Вплив конструктивних факторів на архітектуру українських баневих церков

Розглянуті нами конструктивні фактори вирішення баневих структур та принципи їх формування в українських баневих церквах, творять підстави для встановлення тих національних ознак архітектури баневих церков, що стають характерними і вирізняльними властивостями для українського храмобудування. Вони торкаються як архітектоніки, так і конструктивно-будівельного їх аспекта, а саме: перевага центральних хрещатих та тридільних хрестово-баневих планувальних типів споруд; висотна напрямленість всього церковного простору ззовні і зсередини та його осьова симетричність; банева просторова структура виражена співзалежністю та співпідлеглістю внутрішних та зовнішних об’ємів у площинному і висотному напрямках; зовнішня просторово-тектонічна структура є відображенням її внутрішньої побудови, а банева форма є завжди відкрита у внутрішний храмовий простір; банева просторова структура є домінуючим та акцентуючим компонентом зовнішнього і внутрішнього об’єму церкви, маючи свою специфіку щодо баневих форм завершення і способу їх розміщення у планувально-просторовому вирішенні. Це творить пірамідальність та пропорційність загальної композиції храму як вирізняльної та ідентифікуючої ознаки архітектури українського церковного будівництва.

Хоча можна константувати, що індустріальний розвиток є досить поступальним і втілюється в сучасних церковних будівелях. Досить часто використовується будівничими метод спорудження баневих та склепінчастих конструкцій, виконаних на майданчику як монолітного, так і збірного варіанта. Ведуться вченими та будівничими пошуки в напрямі зведення баневої конструкції у збірному залізобетонному варіанті, з врахуванням можливості створення при цьому гладкої внутрішньої поверхні, яка б вимагала мінімальної викінчувальної роботи. Використання ефективного тепло- і гідроізоляційного матеріалу як і можливості здійснення покриття баневої поверхні відповідним покрівельним матеріалом. Ідеальним варіантом став би такий, коли була б можливість всі ці процеси монтування та викінчення баневої конструкції, здійснювати паралельно.

Вартий уваги варіант зведення баневих конструкцій, розроблений колективом кафедри будівельних конструкцій і мостів НУ „Львівська політехніка“ за участю автора. Це збірно-монолітні тришарові залізобетонні бані діаметром 6, 9, 12, 15 і 18 м для будівництва церков без застосування риштовань. За ним майбутнє, адже вирішується багато суттєвих як конструктивних, так і архітектонічних проблем: легкість монтування конструкцій самої бані, індустріальність виготовлення її основних компонентів; різноманітність форм обрисів самої бані, як і загальних тектонічних особливостей. Цим варіантом планується спорудити головну баню вже збудованої великої церкви Різдва Пресвятої Богородиці в Новому Роздолі на Львівщині (завершення у 2002 р.).

Щодо перспектив майбутнього процесу формотворення баневих структур і церковної архітектури в цілому, то вони наступні:

• Конструктивні фактори вирішення та принципи формування баневих структур в українському храмобудуванні, повинні стати головним підгрунтям творення нових зразків церковних споруд, в яких синтезуються і розвиваються характерні національні ознаки українського храму, виражені і втілені через сучасні конструктивні та архітектонічні засоби.

• Церковна архітектура завдяки можливостям будівельної індустрії та конструктивно-просторовим вираженням баневої структури, має значний потенціал на майбутнє. Хоча сакральна архітектура належить до достатньо дорогих та матеріало- і ресурсомістких об'єктів, проте необхідно шукати такі вирішення, головно в процесі її проектування та зведення, щоб їх значно знизити, через використання архітектурно-конструктивних вирішень, легких у виконанні, і які можна провадити незважаючи на погодні та інші умови.

• Перспективними є ті пошуки в конструктивно-будівельному аспекті, що дають можливість зводити баневі конструкції на значній висоті, без влаштування коштовних та матеріаломістких риштовань. Раціонально-доцільним є викоистовувати збірні залізобетонні варіанти, де внутрішня поверхня баневих форм не передбачає значних викінчувальних робіт.

• Використання ефективних ізоляційних матеріалів зумовлює довготривалу експлуатацію баневих конструкцій, оскільки вони переважно підлягають значним атмосферним впливам та через достатньо великі площі художньо-декоративного оздоблення, не підлягають частому відновленню чи ремонту. Матеріали, які використовуються для оздоблювальних і викінчувальних робіт мають відповідати значенню цього типу споруди, яким є церква – храм Божий.

• Особливістю української церковної архітектури є єдність між зовнішним та внутрішним простором, єдність між формою та її суттю – Сакрумом і вона повинна бути збереженою, також і в сучасних храмових будівлях. Адже церковна архітектура твориться не як вираження “чистих“ архітектонічних форм та конструктивних засобів, а як розкриття чинниками простору, конструкції та форми головної її сутності – творити Сакрум як в душі храму, так і в душах віруючих, що до нього приходять і в ньому перебувають.

Результати дослідження показують, що конструктивно-будівельний чинник є одним з важливіших засобів вираження форми і структури баневого простору, а самі засоби цього вираження виявляють закономірності та питому виразність традиції і новаторства, які в сукупності творять образ українського храму, що через них індентифікується в багацтві архітектури сакральних споруд.

 

 

1. Сучасний стан дослідження архітектурно-просторової структури українських баневих церков і, зокрема, факторів та принципів впливу на їх формування, не зважаючи на чисельні публікації, свідчить про те, що вони розглядалися в них здебільшого відокремлено, а комплексний аспект їх впливу та дії розкритий, недостатньо.

2. Для вирішення поставлених завдань в дослідженні формування та розвитку архітектурно-просторових структур баневих церков України розроблена комплексна функціональна схема методики досліджень, яка використовує традиційні і загальнонаукові методи, а також спеціальні професійні методи. Розроблений спеціальний метод розрахунково-числового експеримента дослідження баневих конструкцій та форм. Виявляються принципи і національні традиції та особливості формування архітектурно-просторової структури українських баневих церков та розроблені рекомендації щодо сучасних напрямків їх розвитку в аспекті нових