Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Вплив стилю керівництва на ефективність управління

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
47
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ЗМІСТ
 
Вступ
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СТИЛЮ КЕРІВНИЦТВА
1.1 Стилі керівництва: сутність та характерні риси
1.2 Фактори, що впливають на ефективність управління
РОЗДІЛ ІІ. ВПЛИВ СТИЛІВ КЕРІВНИЦТВА НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ
2.1 Характеристика діяльності ТОВ «Медскло»
2.2 Аналіз стилю керівництва в управлінській практиці товариства
РОЗДІЛ ІІІ. ПРОБЛЕМА ВИБОРУ ЕФЕКТИВНОГО СТИЛЮ КЕРІВНИЦТВА
3.1 Зарубіжний досвід у змінах стилів керівництва
3.2 Пропозиції щодо вирішення проблеми розробки ефективного стилю управління
ВИСНОВОКИ
Список використаних джерел
Додатки
 
Вступ
 
Актуальність теми дослідження. Здійснення економічної діяльності підприємством, випуск продукції, залежить не тільки від технічного оснащення підприємства, наявності сучасних технологій, чітко поставленої системи контролю якості продукції, маркетингових досліджень ринкового середовища та послідовного впровадження концепції просування товарів на ринки, а й від кваліфікації співробітників підприємства, ефективного управління персоналом.
Керівництво організацією є істотним компонентом ефективності її управління. У процесі розвитку об‘єкта і суб‘єкта управління розуміння поняття «керівництво» суттєво змінюється. Результатом цих змін є нова філософія менеджменту, у центрі якої перебуває згода і взаєморозуміння, а не відносини панування і підпорядкування. За цією концепцією до основних факторів керівництва сучасною організацією можна зарахувати такі: підтримка підлеглих, спрямована на виховання в них почуття власної гідності; гармонізація ефективних зв‘язків між персоналом фірми; акцент на досягненні групової мети, досконалості в роботі; сприяння ефективній роботі колективу за допомогою різноманітних програм, координації та планування; забезпечення необхідними ресурсами. Стилі керівництва – це звична манера стосунків керівника з підлеглими, ступінь зусиль, які він прикладає, щоб вплинути на них, спонукати їх до досягнення цілей організації, ступінь делегування повноважень, типи влади, які він використовує, та його ставлення до виробничих завдань і людських стосунків у колективі.
Виходячи з цього, стиль керівництва – це явище суто індивідуальне, тому що він визначається специфічними характеристиками конкретної особистості, відображає особливості роботи не тільки з людьми, а й з технологією прийняття рішень, стиль керівництва регламентується особистими рисами керівника, менеджера. Однак особа може вплинути лише на характер роботи, яку виконує, а не на її зміст. У процесі трудової діяльності формується індивідуальний тип керівника, дії якого повторити в деталях практично неможливо.
Мета дослідження полягає в обґрунтуванні впливу стилю керівництва на ефективність управління.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:
узагальнити теоретичні аспекти стилю керівництва;
проаналізувати сучасні стилі керування, їх вплив на організацію;
розглянути вітчизняний та закордонний досвід управління персоналом;
сформувати пропозиції щодо вирішення проблеми розробки ефективного стилю управління.
Об'єктом дослідження є стилі керівництва, орієнтовані на підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності суб’єкта господарювання.
Предметом дослідження є процес впровадження стилів керівництва в сучасну систему управління організацією.
 
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СТИЛЮ КЕРІВНИЦТВА
 
1.1 Стилі керівництва: сутність та характерні риси
 
Починаючи з 30-х рр. минулого століття, в менеджменті і соціальній психології ведеться вивчення феномена стилів керівництва. Накопичено великий емпіричний матеріал, побудовано багато теоретичних моделей, які розрізняють на різній основі стилі керівництва. Переважна частина наведених визначень «стилю керівництва» зводиться до сукупності характерних для менеджера прийомів і способів вирішення задач управління, тобто стиль керівництва розглядають як систему постійно застосовуваних методів керівництва [14, с. 388].
Первинно поняття «стиль» (лат. stilus, грец. stylos) розглядалося як паличка для письма, а пізніше використовувалося у значенні «почерк». Звідси можна вважати, що стиль керівництва – це своєрідний «почерк» в діях керівника. Вперше питання про стилі керівництва було розглянуте
К. Левіним в праці «Експериментальний підхід до вивчення автократії та демократії» (1938 р.) [6].
За думкою Дідковської Л. Г. стиль керівництва – відносно стійка система способів, методів і форм практичної діяльності менеджера [5].
А. Гаврилишина вважає, що стиль керівництва – прояв певних особистих якостей керівника у його стосунках із підлеглими, способах розв’язання виробничих та інших проблем [4].
Пушкар Р. М. зазначає, що стиль керівництва – Звична манера стосунків керівника з підлеглими, ступінь зусиль, яких він прикладає, щоб вплинути на них, спонукати їх до досягнення цілей організації; ступінь делегування повноважень, типи влади, які він використовує та його ставлення до виробничих завдань і людських стосунків в колективі [10].
Отже, стиль керівництва – (від латинськ. stylus -стрижень для письма) сукупність принципів, норм, методів і прийомів впливу на підлеглих з метою ефективного здійснення управлінської діяльності та досягнення поставлених цілей; спосіб, метод роботи, манера поведінки. Стиль роботи стосується як керівників, так і підлеглих або виконавців. Кожен має свій стиль роботи, має природне чуття стилю [19].
У наукових дослідженнях зафіксовано певні зв'язки між стилем, типом керівника, ефективністю діяльності організації та її культурою управління. Загалом вони зводяться до таких положень:
- стиль відображає усталені способи діяльності певного типу керівника; тісно пов'язаний з психологічними особливостями його мислення, прийняття рішень, спілкування тощо;
- стиль не є вродженою якістю, а формується в процесі діяльності і змінюється, його можна коригувати та розвивати. Стилів керівництва можна також навчати;
- стиль керівництва зумовлений культурними цінностями, традиціями організації;
- чинники зовнішнього середовища (соціально-економічні, політичні,
Фото Капча