Вплив конструктивних факторів на архітектуру українських баневих церков

3. Застосована будівничими українських церков форма баневого завершення (видовжена догори, параболічна), має суттєві переваги в аспекті архітектонічних та конструктивних особливостей – акцентація висотного розвитку простору, гармонії, пропорційності як і краще розподілення зусиль і конструктивної стійкості, забеспечення гідро- і теплотехнічних переваг, тощо. Метод розрахунково-числового експеримента підтвердив, що поширені в українських храмах розміри підбаневих просторів, в межах 6 – 8 м – це не тільки вияв архітектурної традиції, але й оптимальне конструктивне вирішення, стосовно існуючих будівельних матеріалів та технологій.

4. Конструктивні фактори вирішення (несуча основа, тип конструкцій і баневих форм та технології їх зведення, як і принципи формування баневих структур в українському храмобудуванні повинні стати головним підгрунттям творення нових зразків церковних споруд, в яких синтезуються і розвиваються характерні національні ознаки українського храму, виражені і втілені через сучасні конструктивні та архітектонічні засоби.

5. Особливості архітектурно-планувального вирішення і розвитку храмових просторових компонентів та фактори конструктивно-будівельного формування їх структури, завершеної банею, в сукупності виявляють головні принципи творення баневих церковних споруд: хрестово-баневу або хрещату планувальну структуру; завершення головного простору або всіх просторів, по головним планувальним осям банями; осьова вертикальність та пропорційність його акцентуючих, об’ємно-просторових вирішень; конструктивно-будівельна доцільність та виразність.

6. Архітектоніка баневого простору в структурі українських храмів, виражена співзалежністю внутрішних та зовнішних об’ємів у площинному та висотному вирішеннях. Зовнішня архітектурно-просторова структура є відображенням його внутрішньої побудови; пропорційність та композиційна і конструктивна виразність його баневих форм, самобутня та індивідуальна за виявом сприяють його динамічній та висотній напрямленості. Вони є розпізнавальними особливостями українського храмобудування і непересічним явищем у розвитку європейської та світової архітектури.

7. Використання в несучих конструкціях церковних споруд, зокрема баневих, залізобетону, металу та інших ефективних матеріалів (деревини, цегли, тощо) творить суттєві переваги при їх спорудженні. Це торкається не тільки технології та методів спорудження і зведення їх несучих основ та баневих конструкцій, але й архітектоніки вираження їх планувально-просторових об’ємів, зі значними вільними площами для вірних. Цим суттєво підвищується їх функціонально-композиційні і експлуатаційні якості, так важливі для архітектури храмової будівлі.

8. Одержують широке використання методи спорудження баневих конструкцій і самої бані, на значній висоті без риштовань (початок використання 1960-ті рр.). Запропонований до використання і розроблений при участі автора в Національному університеті “Львівська політехніка” метод, де тришарові бані діаметром 6 – 18 м, споруджуються без риштовань. Його висока технологічність та комплексність у завершальних стадіях роботи, легкість монтажу, індустріальність виготовлення, різноманітність і універсальність у виборі форм та тектонічних вирішень, суттєво вирізняють його від інших, йому близьких. І це є доброю перспективою для його широкого використання в майбутньому.

9. На підставі виявлених в роботі факторів формування баневих просторових структур, визначених особливостей творення архітектурно-просторових компонентів храмових будівель при використанні сучасної будівельної технології та матеріалів створюються можливості до творення нових зразків в архітектурі української баневої церкви. Існуючий досвід свідчить про наступне: Якщо стоїть питання збереження української архітектурної традиції в сучасних церковних будівлях, то необхідно враховувати всі фактори та особливості їх творення. Протилежне може привести до втрати цієї традиції та творення іншого образу храмової будівлі, адвентивного (чужого) за своєю формою вираження і суттю.

Впровадження вищеперелічених заходів, значно підвищить архітектурно-конструктивні та експлуатаційні можливості сучасних баневих церковних будівель. А дослідження архітектури просторів баневих церков і їх конструктивно-будівельних особливостей творення, є лише початком та потребують, подальшого комплексного і всебічного вивчення.

 

 

1. Гнідець Р. Проявлення сакрум у просторовому заложенні українських церков // Вісник Державного університету „Львівська політехніка“. – Львів: Видавництво Державного університету „Львівська політехніка“, 1998. – № 358. Архітектура. – С. 29-32.

2. Гнідець Р. Генеза структури бань в архітектурі українських церков // Вісник Державного університету „Львівська політехніка“. -Львів: Видавництво Державного університету „Львівська політехніка“, 1998. – № 358. Архітектура. – С. 134-138.

3. Гнідець Р. Б. Різновиди баневих завершень українських церков // Вісник Державного університету „Львівська політехніка“. – Львів: Видавництво Державного університету „Львівська політехніка“, 1999. – № 375. Архітектура. – С. 67-76.

4. Р. Б. Гнідець Банна структура української церкви в контексті сучасного розвитку конструкцій та матеріалів // Будівництво України. Виробничо-технічний загальногалузевий журнал. – Київ: Укрархбудінформ, 1999. – № 6. – С. 10-15.

5. Р. Гнідець Традиції розвитку церковного простору та їх виявлення в сучасних українських церквах // Київська церква. Альманах християнської думки. – Київ-Львів: Видавець- Провінція Отців Василіян «Найсвятішого Спасителя в Україні», 2000. – № 3 (9). – С. 119-123.

6. Р. Б. Гнідець Конструктивні особливості хрестово-баневої структури ук- раїнських церков Княжої доби (Х-ХІІ ст.) // Вісник Національного університету „Львівська політехніка“. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка“, 2000. – № 410. Архітектура. – С. 326-331.

7. А. Рудницький, Р. Гнідець Конструкція як засіб втілення архітектурної форми в українському храмобудуванні // Будівництво України. Виробничо-технічний загальногалузевий журнал. – Київ: Укрархбудінформ, 2001. – № 5. – С. 19-23.

8. Р. Гнідець Особливості баневої структури в церквах Галичини кін. ХІХ- 20-30-років ХХ ст. та їх сучасне втілення у храмовому будівництві // Записки Наукового товариства імені Шевченка. – Львів: Видавничий комплекс Наукового товариства імені Шевченка, 2001. – Т. CCXLI. Праці Комісії архітектури та містобудування. – С. 341-360.

9. Р. Гнідець Особливості баневих просторів українських храмів в архітектурі Львівського собору св. Юра // Київська церква. Альманах християнської думки. – Київ-Львів: Видавець- Провінція Отців Василіян “Найсвятішого Спасителя в Україні”, 2001. – № 4 (15). – С. 158-161.

10. Р. Гнідець Сучасні вирішення баневих конструкцій у церковних спорудах // Будівництво України. Виробничо-технічний загальногалузевий журнал. – Київ: Укрархбудінформ, 2001. – № 1. – С. 11-14.

 

 

Гнідець Р. Б. Вплив конструктивних факторів на архітектуру української баневої церкви. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18. 00. 01- Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури. – Національний університет „Львівська політехніка“, Львів, 2002.

В дисертації було проведене наукове обгрунтування результатів дослідження формування та розвитку українських баневих церков. Визначені особливості становлення баневої просторової структури в українському храмобудуванні. Виявлені конструктивні фактори вирішення баневої структури українських храмів. Використаний метод розрахунково-числового експерименту, підтвердив вибір будівничими баневої форми та конструкції просторової структури, з точки зору архітектоніки і конструктивно-будівельної доцільності. Встановлені принципи та національні ознаки формування архітектоніки баневої структури українських церков та розроблені пропозиції і рекомендації, щодо нових напрямків творення і розвитку архітектури українських баневих церков, використовуючи сучасні будівельні технології та матеріали.

Ключові слова: баня, банева структура, акцентуюча домінанта, конструктивні фактори, підбаневий простір, принципи формотворення, національні ознаки, українське храмобудування.

 

 

Гнидец Р. Б. Влияние конструктивных факторов на архитектуру украинских купольных церквей. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата архитектуры по специальности 18. 00. 01-Теория архитектуры, реставрация памятников архитектуры. Национальный университет “Львовская политехника”, Львов, 2002.

В диссертации было проведено научное обоснование результатов исследования формирования и развития украинских купольных церквей. Определены особенности становления пространственной купольной структуры в украинском храмостроительстве. Выявлены факторы конструктивных решения купольной структуры украинских храмов. Акцентирование внимания на этих факторах в решении купольных пространственных структур, свидетельствует о том, что конструкция становится формообразующим компонентом и пространственно-тектоническим акцентом, при выявлении некоторых особенностей и принципов формирования храмовых сооружений. Применён метод расчётно-числового эксперимента, подтверждающий выбор строителями формы купола и конструкции пространственной структуры, с точки зрения архитектоники и конструктивной целесообразности. Он дает возможность верифицировать выбор купольных конструкций и форм, исследуя их преимущества и возможности. Установлены принципы и национальные особенности формирования архитектоники купольной структуры в церковных сооружениях. Разработаны предложения и рекомендации относительно новых направлений создания и развития украинских купольных церквей, используя современные строительные технологии и материалы.

Ключевые слова: купол, купольная структура, акцентирующая доминанта, конструктивные факторы, подкупольное пространство, принципы формообразования, национальные особенности, украинское храмостроительство.

 

 

Hnidets R. Influence of design factors on the architecture of ukrainian dome churches. – Manuscript.

Presentation of a thesis for candidate’s of science degree by speciality 18. 00. 01- Theory of architecture, restoration of architecture monuments. National University “ Lvivs’ka politechnika”, 2002.

In the dissertation the scientific substantiation of the results of the research of the process of forming and development of ukrainian dome churches are conducted. The features of formation of dome spatial structure in ukrainian temple construction are determined. The design factors of the solution of dome structure of the ukrainian temples are displayed. The used method of calculated-numeric experiment has confirmed the choice by the builders of the dome form and construction of a spatial structure from the point of view of the architectonics and construction expediency. The principles and national features of formation of the architectonics of dome structure are established and proposals and recommendations concerning contemporary trends and creation and development of ukrainian dome churches with usage of modern buiding technologies and matirials are designed.

 

Key words: dome, dome structure, accentical domination, design factors, under dome space, forming principles, national feachers, ukrainian temple construction.