Виховна робота: методологія, організація і методика

• про характер правопорушень;
• про категорії військовослужбовців, які допустили правопорушення;
• про обставини, при яких скоєно порушення дисципліни або провину, яка пов’язана з нечітким виконанням вимог військових статутів, наказів вищестоящих командирів (начальників);
• про причини, які призвели до того чи іншого порушення;
• щодо основних винуватців порушень;
• про конкретних військовослужбовців або причинах, які сприяли даному порушенню.
• На основі висновків командир:
• намічає комплекс додаткових заходів по запобіганню подібних подій і грубих порушень військової дисципліни на перспективу;
• доводить заходи до підлеглих командирів, ставить їм задачі і сумісно із заступником з виховної роботи мобілізує актив підрозділу на їх виконання;
• здійснює контроль (особисто, через своїх заступників) за дієвістю намічених заходів, які втілюються в життя.

В систему аналізу стану військової дисципліни входять:

• строки його проведення;
• категорія військовослужбовців, які залучаються до аналізу;
• методика аналізу та використання вихідних даних для його проведення;
• система обліку порушень.

Оцінка стану військової дисципліни – це судження командира (начальника) про хід виконання військовослужбовцями підрозділу, частини (корабля), з’єднання порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. При цьому посадові особи, які це роблять, керуються вимогами Міністра оборони України.

Головне у військовій дисципліні – це найважливіше у стосунках між підлеглими і начальниками, молодшими і старшими. А воно є не що інше, як глибоко усвідомлена покора та старанність, тобто безперечне підпорядкування командиру, начальнику, своєчасне і точне виконання їх наказів, розпоряджень, команд.

Відповідальність військовослужбовця за виконання вимог військової дисципліни – це сувора необхідність і обов’язок військовослужбовця бездоганно і неухильно додержуватись порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. У разі їх неналежного виконання, військовослужбовець може бути притягнений до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності.

 

В процесі аналізу стану військової дисципліни командиру підрозділу, його заступнику з виховної роботи особливу увагу необхідно приділяти вивченню правопорушень, які характерні для даного підрозділу або мають тенденцію до зростання. Для прийняття рішення по правопорушенням та об'єктивного їх обліку командиру необхідно кваліфікувати кожне скоєне в підрозділі правопорушення.

Під правопорушенням розуміють недотримання правил поведінки, встановлених законом та іншими нормативними актами. Воно може полягати у здійсненні забороненої дії або, навпаки, у невиконанні приписаного законом обов'язку.

За ступенем тяжкості правопорушення поділяються на проступки і злочини.

Військовими злочинами визначаються злочини проти встановленого порядку несення військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними під час проходження ними учбових або перевірочних зборів.

До них відносять:

- злочини проти порядку підлеглості (непокора, невиконання наказу, опір начальникові або примушення його до порушення службових обов'язків, погроза начальникові, насильницькі дії щодо начальника);

- порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями при відсутності між ними відносин підлеглості;

- самовільна відлучка (незаконна відсутність військовослужбовця строкової служби, яка продовжувалась більше однієї доби, але не більше трьох діб, або хоч і менше доби, але вчинена повторно протягом трьох місяців);

- самовільне залишення частини або місця служби (нез'явлення в строк без поважних причин на службу для військовослужбовців строкової служби тривалістю понад три доби, але не більш місяця, для осіб офіцерського складу, прапорщиків, військовослужбовців надстрокової служби тривалістю понад десять діб, але не більше місяця, або хоч і менше десяти діб, але більше трьох діб, повторно протягом року);

- дезертирство (залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби);

– ухилення від військової служби шляхом членоушкодження або іншим

способом;

- промотання або втрата військового майна;

- порушення правил поводження зі зброєю, а також з речовинами і

предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточуючих;

- порушення статутних правил вартової служби;

- порушення правил несення бойового чергування;

- порушення статутних правил внутрішньої служби;

- порушення правил водіння або експлуатації машин;

- зловживання владою, перевищення або бездіяльність влади та інші.

Із загальнокримінальних злочинів, що скоюються військовослужбовцями, частіше за все зустрічаються:

- розкрадання державного майна;

- навмисне вбивство;

- зґвалтування;

- хуліганство;

- крадіжки вогнепальної зброї, боєприпасів або вибухових речовин;

- крадіжки і збут наркотичних речовин.

Військові дисциплінарні проступки – це правопорушення, які не являють собою великої суспільної небезпеки. До них відносяться порушення встановлених загальновійськовими статутами вимог і правил поведінки, що тягнуть за собою застосування заходів дисциплінарного і громадського впливу.

Не всі дисциплінарні проступки за своєю тяжкістю однакові. Серед них необхідно виділити грубі дисциплінарні проступки, які можуть виступати як причини та умови для скоєння злочинів, мають ознаки злочинів і при певних умовах можуть ними стати.

До грубих дисциплінарних проступків відносяться:

- самовільна відлучка;

- порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями (словесні образи або насильницькі дії начальника до підлеглих, або одного військовослужбовця до іншого за відсутністю між ними відносин підлеглості, примушування одним військовослужбовцем іншого здійснювати дії, які принижують його особисту гідність, виконувати за нього обов'язки з військової служби, надавати йому особисті послуги);

- вживання спиртних напоїв (перебування на службі у не тверезому стані, а також вживання спиртних напоїв у позаслужбовий час);

- перебування на службі під впливом наркотичних або токсичних речовин;

- порушення статутних правил несення вартової, внутрішньої