Виховна робота: методологія, організація і методика

Репетиція поведінки представляє собою рольовий програш життєвих ситуацій. Як правило він розпочинається з нескладних ситуацій, актуальних для більшості учасників групи. Наприклад, розмова з грубим командиром, товаришем по службі, компанією “друзів”, яка розпиває спиртні напої, з бюрократом – чиновником. Поступово група переходить до програшу більш складних ситуацій.

Метою рольової гри є відпрацювання оптимальної поведінки, яка основана на впевненості в собі в тій чи іншій складній ситуації.

Методика репетиції поведінки умовно розподіляється на етапи:

1. Постановка задачі, тобто визначення поведінки, яка потребує корекції та тренажу.

2. Інструктаж і навчання учасників виконанню сцени за планової ситуації.

3. Розиграш ситуації.

4. Моделювання бажаної поведінки.

5. Відпрацювання оптимальної поведінки на протязі всього заняття.

6. Отримання зворотного зв’язку.

7. Поведінка активних учасників сцени, яка розігрується.

Кожна вправа закінчується, як правило, широким обговоренням в групі. Учасники діляться про почуття, котрі вони пережили під час виконання ролей, глядачі розповідають про побачене та допомагають оцінити дії учасників. Інколи обговорення має більший виховний ефект, чим сама динаміка гри, особливо якщо виникає відверта розмова про особисті проблеми, про моральні явища в своєму колективі.

 

 

Військова дисципліна – це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Вона ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов’язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Необхідність дисципліни військовим підрозділам і частинам (кораблям) обумовлюється, перш за все, особливостями їх організації, характером задач, які ними виконуються, своєрідністю умов повсякденної життєдіяльності.

По-друге дисципліна є необхідною умовою успішної реалізації Державної програми реформування та розвитку Збройних Сил України на період до 2005 року.

По-третє, стан військової дисципліни та правопорядку суттєво впливає на авторитет Збройних Сил України серед населення нашої держави, формування громадської думки стосовно відповідності своєму прямому призначенню офіцерського корпусу.

По-четверте, дисципліна складає основу морально-психологічного стану військ, а останній є головним критерієм оцінки ефективності всього процесу виховного й морально-психологічного забезпечення життєдіяльності підрозділів, частин (кораблів) і з’єднань як в мирний, так і воєнний час.

По-п’яте, ефективність національно-патріотичного і військово-патріотичного виховання військовослужбовців, населення України і особливо молоді тісно пов’язана з станом дисципліни, організованості й порядку у військах (силах). А ця проблема сьогодні занадто актуальна, її недооцінка може обійтися нашій молодій державі занадто дорого. Потреба у самовідданому, безстрашному захисту – потребу може з’явитися зненацька у будь-який час. Наше неспокійне планетарне сьогодення це переконливо підтверджує.

По-шосте, вимоги щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку із року в рік зростають у зв’язку з якісними змінами (на жаль, не в кращій бік) особового складу, який приходить до лав Збройних Сил України. Це викликано загальновідомими труднощами, які переживає наша країна.

По-сьоме, міцна військова дисципліна є найважливішою умовою високої бойової готовності та боєздатності підрозділу, частини (корабля). Головне її призначення – згуртувати масу військовослужбовців в організований військовий колектив, який діє як єдине ціле, спрямований на досягнення єдиної мети і скутий єдиною волею.

По-восьме, військова дисципліна придає Збройним Силам організованість і мобільність, забезпечує постійну готовність до негайних і рішучих бойових дій. На її основі досягаються гнучкість і безперервність керівництва військами (силами), у захисників Вітчизни формуються високі морально-психологічні і бойові якості, які необхідні для перемоги над противником у сучасному бою. Без дисципліни нема армії як боєздатної військової організації, без неї неможлива перемога над ворогами. Ось чому пред’являються дуже високі вимоги до командно-виховного і всього офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, сержантів і старшин щодо підтримання у військах (силах) статутного порядку, зміцнення військової дисципліни та профілактики правопорушень.

Військова дисципліна передбачає підкору єдиній волі, авторитету керівника. Тому одною із найважливіших вимог є суворе дотримання встановленого у Збройних Силах порядку підлеглості, наказів і розпоряджень начальників. Обов’язок слухатися є основою у військовій дисципліні, а підкора (перш за все – підкора волі керівника, начальника) -фундамент відношень у середині військової організації.

 

Для того, щоб повністю і якісно виконати вимоги Міністра оборони України, привести повсякденну життєдіяльність підрозділів і частин у відповідність з Військовими статутами Збройних Сил України у кожного офіцера, прапорщика (мічмана), сержанта (старшини) повинна бути чітка система роботи по зміцненню військової дисципліни та правопорядку. Що ж таке система і що вона передбачає.

Система роботи по зміцненню дисципліни та правопорядку в підрозділі (військовій частині, на кораблі) – це повний порядок в діях офіцерів, прапорщиків (мічманів) і сержантів (старшин) по досягненню у підпорядкованих військових колективах високого стабільного рівня морально-психологічного стану особового складу, бездоганного і неухильного додержання ним порядку