+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
34
Мова:
Українська
90%, або підв'яленою (м'ята), з вологістю 40 – 60%. Така сировина не витримує тривалого зберігання. Воно швидко зігрівається, пліснявіє, та втрачає ефірну олію. Тому тривалість зберігання повинна бути максимально скорочена, графіки збору сировини обговорені з поставниками. При вимушеному зберіганні на заводі шар сировини не повинен перевищувати 0,5 м, а майданчик для зберігання повинен бути захищеним від сонячних променів та протягів.
1.6Класифікація ефірних олій в залежності від сировини, з якої їх отримують
Всі ефірні масла концентруються в різних органах та тканинах рослин: квітках, листі, корі, коріннях, плодах, насінні, бруньках – і в залежності від цього ефіромасляну сировину поділяють на 4 види.
-Зернова – плоди, насіння (ажгон, кардамон, коріандр, фенхель)
-Квітково-трав'яниста – листя, наземна частина трав'янистих рослин, молоді гілки (м'ята, базилік, герань, пачулі, аніс, шавлія, тютюн, розмарин)
-Квіткова – квітки, суцвіття, квіткові бутони (роза, жасмин, лілія, нарцис, ірис, тубероза)
-Кореневе – корені, кореневища (аір, ветиверія, ірис)
1.7Технології отримання ефірних олій в залежності від сировини
В залежності від характеру рослинної сировини та властивостей ефірних олій використовують різні способи для їх отримання, які дозволяють одержати найбільший вихід продукту високої якості. Існує чимало способів отримання ефірних олій, але найбільш поширеними являються:
-Механічний (пресування), для даного методу використовують преси різної конструкції.
-Перегонка з водяним паром (дистиляція)
-Вивільнення ефірних масел леткими розчинниками (екстракція)
-Вивільнення ефірних масел нелеткими розчинниками (мацерація)
-Екстракція зрідженими газами
-Поглинання ефірних масел тваринними і рослинними жирами – сорбція (анфлераж)
Ефірну олію м'яти отримують методом перегонки з водяним паром. Цей метод являється одним з найпоширеніших. Він заснований на леткості ефірних олій з парами води.
Суть методу в тому, що при обробці ефіромасляної сировини паром ефірне масло переходить в парову фазу і в суміші з парами води конденсується, а потім відділяється від води. Перегонка проводиться при підвищеному тиску, та температурі нижче 100 ос. Таким чином отримують первинне масло – сирець, яке потім іде на ректифікацію, так як товарним продуктом являється масло – ректифікат.
1.8 Трав'яниста ефіромасляна сировина. М'ята
Ефіромасляна рослинність, яка дає трав'янисту сировину, складає велику групу. Серед яких рослини для багатотоннажного виробництва: герань рожева, базилік євгенольний, укроп, лавр, м'ята перцева.
Ця група постійно поповнюється новими сортами і видами рослин. На сьогоднішній день в промисловості також застосовуються такі рослини як: полинь, гринделія, кореопсис, ромашка аптечна.
М'ята
Ця культура займає друге місце по об'єму виробництва ефірного масла. Виробництвом мятної олії займаються ефіромасляні заводи.
М'ята – це трав'яниста рослина сімейства грубоцвітних. Проростає в одному місці протягом декількох років. Коренева система складається з горизонтальних розгалуджених чотирьохгранних кореневищ, від яких відходять придатки коренів та стебла. Стебло гільчате чотирьохгранне, листя на коротких черешках, загостреноовальне, по краях зубчате, зверху темно-зелене, розташоване на гілочках супроти. Гілочки закінчуються колосковидними суцвіттями, на яких мілкі фіолетові квітки зібрані у колосок супротивно. Ефіромасляні вмістища – це залозисті лусочки, трьохклітинні сосочковидні волоски. Перші знаходяться в основному на нижній поверхні листа і на квітколожах квіток. Сосочковидні утворюють залозисті плями на зубчиках листків. В квітках міститься на 20 – 25% більше ефірного масла ніж у листі. В себлах ефірної олії майже немає. Ефірна олія із листя та суцвіть відрізняються різною кількістю окремих компонентів. В олії з листя більше спиртів і меньше кетонів. У зв'язку з цим від співвідношення органів рослини залежить вміст ефірного масла в сировині в цілому, та його якість. В самому маслі ідентифіковано більше 60 компонентів, основним з яких являється (-)ментол у вільному та зв'язаному стані. Характерний запах та холодний смак олії обумовлений ментолом, квітковий відтінок запаху – складними ефірами ментолу та інших спиртів, а також ментофураном. В маслі також міститься багато ментону, який має різкий м'ятний запах та пекучий смак. Ефірне масло цінується загальним вмістом ментолу, якого повинно міститися в самому маслі не менше 47%.
Із м'яти отримують два вида сировини: цілі підв'ялені рослини вологістю 40 – 60%, і сухе обмолочене листя і суцвіття вологістю 14%. В промисловості 80% ефірного масла отримують з підв'ялених цілих рослин. Вміст ефірної олії в сухих обмолочених листах і суцвіттях 2,1 – 2,4%. Маслянистість підв'яленої м'яти залежить від співвідношення окремих органів рослини і вологості. Розмножують м'яту відрізками кореневищ. Вміст ефірного масла також залежить від таких факторів: сорт рослини, якості посадкового матеріалу, сроків посадки, освітлення, наявність вологи в землі, агротехробіт, забруднення плантацій дикорослими м'ятами, сроків збору сировини. Срок збору рослини залежить від району посадки. На території України найбільша кількість ефірного масла хорошої якості відповідає повному цвітінню рослини, тому збір починають коли зацвітає 50% суцвіть. Ще одним показником готовності сировини до збору є коефіцієнт, який виражає співідношення вмісту ментону до ментолу – він не має перевищувати 0,6. При зараженні плантацій іржою збір проводять раніше, перед масовим осипанням листя. Готові до збору рослини косять, і залишають на полі в валках на 1,5 – 2 дні для підв'ялення, і на 3 – 4 дні для підсушування в залежності від виду сировини,