Вібраційна хвороба у підземних гірничих робітників після припинення контакту з вібрацією (клініка, діагностика, реабілітація)

Практична значимість. За матеріалами досліджень опубліковані методичні рекомендації ''Диспансерізація гірничих робітників на різних стадіях розвитку вібраційної хвороби'', Кривий Ріг, 1991. Використання результатів досліджень дозволяє: покращити якість діагностики ступеню вираженості вібраційної хвороби після припинення контакту з вібрацією, запропонувати програму реабілітації даної категорії хворих в залежності від терміну постконтактного періоду; удосконалити експертизу працездатності на різних етапах постконтактного періоду в залежності від ступеню вираженості захворювання.

Особистий вклад здобувача. Всі клінічні дослідження та підготовка публікацій виконані особисто автором. Клінічні та статистичні дослідження проводились в неврологічному відділенні Українського НДІ промислової медицини (м. Кривий Ріг) та міжрайонної спеціалізованої профпатологічної МСЕК м. Кривого Рогу. Кількісне опрацювання даних проведено автором особисто.

Апробація та впровадження результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідалися на Всесоюз. конф. « Актуальные вопросы профессиональной патологии» (Юрмала 19-20 декабря 1990), конференції молодих вчених та спеціалістів ІМП АН України (Київ 16. 12. 1992), клінічних конференціях Українського НДІ пром. медицини (1997, 1999), міському товаристві невропатологів (Кривий Ріг, 1999), обласному товаристві невропатологів та психіатрів (Дніпропетровськ, 1999), на курсах стажування лікарів терапевтів та невропатологів по питанням профпатології в клініці Українського НДІ пром. медицини (1999), Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю НДІ мед. -екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості “Актуальні проблеми медицини праці та екології Донбасу” (Донецьк, 2000 г).

Методичні рекомендації “ Диспансеризація гірничих робітників на різних стадіях розвитку вібраційної хвороби впроваджено в троьх лікарнях м. Кривого Рогу, МСЧ РУ ім. Кірова (м. Кривий Ріг), МСЧ Запорізького алюмінієвого комбінату,), МСЧ Запорізького залізорудного комбінату, санаторія-профілакторія ВАТ “Суха Балка”, санаторія-профілакторія ВАТ Марганецький ГЗК.

Публікації. За матеріалами дисертації в наукових фахових виданнях опубліковано 3 статті та 2 тези в матеріалах конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, обўєму та методів дослідження, результатів власних досліджень, аналізу та обговорення результатів, висновків і списку використаних літературних джерел в кількості 113 кирилицею та латиницею. Праця викладена на 136 сторінках друкарського тексту, ілюстрована 21 таблицею та 18 графіками.

 

 

Методи досліджень. У всіх обстежених хворих в умовах неврологічного стаціонару, вивчення соматичного та неврологічного статусу поєднувалося з застосуванням прийнятих параклінічних методів дослідження: альгезіметрії, палестезіометрії, кистевої динамометрії з визначенням мўязової витривалості, реоенцефалографії, реовазографії з передпліч, телетермографії, електротермометрії, холодової проби, електроміографії. Використовувались: альгезіметр Мочутковського, вібротестер ІВЧ-02, динамометр Коллена, електротермометр ТЕМП-60, 4-канальна реографічна приставка 4-РГ-1, електрокардіограф ”ЕЛЬКАР-4”, електроміограф ЕМГСТ-01, телетермограф 'Рубін-2”. Для визначення показників функціонального стану симпатоадреналової системи досліджували екскрекцію з сечою адреналіну та норадреналіну. Визначали ацетилхолін, ацетилхолінестеразу, молочну та піровиноградну кислоти в крові. Приймалась до уваги тяжка супутня патологія (ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, хронічна шийна чи попереково-крижова полірадікулоневропатія, виразкова хвороба шлунку чи дванадцятипалої кишки). При обробці даних визначали основні статистичні характеристики розподілу: середню та серединно-квадратичну похибку (М±m). Оцінку достовірності визначали за допомогою критерію Стґюдента при умові відповідності даних нормальному розподілу (Рокицький П. Ф., 1973). В других випадках використовувався метод кутового перетворення Фішера, таблиці Генеса, непараметричні критерії. Розрахунки проведені на комп'ютері IВМ РСАТ-486 по розробленій в Українському НДІ промислової медицини програмі «Аналіз» и «Excel-97».

Клінічні дослідження. Стадія захворювання встановлювалася рішенням лікарняно-експертної комісії НДІ УКРПРОММЕД (м. Кривий Ріг) на основі клінічних та клініко-функціональних даних у відповідності до прийнятих класифікацій вібраційної хвороби (1982 та 1985 рр.). З обстежених хворих у 74 була встановлена вібраційна хвороба 1 ст., у 73 – вібраційна хвороба 2 ст. Всі хворі були обстежені тричі і згідно цьому утворені три групи: – 1-а група – хворі обстежені на момент припинення контакту з вібрацією, 2-а група – через три роки після припинення контакту з вібрацією, 3-я група – після 10 років припинення контакту з вібрацією. Для аналізу ефективності терапії хворі обстежувались двічі: до та після лікування.

Перебіг вібраційної хвороби 1 та 2 ст. після припинення контакту з вібрацією. Головними скаргами хворих на вібраційну хворобу 1ст. на момент припинення контакту з вібрацією є скарги на біль та парестезії в руках, головний біль та порушення сну. У всіх хворих відзначався розлад чутливої сфери, який проявлявся гіпалгезією на руках та ногах за поліневритичним типом, на руках 100%, на ногах у 96% хворих, порушення в рефлекторній сфері характеризувались пригніченням сухожильних рефлексів на руках у 59% хворих. Вегетативні порушення перш за все проявляються зміною кольору шкіри кистей та стоп, часто спостерігається їх пастозність, яка супроводжується гіпергідрозом. В меншій мірі виражені трофічні зміни: гіперкератоз непрацюючих поверхонь кистей, потовщення міжфалангових суглобів, тенденція до долонного контрактування. Достатньо виразними були вегетативні порушення на ногах: підвищена вологість стоп, ціаноз, шкіра стоп була прохолодною. Через три роки після припинення контакту з вібрацією у 71, 6% хворих на вібраційну хворобу 1 ст. відмічається достовірне покращення. В 2 групі хворих частота симптомів ураження нервової системи реєструвались достовірно рідше: так гіпалгезия на руках, ногах відмічається відповідно в 78%, 67% випадків, що свідчить про достовірне покращення. Симптоматика, в переважній більшості випадків, свідчить