Вібраційна хвороба у підземних гірничих робітників після припинення контакту з вібрацією (клініка, діагностика, реабілітація)

 

 

1. У дисертації узагальнені теоретичні та практичні дані щодо перебігу вібраційної хвороби в залежності від терміну припинення контакту з вібрацією, ефективності реабілітаційної терапії, раціонального працевлаштування та тажкої супутньої патології

2. Динаміка регресу патологічних змін у підземних гірничих робітників хворих на вібраційну хворобу, як правило, протікає в наступному порядку: раніше других нормалізуються вегетативно-судинні порушення, потім зменшується обсяг и вираженість чутливих розладів, нормалізуються зміни в рефлекторний сфері та практично не відновлюються порушення трофіки верхніх кінцівок.

3. Перебіг захворювання залежить від терміну постконтактного періоду: припинення контакту з вібрацією на протязі 3 років та активне проведення реабілітаційних заходів в цьому періоді сприяють: а) при вібраційній хворобі 1 ст. покращенню стану в 71, 6% випадків; стабілізації процесу – у 20, 3%; погіршення спостерігається у 8, 1% хворих; б) при вібраційній хворобі 2 ст. відповідно 29, 7%; 54, 7%; 15, 6%. Погіршення відмічалось або при наявності тяжкої супутньої патології або при нераціональному працевлаштуванні. Після 10 років припинення контакту з вібрацією перебіг вібраційної хвороби характеризується стабілізацією клінічних проявів в 85-92% випадків та визначається як період стійких залишкових проявів.

4. Ефективність реабілітаційної терапії у хворих на вібраційну хворобу в постконтактному періоді висока на момент припинення контакту з вібрацією та на протязі перших трьох років після нього. Запропонований комплекс терапії підвищує її на 10-18%. Це вказує на необхідність приділяти максимум уваги реабілітації даного контингенту хворих в цей період. Ефективність реабілітаційної терапії після 3 років постконтактного періоду мінімальна по діапазону відновлення функцій, вона на цьому етапі повинна включати в основному профілактику та лікування тяжких супутніх захворювань.

5. По вираженості ушкоджених функцій при ВХ в постконтактному періоді можна виділити два ступені: незначно виражених проявів та виражених проявів. Вираженість залежить від комплексу факторів: терміну припинення контакту з вібрацією, раціональності працевлаштування та своєчасної профілактики супутньої патології. Доведено, що збільшення терміну припинення контакту з вібрацією, раціональне працевлаштування та своєчасна профілактики супутньої патології зменшує вираженість проявів ВХ

 

 

1. Враховуючи те, що раціональне працевлаштування та неодноразово проведена реабілітаційна терапія хворих на вібраційну хворобу 2 ст. не приводить до суттєвого покращення стану їх здоров'я, рекомендується досвід м. Кривого Рогу, згідно якому з 1990 року хворі на вібраційну хворобу 1ст. раціонально працевлаштовуються поза контакту з вібрацією, розповсюдити на гірничорудну промисловість всієї України. Це дозволить максимально зберегти працездатність цієї групи хворих, зменшити їх інвалідізацію, значно зменшити матеріальні витрати підприємств та держави.

2. До хворих вібраційною хворобою, які припинили контакт з вібрацією потрібно застосовувати максимально активну реабілітаційну терапію, направлену на активацію механізмів саногенезу. Можливе використання лікувального комплексу, направленого на активацію саногенетичних механізмів, запропонованого в дисертації автором.

3. Отримані дані про те, що після 3 років постконтактного періоду перебіг вібраційної хвороби у більшості хворих стабілізується та практично спостерігається відсутність ефекту реабілітаційної терапії, дозволяють обмежитись проведенням у них терапії амбулаторними курсами. В подальшому основну увагу повинно бути приділено раціональному працевлаштуванню та лікуванню тяжкої супутньої патології.

4. Основним критерієм при експертизі вираженості вібраційної хвороби є ступінь клінічних проявів вібраційної хвороби. По вираженості пошкоджених функцій при вібраційній хворобі в постконтактному періоді необхідно виділити дві її ступеню: А – незначно виражених проявів; Б ст. – виражених проявів.

 

 

1. Термометрия кожи конечностей на различных стадиях вибрационной болезни//Врачебное Дело N3, 1991. -С. 94-96.

2. Діагностика судинних порушень у хворих на вібраційну хворобу в постконтактному періоді//Український медичний альманах N4, 1999. С. 35-39.

3. Ефективність реабілітації у хворих на вібраційну хворобу в постконтактному періоді//Вісник Вінницького державного медичного університету N1, 2000. С. 24-41.

4. К катамнезу вибрационной болезни. //Актуальные вопросы профессиональной патологии. /Тез докл. Всесоюз. Конф. Юрмала 19-20 декабря 1990 г. /. М. 1990. -С. 151-152.

5. Течение вибрационной болезни в постконтактном периоде. //Тез. Доп. Міжнародної науково-практичної конференції присвяченої 75-річчю НДІ мед. -екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості“ Актуальні проблеми медицини праці та екології Донбасу”. – Донецьк. -2000 р. – С. 75-76.

 

 

Гнидюк О. В. Вібраційна хвороба у підземних гірничих робітників в постконтактному періоді. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 01. 15 – нервові хвороби. – Медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, МОЗ України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена вивченню перебігу вібраційної хвороби і ефективності реабілітаційної терапії в постконтактному періоді у підземних гірничих робітників. В основу цієї праці покладено аналіз клінічних спостережень за 147 бурильниками та прохідниками в умовах клініки Українського НДІ промислової медицини (м. Кривий Ріг). Дослідження проводились за допомогою клінічних та функціональних методів. З обстежених в