на 31% – при фізичному навантаженні, 38% – при алкоголізації, на 23% – при дії сірководню, 31% – токсичних металів, 23% – високої температури. При використанні 8-ТСХ – реакції отримані цифри 29%, 36%, 36%, 43%, 29% відповідно. Інтенсивність МФФ – реакції знижувалась відповідно на 30%, 40%, 30%, 50%, 30%. Кількість гранул дитизону в зернистих лейкоцитах зменшувалась на 13%, 18%, 13%, 16%, 21%, гранул 8 – ТСХ – на 13%, 17%, 12%, 16%, 20%. У всіх випадках різниці з контролем достовірні (р<0, 05; р < 0, 001).
Пошук
Вплив екстремальних факторів на вміст цинку в клітинах
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
35
Мова:
Українська
Результати досліджень свідчать про аналогічні зміни при дії різних факторів, тобто про зменшення вмісту цинку в гранулоцитах крові. Узгодженість змін інтенсивності цитохімічної реакції дитизону та 8-ТСХ свідчить про селективність цитохімічної реакції дитизону з цинком. Разом з тим відповідність цитохімічних реакцій на цинк (дитизону, 8 – ТСХ) і секреторний матеріал (МФФ) є певним доказом зв'язку цинку з секреторним матеріалом у зернистих лейкоцитах (табл. 1). Про це також свідчить подібність змін інтенсивності цитохімічних реакцій дитизону та 8 – ТСХ та кількості гранул в клітинах, що виявляються цими реагентами (табл. 1). Спостерігалась подібність цитохімічних реакцій дитизону, 8-ТСХ та флоксину в сперматозоїдах, дитизону, 8-TСХ і МФФ у гранулоцитах крові людини.
У мишей середня інтенсивність цитохімічної реакції дитизону в зернистих лейкоцитах становила 1, 1 ± 0, 09, а кількість його гранул в цих клітинах – 102 ± 4, 8.
У мишей фізичне навантаження та іммобілізація знижували інтенсивність дитизонової реакції на 36%, а алкоголізація – на 45%. Кількість гранул дитизону в зернистих лейкоцитах зменшувалась відповідно на 18%, 19%, 33% (р < 0, 01; р < 0, 001). Спостерігалось зниження інтенсивності цитохімічних реакцій дитизону, 8-ТСХ і флоксину в сперматозоїдах у мишей.
В панкреатичних острівцях середня інтенсивність реакції 8 – ТСХ – 2, 0 ± 0, 13, а реакції альдегідфуксину – 1, 3 ± 0, 11 (табл. 2). Фізичне навантаження знижувало інтенсивність реакції 8 – ТСХ на 25%, іммобілізація – на 30%, алкоголізація – на 40%. Інтенсивність цитохімічної реакції альдегідфуксину була знижена при фізичному навантаженні на 38%, при іммобілізації – на 46%, алкоголізації – на 54% (р<0, 01; р < 0, 001; табл. 2). Суттєвих змін структури клітин панкреатичних острівців не спостерігалось.
Інтенсивність цитохімічної реакції 8-ТСХ у клітинах Панета була знижена при фізичному навантаженні та іммобілізації на 27%, алкоголізації – на 36%. В епітелії передміхурової залози реакція 8-ТСХ була слабкіша на 29% при фізичному навантаженні та іммобілізації, на 36% – при алкоголізації. У нейронах гіпокампа зменшувалась інтенсивність реакції 8 – ТСХ на 26% при фізичному навантаженні, 32% – іммобілізації, 37% – алкоголізації (р < 0, 01). Структура клітин суттєво не змінювалась.
Таблиця 2
Інтенсивність цитохімічних реакцій 8 – ТСХ та альдегідфуксину в панкреатичних клітинах В у мишей при дії різних факторів
Група
тварин Кількість тварин Інтенсивність реакції, ум. од.
8 – ТСХ альдегідфуксину
±m p ±m р
Контроль 17 2, 0±0, 13 1, 3±0, 11
Фізичне навантаження 11 1, 5±0, 12 <0, 01 0, 8±0, 07 <0, 01
Іммобілізація 12 1, 4±0, 15 <0, 01 0, 7±0, 07 <0, 001
Алкоголізація 11 1, 2±0, 11 <0, 001 0, 6±0, 06 <0, 001
Голодування 15 1, 5±0, 15 <0, 05 0, 9±0, 07 <0, 01
Охолодження 14 1, 6±0, 12 <0, 05 1, 0±0, 08 <0, 05
Хлорид ртуті 10 1, 2±0, 10 <0, 001 0, 8±0, 08 <0, 01
Сульфат міді 14 1, 5±0, 13 <0, 01 0, 9±0, 11 <0, 05
Хлорид алюмінію 13 1, 6±0, 15 <0, 05 1, 0±0, 08 <0, 05
Дитизон 15 0, 9±0, 08 <0, 001 0, 7±0, 05 <0, 001
8 – ТСХ 13 1, 4±0, 10 <0, 001 1, 0±0, 06 <0, 05
ДЕДТКН 15 0, 9±0, 10 <0, 001 0, 6±0, 08 <0, 001
ЕДТОК 14 1, 1±0, 12 <0, 001 0, 9±0, 08 <0, 01
При охолодженні інтенсивність цитохімічної дитизонової реакції в зернистих лейкоцитах була знижена на 27%. При голодуванні вона була нижче на 36%. Кількість гранул у першому випадку зменшувалась на 17%, а в другому – на 20% (р<0, 05; р < 0, 001).
Відмічалось зниження інтенсивності цитохімічних реакцій дитизону, 8-ТСХ і флоксину в сперматозоїдах у мишей.
Охолодження призводило до зменшення в панкреатичних клітинах В інтенсивності реакції 8 -ТСХ на 20%, а голодування – на 25%. Інтенсивність альдегідфуксинової реакції була меншою на 23% при дії охолодження і на 31% при голодуванні (р < 0, 05; р < 0, 001; табл. 2). Структурних змін в панкреатичних острівцях не спостерігалось.
При охолодженні інтенсивність 8 – ТСХ – реакції була знижена на 36% у тонкій кишці та передміхуровій залозі, на 21% – у гіпокампі. При голодуванні інтенсивність 8 – ТСХ – реакції була достовірно знижена в клітинах Панета на 45%, клітинах кінцевих відділів передміхурової залози – на 29%, у нейронах