Вплив екстремальних факторів на вміст цинку в клітинах

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна роботи полягає у розробці нових методів досліджень, частина з яких захищена патентами на винаходи. Розроблені способи цитохімічного виявлення цинку на зрізах тканин і у мазках крові і сперми, способи забарвлення мазків метиловим фіолетовим – флоксином (МФФ) і зрізів альдегідфуксином і флоксином.

Вперше проведені дослідження за допомогою цитохімічної реакції МФФ гранулоцитів крові у людей після фізичного навантаження, алкоголізації і впливу шкідливих у промисловості факторів (сірководню, токсичних металів, високої температури). Досліджували вміст цинку в сперматозоїдах, клітинах передміхурової залози та нейронах гіпокампа у тварин при фізичному навантаженні та іммобілізації, а також у клітинах передміхурової залози та сперматозоїдах при алкоголізації. При голодуванні та охолодженні вперше досліджували у тварин вміст цинку в гранулоцитах крові, сперматозоїдах, клітинах тонкої кишки, панкреатичних острівців, передміхурової залози та нейронах гіпокампа. При дії цих факторів визначали також вміст специфічної зернистості у В-інсулоцитах і флоксинофільні властивості клітин Панета та передміхурової залози.

Вперше досліджували вміст цинку в гранулоцитах крові, сперматозоїдах, клітинах Панета, панкреатичних острівців, передміхурової залози, нейронах гіпокампа, а також специфічну зернистість В-інсулоцитів, флоксинофілію клітин базальних відділів кишкових крипт і кінцевих відділів передміхурової залози у тварин, котрі отримували хлорид ртуті, сульфат міді, хлорид алюмінію. Досліджували вміст цинку в сперматозоїдах, гранулоцитах крові, клітинах тонкої кишки, передміхурової залози, панкреатичних острівців, специфічну зернистість В-інсулоцитів, флоксинофілію клітин Панета і передміхурової залози у тварин, що багаторазово отримували диетилдитіокарбамат натрію (ДЕДТКН) та етилендиамінтетраоцтову кислоту (ЕДТОК).

Встановлений вміст цинку і секреторного матеріалу в гранулоцитах крові у осіб після поєднаної дії фізичного навантаження та алкоголізації, високої температури та алкоголізації. У тварин визначали вміст цинку в гранулоцитах крові, клітинах тонкої кишки, передміхурової залози, панкреатичних острівців, у нейронах гіпокампа, специфічну зернистість В – інсулоцитів і флоксинофілію клітин Панета і передміхурової залози при комбінованій дії на організм фізичного навантаження та іммобілізації; фізичного навантаження та алкоголізації; іммобілізації та алкоголізації; іммобілізації та охолодження; фізичного навантаження, іммобілізації, алкоголізації та солей токсичних металів (ртуті, міді, алюмінію).

При призначенні дієти, багатої на цинк, особам, які зазнавали дії фізичного навантаження, алкоголізації і впливу високої температури, досліджено вміст цинку та секреторного матеріалу в гранулоцитах крові. Сперматозоїди досліджували при алкоголізації. Визначали вміст цинку в сперматозоїдах, гранулоцитах крові, клітинах тонкої кишки, передміхурової залози, панкреатичних острівців, нейронах гіпокампа, специфічну зернистість В-інсулоцитів і флоксинофілію клітин Панета і передміхурової залози у тварин, що отримували ацетат цинку на фоні алкоголізації, іммобілізації, фізичного навантаження, охолодження.

Встановлена подібність розподілу та змін у зернистих лейкоцитах цитохімічних реакцій дитизону та 8-ТСХ може служити одним із доказів специфічності реакції дитизону з цинком у цих клітинах. Показана подібність змін інтенсивності цитохімічних реакцій на цинк. Подібні розподіл і зміни у гранулоцитах крові цитохімічних реакцій на цинк і МФФ свідчать про зв’язок цього металу з секреторним матеріалом. Встановлена подібність розподілу у клітинах В панкреатичних острівців і змін у них цитохімічних реакцій 8-ТСХ та альдегідфуксину свідчить про зв’язок цинку з інсуліном. Доказом можливого зв’язку цинку і секреторного матеріалу є подібність змін вмісту цього металу та флоксинофільних властивостей сперматозоїдів, клітин Панета та епітелію кінцевих відділів передміхурової залози при різних експериментальних впливах. Висунуто положення про участь іонів цинку у біосинтезі секреторного матеріалу в клітинах.

Однотипність змін вмісту цинку та секреторного матеріалу в клітинах при дії на організм різних, навіть протилежних за своєю природою факторів дозволила нам віднести ці зміни до ознак НАСКС, інакше кажучи, до клітинно-молекулярних механізмів стресу. Вивчення вмісту цинку в панкреатичних острівцях та гіпокампі вказує на участь цього металу в нейро-гуморальних механізмах стресу.

Практичне значення одержаних результатів. Використані у роботі методи можуть бути рекомендовані для оцінки функціонального стану клітин в умовах норми і патології. Отримані дані відкривають шляхи до використання розроблених методів при вивченні впливу екстремальних факторів на організм людини і тварин. Простота методів цитохімічного визначення цинку в крові дозволяє проводити масові обстеження, наприклад, при медоглядах на промислових підприємствах. Висока чутливість методів сприяє виявленню найраніших і найлегших змін в організмі, які характеризують стан передхвороби, що відіграє роль у профілактиці хвороб.

Оскільки організм людини та тварин може зазнавати дії сукупності різних, навіть протилежних за своєю природою факторів, становлять інтерес дослідження комбінованої дії цих факторів на організм. Результати досліджень впливу солі цинку та цинкової дієти на організм людини та тварин відкривають шляхи до розробки нових засобів попередження та патогенетичного лікування цинкової недостатності та її ускладнень.

Особливої уваги заслуговує розроблений метод виявлення зернистості лейкоцитів. Метод простий і швидкий у виконанні, він заслуговує широкого використання в клінічних лабораторних дослідженнях.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно проведені цитохімічні дослідження вмісту цинку та секреторного матеріалу в клітинах при дії на організм екстремальних факторів. Статистична обробка даних, теоретичні узагальнення та інтерпретація результатів дослідження і написання дисертаційної роботи здійснені автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень доповідалися, обговорювалися і схвалені на засіданнях кафедри, наукових конференціях викладачів і студентів Запорізького державного університету (1998-2001), на міжнародній конференції “Питання біоіндикації та