Вплив конструктивних факторів на архітектуру українських баневих церков

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в дисертації:

• визначені на основі аналізу особливості становлення баневої просторової структури в українському храмобудуванні;

• виявлено співвідношення між простором, конструкцією та формою в структурі формування баневих церков України;

• встановлено взаємозв'язок між традицією розвитку сакральних споруд в цілому та становленням архітектонічних взірців українських баневих храмів;

• запропоновано науково-обгрунтовані засади формування баневої структури в нових архітектонічних вирішеннях церков з використанням сучасних технологій та матеріалів;

• розроблено принципи формування архітектоніки баневої структури церковних будівель як основи їх творення в сучасному храмобудуванні;

• встановлено головні національні ознаки формування українських баневих церков як питомі, характерні та вирізняльні особливості творення їх архітектурно-будівельної традиції, і втілення в сучасних храмових спорудах.

Практичне значення отриманих результатів полягає в наступному:

• теоретичні положення та практичні рекомендації і висновки можуть бути використані в процесі вибору тих архітектурно-конструктивних вирішень церковних баневих споруд, які найкраще відповідають сучасним вимогам;

• дослідження в результаті методу розрахунково-числового експеримента сприятимуть більш раціональному підходу до вибору форми баневого завершення і несучих конструкцій як з огляду архітектоніки, так і конструктивних вимог, враховуючи сучасні методи їх спорудження;

• встановлено, що конструкція баневої просторової структури, стає вирішальним чинником у сучасному втіленні церковно-літургічних вимог та архітектурних традицій, як і важливим елементом творення сакрального простору в українських церквах;

• втілення результатів дослідження буде сприяти усуненню протиріч у підходах до визначення функціонально-композиційних та конструктивно-будівельних особливостей формування баневих церковних будівель, які є властивими для українського храмобудування.

Особистий внесок здобувача у працях, написаних у співавторстві.

А. Рудницький, Р. Гнідець Конструкція як засіб втілення архітектурної форми в українському храмобудуванні // Будівництво України: Виробничо-технічний загальногалузевий журнал. – Київ: Укрархбудінформ, 2001. – № 5. – С. 19-23. Поставлення завдання, опрацювання літературних джерел, підготування ілюстративного матеріалу, аналіз результатів дослідження та участь у формуванні висновків.

Апробація результатів. Основні положення та висновки дослідження були викладені та обговорені на 8-ми вітчизняних та міжнародних комференціях і семінарах: XL Міжнародній науковій конференції “Науково-дослідницькі проблеми будівництва“, Ряшів-Криниця-Варшава, РП – 1994 р. ; Міжнародному науковому семінарі “Проблеми сакральної архітектури“, Львів – 1996 р. ; Міжнародному круглому столі “Сакрум і місто“, Львів – 1997 р. ; Других Драганівських читаннях “Сакральне мистецтво Бойківщини“, Дрогобич – 1997 р. ; Восьмій науковій сесії Наукового Товариства ім. Шевченка (НТШ), Львів – 1997 р. ; Міжнародній конференції “Юліян Захарієвич і значення його діяльності на передодні ХХІ століття“, Львів – 1998 р. ; Міжнародній науковій конференції “Християнство- основа європейської цивілізації “, Львів – 2000 р. ; Дванадцятій науковій сесії Наукового Товариства ім. Шевченка (НТШ), Львів – 2001 р.

Впровадження: 1. В науково-практичній розробці “Збірно-монолітні тришарові залізобетонні куполи діаметрами 6... 18 м, для будівництва храмів без риштовань (у співавторстві). Про це дивись Вісник ТВ АБУ, Львів – 1997 р. № 1. – С. 31 та Архітектурний вісник, Львів – 2000 р. № 1-2 (10). – С. 17. Вона реалізується при зведенні головної бані греко-католицької церкви Різдва Пресвятої Богородиці у м. Новий Розділ на Львівщині (реалізація у 2002 р.) ; 2. В дипломному проекті на тему: Проект церкви в районі студмістечка Державного університету “Львівська політехніка”, успішно захищеному в грудні 1998 року.

Структура і обсяг робогти. Дисертація складається зі вступу, 5-ти розділів, висновків, посилань, бібліографічного переліку кількістю 290 позицій і 63 сторінок ілюстративних додатків. Загальний обсяг дисертації – 156 сторінок тексту та 40 сторінок ілюстрацій.

 

РОЗДІЛ 1. СТАН ДОСЛІДЖЕННЯ АРХІТЕКТУРИ УКРАЇНСЬКИХ БАНЕВИХ ЦЕРКОВ В АСПЕКТІ ФОРМУВАННЯ ЇХ АРХІТЕКТУРНО-ПРОСТОРОВОЇ СТРУКТУРИ. Цей розділ висвітлює аналіз літературних джерел, наукових статей та дослідницьких робіт за тематикою сакральної архітектури, головно баневих споруд, які є основним об'єктом дисертаційного дослідження. Узагальнення та систематизація цих джерел дозволила побачити та згрупувати все те, що є вже розкрите у дослідницьких працях про архітектонічні особливості баневих церков, формотворення та методів їх зведення. Було зауважено, що з конструктивно-будівельного боку цього питання, а особливо його вплив на формотворчі процеси становлення баневої просторової структури церковної споруди, висвітлений та розкритий недостатньо. Стають необхідними дослідження цієї проблематики та перспективи її розвитку, з огляду сучасного аспекту втілення засад формування баневих структур в українському храмобудуванні.

Більшість наукових джерел з історії мистецтвознавства та архітектури, в яких розглядаються сакральні споруди, зосереджуються на стилістичних , архітектурно-мистецьких сторонах їх генези  і лише частково та фрагментарно щодо питань конструкції, будівельних матеріалів та технології зведення баневих споруд . В дослідженнях