Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Виробництво парфумерно–косметичних виробів і харчових есенцій

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
34
Мова: 
Українська
Оцінка: 

операції з сильнодіючими речовинами (кислоти, луги і т. д.) здійснюється тільки за допомогою вакуума чи насоса. Дозволяється працювати з кислотами та лугами тільки кваліфікованим працівникам, з обов'язковим застосуванням захисних окулярів та рукавиць. При хімічних опіках рану обробляють нейтралізуючим препаратом. При роботі фасувальних машин вони вмикаються та вимикаються автоматично, зупинити їх можливо при закінченні роботи, а у екстрених випадках за допомогою кнопки «екстрена зупинка». При виготовлені кремів слідкують за тим, щоб не переповнювалисть котли – реактори, через що буває викид маси і робочий може отримати опік.

Загрузку вигрузку і відбір проб косметичних мас проводять тільки при вимкнених мішалках. Для запобігання термічних опіків всі тубопроводи теплоізолюють.
Обладнання, механізми, трубопроводи та їх деталі фарбують за установленими правилами, що значно полегшує обслуговування і попереджує від нещасних випадків. Наприклад, обладнання небезпечне по відношенню до травматизму фарбують вертикальними полосами жовтого та чорного, парові трубопроводи – в яскраво-червоний, водяні – в зелений, повітряні – в блакитний, пожежний водопровід – в оранжевий.
Прафумерно – косметичні виробництва можуть представляти небезпеку з точки зору токсичності. Цілий ряд речовин, які використовуються в даних виробництвах, відносяться до шкідливих речовин. Це такі речовини, які при певній концентрації в повітрі можуть викликати професійні отруєння та захворювання. Тому для належних умов праці установлені санітарні норми - гранично допустимі концентрації.
ГДК – це така концентрація шкідливих речовин, при якій не відбувається змін в організмі, при тривалій дії цих речовин, вимірюється в мг/кг. 
По ступеню дії на організм людини, шкідливі речовини поділяються на 4 класи:
•1-й – надзвичайно небезпечні (етиловий спирт)
•2-й – високо небезпечні (формалін)
• 3-й – помірно небезпечні (окис цинку)
•4-й – мало небезпечні   (ізоамілацетат)
На підприємствах постійно ведеться контроль за станом повітряного середовища. При фасуванні та пакуванні готової продукції керуються типовими правилами по техніці безпеки, з деякою специфікацією, в залежності від операцій.
Категорично забороняється на робочому місці куріння та прийоми їжі. Крім дотримання правил техніки безпеки, всі працюючі на підприємстві виконують санітарні правила в роботі. Вони включають нормативні вимоги, санітарні правила, яких потрібно дотримуватися при проведені технологічних процесів, утримання устаткування, робочого місця та підприємства в цілому. Дані норми розробляються на підприємстві на основі загальних правил, але які стосуються даного цеху і виробництва, та затверджуються адміністрацією. Дотримання санітарних правил робітниками підприємств строго обов'язкове, особливо для косметичних виробництв, де проводяться роботи з біологічно активними речовинами, та ідеальною чистотою готової продукції.
 
Висновки
 
У курсовому проекті розглянуті основи процесу отримання м'ятного ефірної масла - ректифіката, принципи роботи основного обладнання та його переваги над іншими способами. Основною перевагою процесу отримання м'ятного масла з підв'яленої сировини вологістю 55%, є більший вихід продукту, краща якість продукту, і данний спосіб одержання олії є найбільш економічно вигідним.
Також у роботі приведені розділи щодо видів ефіромасляної сировини, методів отримання ефірних олій, відомості  про охорону праці та навколишнього середовища.
Був проведений розрахунок габаритних розмірів технологічного обладнання, та здійснений вибір найбільш оптимального додаткового конструктивного устаткування, з наступними параметрами висота колони Н=6,8м, діаметр d=0,85м. Був також розрахований матеріальний та тепловий баланс виробництва.
 У процесі роботи було розроблено технологічну схему виробництва, план розташування обладнання у цеху. 
 
Список використаної літератури
 
1.Павлов К. Ф. Примеры и задачи по курсу процессов и аппаратов химической технологии / К. Ф. Павлов, П. Г. Романков, А. А. Носков. – Л.: Химия, 1987. – 575 с.
2.Основные процессы и аппараты химической технологии: Пособие по проектированию / под ред. Ю.М. Дытнерского. – 2-е изд. – М.: Химия, 1992.
3.Основы проектирования химических производств: Учебник для вузов /Под ред. А. И. Михайличенко. – М.: ИКЦ «Академкнига» 2010. – 371с.
4.Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий. СН 245-74. – М.: Стройиздат, 1971.
5.Башура А.Г., Гладух Н.П. Технология косметических и парфюмерных средств. – НФАУ, 2002. – 272 с.
6.Пешук Л. В., Бавіка Л. І., Демідов І. Технологія парфумерно-косметичних продуктів. — К.: Центр учбової літератури, 2007. — 376c.
7.Кривова А.Ю., Паронян В.Х.Технология производства парфюмерно-косметических продуктов. М.: ДеЛи принт,2009. – 668 с.
8.Каспаров Г.Н. Основы производства парфюмерии и косметики. – 2-е изд., перераб. И доп. – М.: «Агропромиздат», 1988. – 287 с.: ил. – (Учебники и учеб. Пособия для техникумов).  
9.Гельперин Н. И. Основные процессы и аппараты химической технологии. –М.: Химия, 1981. –610 с.
10.Генкин А. Э. Оборудование химических заводов. –М.: Высшая школа, 1978. –272 с.
11. Охрана труда в химической промышленности /Н. В. Соловьев, М. А. Стрельчук, П. И. Ермилов, Б. Л. Канер –М.: Химия, 1969. –363 с.
12. А. П. Чипига. Справочник технолога эфиромасличного производства. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1981. – 184 с., ил.
13. Технология натуральных эфирных масел и синтетических душистых веществ/ Сидоров И. И., Турышева Н. А., Фалеева Л. П., Ясюкевич Е. И. М.; Легкая и пищевая промышленность, 1984. – 368 с. 
14. Войткевич С.А. Эфирные масла для парфюмерии и аромотерапии. М. «Пищевая промышленность» — 1999.—673с.
15. Оборудование производства парфюмерно-косметических изделий, синтетических душистых веществ и эфирных масел. А.М. Журавлев, В.С. Непомнящий, А.Е. Огарев, В.В. Осипов. – М.: Пищевая промышленность, 1980. – 264 с.
16.Основы охраны труда. Купчик М. П. и др. – К.: Основа, 2000. – 41
17. Конструирование промышленных зданий и сооружений: Учеб. пособие для студентов строит. специальностей вузов. – 3-е изд., перераб. и доп. Шерешевский И. А.– Л.: Стройиздат, 1979. – 168 с.
18. Кускова С.Д. Справочник по эфирным маслам. М., «Пищевая промышленность», 1978г.—208с.
19. Маркетинговая стратегия предприятий АПК. Иванец В. М. КГАУ. - Симферополь.: “Таврия”, 1997.
20.Методические рекомендации и практическое руководство по составлению бизнес-плана. Учебное пособие. Воронин А.Е., Горин В.А., Заготов В.А., Иванец В.М. Симферополь: Таврия, 2001. – 84с.
21. Международный конгресс по эфирным маслам, 4-й. Тбилиси 1968г. Краткое содержание докладов. М.: Агропромиздат —224с.
Фото Капча