Вплив стилю керівництва на ефективність управління

Демократичний (колегіальний) стиль характеризується прагненням керівника до вироблення рішень, розподілом повноважень та відповідальності між керівником та підлеглим. Керівник колегіального стилю взаємодіє на рівні “дорослий-дорослий”, який дозволяє вільно спілкуватись, виражати власну думку. Там, де автократ діє наказом, тиском, демократ прагне переконати, довести доцільність рішення проблеми та користі, яку можуть отримати робітники. Прагне використовувати рефлексивні методи управління, а при здійсненні контролю звертає особливу увагу на кінцевий результат. У робітників розвивається самостійність, яка сприяє досягненню цілей фірми та керівника. Авторитет посади підкріплюється особистим авторитетом.

Таким чином, ми погоджуємося з директором ТОВ» Медскло», у виборі демократичного стилю керівництва. На нашу думку при такому стилі керівництва персоналу простіше працювати, оскільки їх буде оточувати дружня, спокійна атмосфера, що є дуже важливим фактором в роботі будь-якого робітника чи начальника. Розподіл повноважень та відповідальності між всіма робітниками полегшує роботу директора та дає змогу йому зайнятися вирішенням більш важливих справ. Директор не використовую примусу, погроз, а методом впливу та керівництва обрав переконання та кінцевий результат. Як видно з вище наведеного аналізу демократичний стиль керівництва має свої переваги перед іншими стилями, але він також має і свої недоліки. При такому стилі керівництва може страждати дисципліна персоналу. Оскільки демократичний стиль, на нашу думку, припускає високу особисту дисциплінованість, це означає, що обравши такий стиль керівництва, директор сподівається на високе моральне виховання своїх підлеглих та довіряє їм. Але не кожен співробітник може мати ідеальну поведінку. Не контролюючи працівників, а їх кількість досягає на ТОВ» Медскло» 660 осіб, можна зазнати збитків.

 

 

Таким чином, стиль керівництва – сукупність принципів, норм, методів і прийомів впливу на підлеглих з метою ефективного здійснення управлінської діяльності та досягнення поставлених цілей; спосіб, метод роботи, манера поведінки. Якщо проаналізувати різні погляди на стиль, що в різні часи висувалися різними фахівцями сфери управління, неважко переконатися в термінологічній неузгодженості їх, хоча в більшості випадків мова йде про одне й те ж саме. Найбільше приділяють увагу автократичному, демократичному, ліберальному та змішаному стилям керівництва. Автократичний стиль відрізняється схильністю до одноособового керівництва в гіпертрофованих формах, надмірною централізацією влади, особистим вирішенням абсолютної більшості питань, свідомим обмеженням контактів з підлеглими. Демократичний стиль керівництва прагне надати підлеглим самостійності відповідно до їх кваліфікації і функцій, які вони виконують, залучає до таких видів діяльності, як визначення цілей, оцінка роботи, підготовка та прийняття рішень, створює необхідні для виконання роботи передумови і справедливо оцінює зусилля, з повагою ставиться до людей і турбується про них. Ліберальний стиль відрізняється відсутністю розмаху в діяльності, безініціативністю і постійним очікуванням вказівок зверху, небажанням приймати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки.

В ході управління колективом підприємницькі структури, особливо при формуванні первинних колективів і невеликих груп працюючих, необхідно враховувати особисті якості, емоційно-фізичний стан працівників, їх поєднаність. В першу чергу звертають увагу на топ реакції людини на зовнішні умови, її темперамент, який відповідає типу нервової системи та характеру нервових процесів. Стиль керівництва характеризується за двома основними ознаками: по відношенню лідера до підлеглих; по ступеню використання влади. На ТОВ «Медскло» практикують стиль зорієнтований на цілі, коли наголос робиться на формальні методи управління, що ґрунтуються на офіційних та посадових засадах, обов’язках, правилах та інструкціях. Наголос робиться на чітку постановку задач та жорсткий контроль за їх виконанням. Тут переважає формальна оцінка результатів праці робітників та схильність до використання штрафних санкцій. За ступенем використання влади стиль керівництва ТОВ «Медскло» можна охарактеризувати як авторитарний в 2010 році. При авторитарному стилі робітники не беруть участь у прийнятті рішень. З 2011 року в керуванні ТОВ «Медскло» спостерігається тенденція до орієнтації на людські стосунки та демократичний стиль управління. Варто додати, що соціально-психологічна ситуація в організації постійно змінюється. Адаптація до цих змін проводиться шляхом корегування організаційної структури та змін стилю управління. Демократичний (колегіальний) стиль характеризується прагненням керівника до вироблення рішень, розподілом повноважень та відповідальності між керівником та підлеглим. Керівник колегіального стилю взаємодіє на рівні “дорослий-дорослий”, який дозволяє вільно спілкуватись, виражати власну думку. Прагне використовувати рефлексивні методи управління, а при здійсненні контролю звертає особливу увагу на кінцевий результат. У робітників розвивається самостійність, яка сприяє досягненню цілей фірми та керівника. Авторитет посади підкріплюється особистим авторитетом. Таким чином, я погоджуюся з вибором, директора ТОВ» Мед-скло», демократичного стилю керівництва. Проте, я вважаю, що, сучасний менеджер, якщо він хоче бути ефективним, не може бути обмеженим тільки одним стилем управління. Він повинен черпати з кожного із стилів. Сучасні менеджери в першу чергу мусять робити натиск на розвиток і незалежність співробітників, впроваджувати власні компетенції в управління персоналом, використовувати філософію управління, базуючись на елементах, які впливають на умови оточення, соціальні ресурси, підвищення кваліфікації, збалансовувати силу влади та довіри між керівництвом та підлеглими, прагнути реалізувати мету.

 

 

Абчук В. А. Менеджмент /Абчук В. А. − СПб. : Союз, 2002. – 463 с.

Абрамов В. Формальний лідер: панацея/ Абрамов В. // Економіка Ук-раїни. – 2010. – №11. – с. 18-25.

Гаврилишин А. Економічна енциклопедія, том 3/ А. Гаврилишин. – К. : Академія, 2002. – 472 с.

Дідковська Л. Г. Менеджмент: навч. пос/ Л. Г. Дідковська, П. Г. Гордіє-нко. – К. : Алерта, КНТ, 2007. – 516 с.

Журавлев П. В. Мировой опыт в управлении персоналом. Обзор зарубежных источников: Монография. – М. : Изд-во Рос. Экон. Акад., Екатеринбург: Деловая книга, 2003. – 564 с.

Исаенко А. И. Кадры управления в корпорациях США. – М. : Инфра-М, 2003. -320 с.

Кузьмін О. Є. Керівництво організацією: Навч. посібник / О. Є. Кузь-мін, Н. Т. Мала, О. Г. Мельник, І. С. Процик. – Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2008. – 50 с.

Калушка Л. Вплив стилю керівництва на ефективність управління персоналом / Л. Калушка // Соціально-економічні проблеми і держава. – 2012. – Вип. 2 (7). – С. 74-80

Комаров И. Гарантии занятости и мотивация персонала / А. Комаров // Персонал. – 2001. – No 4. – С. 40-4

Летушев А. В. Организация оплаты труда за рубежом. – Сыктывкар, 2002. – 285 с.

Лисак У. Управління персоналом у Сполучених Штатах Америки / У. Лисак // Довідник кадровика. – 2010. -No 09 (99). – С. 78 – 80

Мескон М. Х., Основы менеджмента: пер. с анг. / Мескон М. Х., Альберт М., Хедоури Ф. − M. : Дело, 2000. – 704с.

Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія управління: посібник / Обран-Лембрик Л. Е. – К. : Академвидав, 2003. – 568 с.

Пугачёв В. П. Руководство персоналом организации/ Пугачёв В. П. – М. : Аспект Пресс. – 2000. – С. 135.

Рульєв В. А. Менеджмент / Рульєв В. А., Гуткевич С. О. – К. : Центр учбової літератури 2011, – 312 с.

Ройтман А. Б. Наука управления. Специальные главы современного менеджмента/ А. Б. Ройтман, В. А. Толок. – Запорожье: ЗДУ, 2001. – 683с.

Саврук О. Ю. Стилі керівництва: сутність та характерні риси/ О. Ю. Саврук. − Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2009. − С. 387-393

Спіріна Л. Б. Репутація керівництва у контексті формування репутації підприємства/Спіріна Л. Б. //Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. – №10. – С. 149-152.

Трегубов В. Нужен ли нам опыт японского менеджмента? / В. Трегубов // Справочник кадровика. – 2003. -No 5. -С. 59 – 61.

Тирпак І. В. Основи економіки та організації підприємництва: навч. посіб. / І. В. Тирпак, В. І. Тирпак, С. А. Жуков. – К. : Кондор, 2011. − 284 с.

Травин В. В. Менеджмент персонала предприятия: Учеб. практ. пособие. изд. / В. В. Травин, В. А. Дятлов. – М. : Дело. 2003. – 272 с.

Бураканова Г. Стиль руководителя и эффективность управления [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. cfin. ru /management/ people/style_and_effect. shtml

Дорош О. К. Основні стилі керівництва// Спільнота кращих держав-них службовців України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kds.org.ua/blog/osnovni-stili-kerivnitstva

Вплив стилів керівництва організацією на ефективність її діяльності [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bokov.net.ua/indexphp?pages=1&act=3&id=1191