Вплив стилю керівництва на ефективність управління

У індивідуально – ситуативному стилі велике значення має вміння керівника налагоджувати міжособистісні стосунки. Використання сильних сторін особистості керівника, що істотно для досягнення високих результатів. Фактори, що впливають на стиль керівництва, не можуть бути однопорядковими, ідентичними. Одні з них діють постійно, інші тимчасово. До постійних факторів впливу відносяться навколишнє середовище, соціальні норми, типові риси особистості, виробнича ситуація; до тимчасових – досвід керівництва, емоції, психологічний клімат у колективі.

Результативність індивідуально-ситуативного стилю визначається комплексними соціальними зв'язками, що виникають безпосередньо в практиці управління. Це стосується насамперед реалізації демократичних норм соціального партнерства і з нашої точки зору передбачає формальну рівність учасників трудового процесу, дотримання культурних норм мовного контакту, облік керівником психоемоційних особливостей різних соціальних і професійних груп.

В ході управління колективом підприємницькі структури, особливо при формуванні первинних колективів і невеликих груп працюючих, необхідно враховувати особисті якості, емоційно-фізичний стан працівників, їх поєднаність. В першу чергу звертають увагу на топ реакції людини на зовнішні умови, її темперамент, який відповідає типу нервової системи та характеру нервових процесів [16].

Оцінка працівників за властивостями темпераменту і розподіл роботи у відповідності з індивідуальними властивостями особистості дозволяють керівнику без додаткових витрат збільшити ефективність управління виробництвом. Раціональний розподіл обов'язків припускає використання позитивних рис темпераменту. Що стосується негативних рис, то їх необхідно переборювати. Наприклад, на поривчастість холерика необхідно відповісти тактовністю та стриманістю, інертності флегматика краще протиставити активність, а песимізму меланхоліка – оптимізм.

Колективами підприємницьких структур необхідно управляти раціонально, що означає – визначити місце кожного, його права, обов'язки, функції з метою отримання максимально можливих результатів. Для цього слід ретельно вивчати особисті якості працівників і можливості використання їх знань в колективі для досягнення загальних цілей. Підвищується зацікавленість підприємців в тому, щоб кожний працівник знаходився на своєму місці. Підвищений рівень технічної оснащеності та складнощі економічних відносин в умовах розвитку ринкових відносин потребують урахування не тільки відповідної кваліфікації працівників, але й індивідуально-психологічних рис, які неможливо створити наказом або розпорядженням. Мають бути проявлені власні бажання працівника, що їх можна викликати лише при урахуванні індивідуальності кожного підлеглого. Вивчення творчості, активності, ініціативи та інших рис працівника має стати обов'язком менеджера. Лідери, як правило, відрізняються інтелектом, прагненням до знань, надійністю, відповідальністю, активністю, соціально-економічним статусом. Зроблено висновок, що людина не стає керівником тому, що вона володіє лише деяким набором особистих характеристик. В різних ситуаціях керівнику потрібні відповідні здібності.

Підхід з позицій поведінки створив основу для класифікації стилів керівництва (автократичний, демократичний) та розуміння складнощів лідерства. Ефективність визначається не особистими якостями керівника, а скоріше його манерою поведінки стосовно підлеглих. Стверджується, що не існує одного оптимального стилю керівництва. Ефективність стилю залежить від характеру конкретної ситуації. Коли ситуація змінюється, відповідний стиль керівництва повинен мінятися [16].

Ситуаційний підхід показав, що в ефективності керівництва вирішальну роль можуть відіграти додаткові фактори. Такі ситуаційні фактори включають потреби працівників бізнесових структур та особисті якості підлеглих, характер завдання, вимоги та вплив середовища, а також існуючої у керівника інформації. Сучасна теорія лідерства намагається визначати, які стилі поведінки і особисті якості найбільше відповідають конкретним ситуаціям. Це означає, що керівник-лідер повинен уміти поводити себе в різних ситуаціях по різному.

 

 

 

Органiзацiйна структура ТОВ «Медскло» побудована на принципi лiнiйного управлiння. Виробничий процес здiйснюється в основних цехах – цех №1- скловарний та цех №2 – виробництво ампул, флаконiв, мiрної продукцiї. Технологiчне управлiння виробництвом здiйснюють служби головного технолога, конструктора, головного метролога. Енергозабезпечення виробництва здійснює служба головного енергетика. Ремонт обладнання виконується силами служби головного механiка. Ремонт примiщень здiйснює служба капітального будівництва. Управлiння, планування виробництва, облiк на пiдприємствi, прийом та звiльнення кадрiв, контроль за якiстю продукцiї, охороною працi i забеспечення комп»ютерного управлiння та облiку здiйснюють служби: вiддiл економiчних дослiджень, бухгалтерiя, вiддiл кадрiв, вiддiл технiчного контролю, бюро охорони працi, АСУП. Забезпечення виробництва сировиною та матерiалами, вiдвантаження готової продукцiї, забеспечення транспортом здiйснюють служби матерiально-технiчного постачання, вiддiл маркетингу та збуту, транспортна дiльниця. Крiм того, на заводi iснує торгово-промисловий комплекс, до складу якого входять їдальня, магазин, готель, сауна та оздоровчий пункт.

ТОВ «Медскло» виробляє наступні види продукцiї:

- склотрубки;

- ампули медичнi;

- ампули iн»єкцiйнi шприцевого наповнення;

- ампули вакуумнi типу ВО мiсткiстю 1, 2, 5мл;

- флакони медичнi мiсткiстю 5, 10, 15мл;

- пробiрки хiмiчнi, бiологiчнi та спецiальнi медичного призначення.

Основними споживачами продукцiї підприємства є хiмiко-фармацевтичнi заводи України, СНД та Балтiї. Враховуючи те, що продукцiя має попит не тiльки в Українi, але i в країнах СНД, на пiдприємствi все робиться для пiдтримання конкурентоспроможностi виробiв.

Постiйно ведеться робота по удосконаленню технологiї, пiдвищенню якостi – для цього проводиться модернiзацiя дiючого обладнання, закупiвля нового. Технiчне переоснащення пiдприємства дає заводу змогу конкурувати з провiдними фiрмами Європи, тому що якiсть ампул i флаконiв не поступається якостi Європи.

Досліджуване підприємство є госпрозрахунковим пiдприємством. Джерела фiнансування створюються за рахунок власного капiталу: статутного фонду, iншого додаткового капiталу, резервного фонду i нерозподiленого прибутку.

Фірма здійснює оперативний та