міжнародних форумів різного характеру: Всесвітній конгрес за мир і життя, проти ядерної зброї, Конгрес захисту культури (Париж, 1935), Всесвітня конференція з авторського права, Всеукраїнська педагогічна конференція, VII Міжнародна конференція з проблем семантичних досліджень, І Міжнародний симпозіум: «Людина: мова, культура, пізнання», II Міжнародний з’їзд славістів; II Всеукраїнські читання з прав людини та ін.;

2) внутрішніх та міжнародних фестивалів, конкурсів, змагань: Ігри доброї волі, Олімпійські ігри, Міжнародний конкурс дитячого малюнка, Міжнародний конкурс піаністів і скрипалів імені П. І. Чайковського, Міжнародний кінофестиваль країн Азії, Африки і Латинської Америки та ін.

Б. З малої літери пишемо родові найменування у складі назв форумів, змагань, зібрань тощо різного типу і рангу: виробнича нарада, зимова Олімпіада, Каннський кінофестиваль, конгрес україністів, Панамериканські ігри, Потебнянські читання, сесія Верховної Ради України, Всеукраїнський церковний собор та ін.

8. Велика та мала літери в назвах, що беруться в лапки

та скороченнях

 

З великої літери пишемо:

1) назви закладів, підприємств, організацій, що беруться в лапки (якщо назва складається з кількох слів, то з великої літери пишемо перше з них): «Арсенал» (завод), «Гарант траст компані» (банк), «Золотий колос» (готель), «Золотий пляж» (санаторій), «Львівська політехніка» (університет), «Філко корпорейшн» (фірма), «Чайка» (кемпінг) та ін.;

2) назви марок машин: «Антей» (літак), «Білорусь» (трактор), «Нива» (комбайн); «Вольво», «Тойота» (автомобілі); «Ікарус», «Турист» (автобуси) та ін.;

3) назви асортименту продовольчих товарів: «Київ вечірній», «Пташине молоко» (цукерки); «Княжий келих», «Українська з перцем» (горілки); «Каберне», «Троянда Закарпаття» (вина); «Наша марка», «Крекер» (печиво); «Буковинський», «Швейцарський» (сири); «Мальборо», «Столичні» (цигарки) та ін.;

4) усі слова назви, якщо вона пишеться через дефіс або якщо первісне її вживання передбачає великі літери: Донецька шахта «Вітка-Глибока» (шахта); «Київська Русь-Фортуна» (компанія); «Чумацький Шлях» (акціонерне товариство) та ін.

З малої літери пишемо родові найменування у складі неофіційної назви підприємства чи організації:

будинок відпочинку «Зоря», пансіонат «Здоров’я», санаторій «Україна», фабрика трикотажних виробів «Киянка» та ін.

З великої літери пишемо:

1) скорочені назви установ, закладів, організацій як видових найменувань (переважно з початковими усіченнями Голов, Держ, Діпро, Київ, Мін, Пром, Укр та ін.): Головенерго, Держстандарт, Держтелерадіо, Діпроміст, Київгаз, Міноборони, Мінфін, Промінвестбанк, Укрінформ, Кабмін, Укоопспілка та ін.;

2) індивідуальні скорочення з початковими усіченнями Євро, Інтер: Євробачення, Європарламент, Інтербачення, Інтерпол;

3) переважна більшість ініціальних абревіатур (більшість ініціально-буквених, частина ініціально-звукових, буквено- і звуково-цифрові, буквено-звукові): АПК (агропромисловий комплекс), АТС (автоматична телефонна станція), ВKB (вільно конвертована валюта), ВО (виробниче об’єднання), ВПК (військово-промисловий комплекс), СНІД (синдром набутого імунного дефіциту), УРП (Українська республіканська партія), УТН (Українські телевізійні новини), ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я), ДАІ (Державна автоінспекція), СУМ (Словник української мови), УРС (Українсько-російський словник); ДТ-20, КБН-3, ПКВ-75, РАТ-0, 35; УНДІП (Український науково-дослідний інститут педагогіки) та ін.;

4) транслітеровані ініціально-буквені та ініціально-звукові абревіатури: АНП, АНС, ППА (зарубіжні інформаційні агентства); АРЕНА (політична партія в Бразилії), НATO, ФІДЕ, ФІФА, ЮНЕСКО (міжнародні організації) та ін.;

5) власне буквені транслітеровані абревіатури (за традицією): Бі-бі-сі, Ен-бі-сі, Сі-бі-ес, Сі-бі-сі, Сі-ен-сі та ін.;

6) комбіновані складово-ініціальні скорочення: ВАбанк, ДемПУ, КрАЗ, КиївНДІПміст, ЛуМЗ, УкрНДІРІ та ін.;

7) скорочені географічні назви: Бенілюкс, Донбас, Кривбас, Танзанія; Півн. мор. шлях, Півд. Америка та ін.;

8) деякі графічні скорочення (бібліографічні скорочення назв міст, окремі умовні позначки, буквені символи при маркуванні, покажчики, окремі умовні скорочення одиниць виміру тощо): А (автобус – знак на зупинці), А-72, А-76, Б-100/130 (марки автоавіабензину), А (ампер), В (вольт), Г (газовий – у маркуванні кам’яного вугілля), Д («Динамо»), Д. (Дніпропетровськ), Д-144, Д-458, Д-493 (дорожні машини), З. (захід), К. (Київ), К (курсант військового навчального закладу) та ін.

З малої літери пишемо:

1) скорочення, що є родовими назвами: держадміністрація, драмтеатр, керсправ, колдоговір, медпункт, облвиконком, помреж, райвійськкомат, сільрада та ін.;

2) ініціально-звукові скорочення, що функціонують у мові як звичайні слова: вуз, дзот, дот, загс, муно, неп та ін.;

3) власне буквені (питомі й запозичені) скорочені родові найменування: есер, есес, усус, цека, чека та ін.;

4) відмінкові закінчення ініціально-звукових і комбінованих абревіатур, переданих великими літерами: з ВАКу, перед ВАКом, на КрАЗі, від МАЗу, ТЮГу, ТЮГом, у ЦУМІ, з УНІАНом та ін.;

5) сполучник у складі ініціальних абревіатур: ТНіР (типові норми і розцінки), ПКіВ (парк культури і відпочинку) та ін.;

6) більшість умовних (графічних) скорочень різного типу: англ., а/п, вид-вo, г, д-т, кг, м, мм, р-н, см, cт., т, ф-т, упр. та ін.

 

 

1. Практичний правопис української мови. 20 уроків грамотності / упор. Т. Ткачук. – Тернопіль: Богдан, 2007. – 184 с.
2. Сучасна українська літературна мова / Керівник авт. колективу О. Д. Пономарів). – К.: Слово, 1997. – 216 с.
3. Сучасна українська мова. Довідник / Л. Ю. Шевченко, В. В. Різун, Ю. В. Лисенко; за ред. О. Д. Пономарева. – К.: Либідь, 1993. – 315 с.
4. Український правопис. – 6-е вид., випр. і доп. – К.: Наук. думка, 2004. – 90 с.