Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Вплив конструктивних факторів на архітектуру українських баневих церков

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
33
Мова: 
Українська
Оцінка: 

в них незначні. Воно одержало своє підтвердження у методі розрахунково-числового експеримента з використанням розрахункового комплексу “Міраж-Marevo”, на якому були проведені розрахунки баневої конструкції на статичні впливи. Вихідними для цього стають числові параметри (діаметру, висоти та товщини конструкції) головної бані собору св. Софії в Києві. Розрахунки виявили, що при існуючих будівельних матеріалах і технологіях, та виникаючих в конструкціях зусиллях, була забеспечена їх міцність та несуча здатність. І є підстава твердити про слушність вибору будівничими форми і конструкції баневої структури, які оптимально використовували міцність та несучу здатність будівельних матеріалів та конструкцій, творячи гармонійну архітектурно-просторову композицію всієї споруди. В цьому і проявилася тектонічна стрункість та співрозмірність і пропорційність щодо загальних об’ємів всієї споруди.

Форми пластичних, стилістично багатих баневих завершень та покрить над переходовими конструкціями межилучників, як і над слепінчастими перекриттями планувальних одиниць, вражають своїм розмаїттям. Це не тільки вияв архітектурно-мистецького смаку будівничих українських храмів (XVII-XVIII ст.), але й вираження конструктивно-будівельної майстерності, яка давала можливість, розподіливши несучі баневі конструкції на окремі оболонки чи форми, покращити їх несучі можливості, полегшивши при цьому маси опорних конструктивів, як також і продовжити експлуатаційні якості баневих структур (зокрема тепло- і гідроізоляційні фактори) загалом. Архітектоніка баневого простору в структурі української церкви виражена співпідлеглістю та співзалежністю внутрішних і зовнішних об’ємів як в площинному, так і у висотному вимірах. Головному просторові нави підлягають бічні рамена планувального хреста, зокрема вівтаря, жіночника та кутових компартиментів, а зовні – структурі головної бані підпорядковуються менші, яких може бути 2, 4, 6 чи 8 і як виняток 12-ть. Це виявляє пірамідальність творення всього сакрального простору, як характерної його риси, у пропорційності і гармонійності всіх елементів та цілої брили храму.
Зовнішний силует бані в архітектурному просторі церкви – це її тектонічний акцент, що стає невід'ємною частиною храмової будівлі. А специфіка її форми (грушувидна, видовжена догори) та спосіб розміщення у просторово-планувальному заложенні стають індентифікаційною ознакою української святині, її архітектонічним символом – знаком її сакральності. Баневі форми української церкви мають цю вирізняльну особливість, що їх обриси фактично ніколи не виходили за межі несучих основ підбанників. Це на противагу до російської архітектурної традиції, ще більше підкреслювало стрункість та пропорційність тектоніки, як і пірамідальність всього силуету будівлі. В структурі побудови баневого простору українська церква має свої утверджені традицією архітектурно-планувальні типи, а саме: розміщення трьох бань на головній осі Схід-Захід, п'яти бань на осях Схід-Захід і Північ-Південь.
Запровадження у кін. ХІХ ст. залізобетону в будівництво сакральних споруд, як і використання просторових металевих гратчастих конструкцій, надало новий поштовх до розвитку баневих структур в українському храмобудуванні. Металеві ферми використовуються як самонесуча конструкція, для внутрішних та зовнішних оболонок бані. Залізобетон значно розширив конструктивні та експлуатаційні можливості баневих структур, завдяки чому зменшилися розміри несучих конструктивів та зростають внутрішні храмові простори для вірних. Міжопорні прогони одержують завдяки цьому значні розміри, поза традиційні 6-8 м. В той же час, зростають формотворчі можливості будівничих, а універсальність конструктивно-просторових можливостей, дали змогу у планувальних заложеннях проявляти архітекторам максимум творчих пошуків, які проте завжди проходили в дотичності до традиційно-літургічних та церковних вимог і потреб. Зовнішня архітектурно-тектонічна структура українського храму є прямим відображенням його внутрішньої просторової побудови. А стрункість, пропорційність і конструктивна доцільність та довершеність робить його впізнавальним у розмаїтті архетипів сакральної архітектури загалом.
Заакцентування уваги на конструктивних факторах, у вирішенні баневих просторових структур, свідчить про те, що конструкція стає формотворчим компонентом та просторово-тектонічним акцентом, у виявлені певних особливостей та засад формування храмових будівель, а не тільки засобом втілення архітектурного задуму. Конструктивні фактори виявляються у наступному: за конструктивною схемою та несучою основою; за типом конструкції і зокрема баневої форми; за матеріалом і технологією зведення конструктивних форм; за світлотехнічними та акустичними особливостями. Цей перелік виявляє широку палітру архітектурно-конструктивних засобів, що посилюють формоутворюючу дію конструктивних факторів, як чинників творення баневої просторової структури в українському храмобудуванні. Адже конструкція – це виявлення форми і її проявлення у просторовій структурі церковної будівлі.
 
РОЗДІЛ 5. ПРИНЦИПИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ АРХІТЕКТОНІКИ УКРАЇНСЬКИХ БАНЕВИХ ЦЕРКОВ
 
Останній розділ дисертаційної роботи розкриває архітектонічні принципи формування баневої просторової структури в українських храмових будівлях та національні ознаки і особливості формування архітектури українських баневих церков. Принципи формування архітектоніки баневої структури в українському храмобудуванні, акумулюють в собі значний потенціал, нагромаджений тривалим, багатостолітнім архітектурно-будівельним досвідом. Він відображає місцеві традиції та школи, як і синтезовані світові досягнення, творячи так визначні витвори будівельного хисту українських майстрів.
До них належать: принцип збереження символічно-образної виразності українських баневих церков, що збарігається як у архітектурно-планувальному, так і просторово-тектонічному розвитках; принцип єдності баневої структури церкви з планувально-функціональним її вирішенням, де підбаневий простір стає акумулятивною одиницею всього літургійного дійства, визначеного канонами та церковною традицією; принцип відповідності просторово-тектонічного і конструктивного вирішення баневої структури українських церков як гармонійне співвідношення і співзалежність, головних виразників простору храму- конструкції та форми; принцип виразності пропорційних співвідношень елементів баневої структури в українському храмобудуванні як гармонія просторової побудови всіх компонентів архітектурно-планувального та тектонічного розвитку українських храмів; принцип збереження регіональності формування баневої структури в українських церквах, що дає можливість навіть при досить близьких планувально-просторових вирішеннях,
Фото Капча