Вібраційна хвороба у підземних гірничих робітників після припинення контакту з вібрацією (клініка, діагностика, реабілітація)

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика

  

МОЗ УКРАЇНИ

 

ГНИДЮК ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ

 

УДК: 613. 644 (043. 3)

 

 

14. 01. 15. – нервові хвороби

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

 

Київ -2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському НДІ промислової медицини, МОЗ України (м. Кривий Ріг).

Науковий керівник:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник, Науменко Борис Сергійович, Український НДІ промислової медицини (м. Кривий Ріг), завідувач клінічного відділу.

Офіційні опоненти:

професор, доктор медичних наук Руденко Анатолій Юхимович, Київська медична академія післядипломної освіти ім.. П. Л Шупика МОЗ України, завідувач кафедри неврології N2

доктор медичних наук Соколова Лариса Іванівна, Національний державний медичний університет ім. О. О. Богомольця МОЗ України, доцент кафедри неврології

Провідна установа: Інститут неврології, психіатрії та наркології, АМН України, м. Харків.

Захист відбудеться “ 27 ” березня 2002р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26. 613. 01 у Київській медичній академії післядипломної освіти ім.. П. Л Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім.. П. Л Шупика МОЗ України (м. Київ, вул. Дорогожицька, 9)

Автореферат розісланий “ 26” лютого 2002 року

 

 

Актуальність дослідження. Вібраційна хвороба, знаходиться в центрі уваги спеціалістів. Це пов'язано з широкою розповсюдженістю захворювання. Серед захворювань підземних гірників Кривбасу вона складає близько 22% всієї професійної патології, з високим рівнем захворюваності у ще достатньо молодих кваліфікованих робітників (Кундієв Ю. І., Краснюк О. П., 1997; Карнаух. М. Г. та співавт., 1999). В той же час увагу дослідників було направлено здебільшого на ранні форми патології, які визначалися на момент праці в умовах вібрації (Мельникова М. М., 1995; Артамонова В. Г., 1996). Відомості про перебіг захворювання після встановлення діагнозу та працевлаштування поза контактом з вібрацією – поодинокі, фрагментарні та неоднозначні. Вельская М. В. та співавт., 1983, Тарасова Л. А. та співавт. 1989, вважають, що після припинення контакту з вібрацією при раціональному працевлаштуванні наявна патологія регресує, інші автори (Горник В. М., 1986; Колесов В. Г., 1999) відмічають стійкість патологічних змін, які нібито, не дивлячись на припинення контакту з вібрацією, не піддаються відновленню, відомі випадки прогресування захворювання (Ніколенко В. Ю. та співавт., 1993). Відсутні чіткі уявлення про виразність патологічних змін та ефективність реабілітаційної терапії в залежності від терміну постконтактного періоду. У зв'язку з цим доцільно було провести комплексне клінічне дослідження перебігу вібраційної хвороби в постконтактному періоді в залежності від терміну припинення контактом з вібрацією. Воно дозволило отримати обўєктивні кількісні показники, які характеризують клінічні прояви та дані функціональних методів дослідження при вібраційній хворобі в постконтактному періоді. В клінічних дослідженнях визначена ефективність загальноприйнятого комплексу реабілітаційної терапії та запропоновано лікувальний саногенетичнообумовлений комплекс, який дозволяє її підвищити.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Робота виконана у відповідності до завдання науково-технічної програми ДКНТ 0. 74. 08 на 1986/90 гг. ''Розробити та впровадити методи і засоби, що забезпечують подальше підвищення безпеки та оздоровлення умов праці в народному господарстві, згідно з підзавданням 09. 05. Д ''Розробити пропозиції по диспансеризації хворих професійними захворюваннями'. В руслі цих завдань виконувалась НДР ВН. 14. 02. 0053. 88 (N держреєстрації 01. 8. 80044504) ''Шляхи удосконалення диспансеризації гірничих робітників з вібраційною хворобою та її ускладненнями”. Клінічні, інструментальні, біохімічні, та статистичні дослідження проведені на базах клініки Українського НДІ промислової медицини та міжрайонної спеціалізованої профпатологічної МСЕК м. Кривого Рогу.

Мета та завдання дослідження. Визначення критеріїв діагностики в залежності від клінічних проявів та ефективності реабілітаційної терапії у хворих на вібраційну хворобу після припинення контакту з вібрацією, направлених на покращення обсягу та характеру медичної допомоги та експертних рішень на постконтактному етапі захворювання.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішувались наступні завдання:

- вивчити клініку та перебіг вібраційної хвороби в постконтактному періоді;

- розробити саногенетично обґрунтований комплекс реабілітаційної терапії і визначити його ефективність в залежності від терміну припинення контактом з вібрацією;

- оцінити ступінь вираженості захворювання у хворих на вібраційну хворобу в залежності від терміну припинення контакту з вібрацією, їх працевлаштування та тяжкої супутньої патології.

Обґєкт дослідження. Клінічний перебіг вібраційної хвороби в посконтактному періоді.

Предмет дослідження. Вплив терміну припинення контакту з вібрацією, терапії, раціонального працевлаштування та тяжкої супутньої патології на відновлення постраждалих функцій.

Наукова новизна отриманих результатів. Дана праця є першим клінічним дослідженням, в якому обґрунтовано: особливості проявів вібраційної хвороби в залежності від терміну припинення контакту з вібрацією, ефективність реабілітаційних заходів на різних етапах постконтактного періоду, а також визначена схема діагностики ступеню вираженості захворювання в постконтактному періоді. Встановлено, що ступінь відновлення постраждалих функцій залежить від вираженості захворювання на момент припинення контактом з вібрацією, активності реабілітаційної терапії впродовж 3 років після припинення контакту з вібрацією, раціонального