Вібраційна хвороба у підземних гірничих робітників після припинення контакту з вібрацією (клініка, діагностика, реабілітація)

про значний регрес патологічного процесу: пригнічення сухожильних рефлексів з кінцівок реєструвалось значно рідше, зменшувалася ціанотичність та пастозність кистей, їх гипергідроз, підвищувалася температура шкіри, в той же час практично відсутній регрес трофічних порушень на кистях, таких як гіперкератоз непрацюючих поверхонь кистей. Така ж картина спостерігалась і при обстеженні стоп: значно зменшується гіпергідроз, ціанотичність, стопи ставали значно тепліше. При вивченні ступеню вираженості функціональних розладів в 2-й групі хворих на вібраційну хворобу 1ст. очевидно, що при раціональному працевлаштуванні поза контактом з вібрацією відбувається покращення всіх функціональних показників. Після припинення контакту з вібрацією на протязі трьох років зменшилися явища порушення тонусу судин, що привело до помітного покращення гемодинаміки судин головного мозку та периферійних судин рук, в той же час потрібно відзначити той факт, що явищ повної нормалізації нами виявлено не було. На фоні покращення кровообігу значно посилюються регенеративні процеси власне в самій нервовій системі, що реєструється при ЕМГ-дослідженнях у вигляді нормалізації типу біоелектричної активності. Ознакою значного відновлення ультраструктури в синапсах нервових волокон служить відновлення нормальних взаємовідносин ацетилхолін-ацетилхолінестераза у більшості (81%) хворих. В 3-ій групі обстежених хворих на вібраційну хворобу 1ст. при порівнянні з 2-ю групою достовірного покращення відзначено не було. При аналізі клінічних симптомів на цьому етапі, у раціонально працевлаштованих хворих при умові відсутності тяжкої супутньої патології має місце стабілізація стану нервової системи. Підтвердженням цього факту служать і дані функціональних досліджень, згідно яким показники мўязової сили кистей залишаються стабільними, практично не покращуються показники палестезіометрії та електротермометрії шкіри. Також, не дивлячись на десятирічне припинення контакту з вібрацією, у хворих на вібраційну хворобу 1ст. залишаються стійкі незначно виражені судинні порушення, які виявляються в ознаках порушення тонусу судин та змін пульсового кровонаповнення, за даними РЕГ та РВГ можливо припустити, що на цьому етапі саногенетичні механізми вичерпують свої можливості. Додатковим підтвердженням цьому можуть служить дані телетермографії, які реєструються у вигляді окремих ділянок гіпотермії, симптом «термоампутації» пальців кистей відстежувався дуже рідко, дані біохімічних досліджень про незначну нормалізацію показників адреналіну, норадреналіну, ацетилхоліну, ацетилхолінестерази, дані ЕМГ – досліджень, згідно яким покращення відмічено не було. Явища погіршення клінічних проявів вібраційної хвороби I ст. в постконтактному періоді спостерігалися у 8% хворих.