Виховна робота: методологія, організація і методика

При використанні інших методів (тестування, соціометрії, експертного опитування тощо), а також при необхідності більш поглибленого вивчення психологічних особливостей колективу командиру підрозділу необхідно звернутися за допомогою до психолога частини.

 

Командир, який формує у підлеглих емоційно позитивне відношення до себе, може бути впевнений, що в найскладнішій обстановці він знайде у військовослужбовців порозуміння, що будь-який його наказ буде виконаний точно і в срок. На жаль, часто буває так, що командир здійснює для цього лише окремі спроби, діючи інтуїтивно, час від часу.

Разом з тим, потрібно пам’ятати, що формування позитивного відношення до себе – процес постійний і тривалий. Існують спеціальні психологічні прийоми, усвідомлене і систематичне застосування яких дозволяє значно підвищити ефективність управлінської діяльності. Механізм її впливу полягає в формуванні у військовослужбовця на підсвідомому рівні позитивного емоційного відношення до командира в ході їх спілкування.

Командиру в ході щоденного спілкування з підлеглими рекомендується використовувати наступні психологічні прийоми: “ ім’я особисте”, “дзеркало відношення”, “золоті слова”, “ терплячий слухач”, “ особисте життя”.

“Ім’я особисте“. Сутність прийому полягає у вимовлені уголос імені (імені та по-батькові) підлеглого при звертанні до нього. Звук особистого імені викликає у людини не завжди нею усвідомлене почуття приємного. Вимовлення командиром імені військовослужбовця мимоволі свідчить про шанобливе відношення до нього як особистості, що викликає почуття задоволення. Основне правило прийому: “ При спілкуванні з підлеглим якомога частіше вимовляй уголос його ім’я (ім’я по-батькові) ”.

“Дзеркало відношень“. Вираження лиця командира при спілкуванні неусвідомлено оцінюється підлеглим, воно виступає в якості “ дзеркала відношень” до підлеглого. Основне правило прийому: “ При спілкуванні з підлеглим мати добре та приємне вираження (легку посмішку тощо).

“Золоті слова“. В основі дії цього прийому лежить психологічний феномен навіювання. Основне правило прийому: “ При розмові з підлеглими частіше відмічати їх успіхи, достоїнства. Робити компліменти. ”

“Терплячий слухач”. Командир, який вміє слухати, володіє могутнім засобом впливу на підлеглих. Для цього необхідно розвивати наступні навички спілкування: вміти націлювати свою увагу на співрозмовника, підтримувати в собі інтерес до його, що він каже, не відволікатися; дивитися йому в очі, спостерігати за вираженням його обличчя, жестикуляцією, руками, які відображають недосказані відношення і почуття; не отримувати поспішні оцінки та судження, доки не виясняться усі факти, позиції співрозмовника; не перебивати співрозмовника, поки він не висловився; перевіряти своє розуміння сказаного, повторювати висловлене, уточнювати не зовсім зрозумілі думки; прагнути зрозуміти логіку іншого; заохочувати вільне висловлювання думок; прагнути розвиватися та розширювати висловлене військовослужбовцев, а не шукати помилки. Основне правило: “ Завжди виступати в ролі терплячого і уважного слухача”.

“Особисте життя”. Основне правило прийому: “ При спілкуванні з підлеглими завжди цікавитися їх позаслужбовими захопленнями, їх особистими турботами й інтересами. ”

Систематичне й усвідомлене використання психологічних прийомів, дозволить командиру значно зміцнити свій авторитет серед підлеглих, позитивно вплине на морально-психологічний клімат військового колективу.

 

Опанування азами психокорекції та психотренінгу вимагає перш за все прагнення до розвитку своїх навичок керівництва людьми, а також уміння знайти час для систематичних тренувань себе й підлеглих.

Опора на дані матеріали дозволить покращити ваші можливості в мобілізації підрозділу на виконання різноманітних задач.

 

Дихальні вправи.

Дихання животом – сприяє викиду нервово-психологічної напруги, відновленню рівноваги. В ході вишколу необхідно домогтися, щоб вдих і видих здійснювались за рахунок наповнення нижньої трерини легень руками черевної стінки, при цьому грудна клітка та плечі залишаються нерухомими.

Цикл дихання слід проводити по формулі “ 4-2-4 “, тобто на 4 лічення вдих, 2 лічення пауза та на 4 лічення видих. При цьому рекомендується дихати повільно, через ніс, зосередивши увагу на процесі дихання. Можна на початковому етапі підключити образи, уявляючи, як повітря наповнює легені та виходить назад.

Після правильного засвоєння даного типу дихання військовослужбовцям рекомендується застосувати його при появі перших ознак психічної напруги, нападів роздратування або переляку. 2-3 хвилини такого дихання, як правило, сприяють відновленню психічної рівноваги, чи значно послаблюють негативні емоції.

Ключичне (верхнє) дихання – здійснюється верхньою третиною легенів з підняттям плечей. Вдих-видих здійснюється через ніс глибокими і швидкими рухами. Застосовується при винекненні ознаків втоми, апатії або сонливості з метою активізації психічних процесів, відновлення почуття бадьорості.

Керування тонусом м’язів.

Кожна негативна емоція має своє представництво у м’язах тіла. Постійне переживання негативних емоцій призводить до перенапруги м’язів і виникнення м’язкових зажимів. Оскільки між психікою і тілом існує тісний взаємозв’язок, то як психічна напруга викликає підвищення м’язкового тонусу, так і м’язкове розслаблення призводить до зниження нервово-психічної збудливості. Понижувати м’язковий тонус можна за допомогою самомасажу, самонавіювання, за допомогою спеціальних розтяжок. Найбільш простий спосіб – самомасаж. Навчитись робити його можна вдвох, коли один виконує прийоми, а другий контролює правильність їх виконання та надає допомогу. Спочатку військовослужбовцям пропонується перейти на вже засвоєне черевне