Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Взаємодія політики і економіки в умовах прискореної трансформації суспільств (порівняльний аналіз досвіду України і В єтнаму)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
24
Мова: 
Українська
Оцінка: 

і духовного диктату вивільнять універсальні іноваційні сили, прискорять процеси формування інститутів громадянського суспільства, що мобілізує могутні внутрішні еволюційні та революційні сили суспільств. Це дозволило б динамізувати економічне зростання і політичну демократизацію, що виправдає втрати болючого, але короткого переходу. В деяких країнах навіть погоджувалися на “щокову терапію”.

Десять років драматичних подій, реформ і псевдореформ показали, що трансформація не тільки болючіша і жорстокіша для більшості населення, але і взагалі під питанням знаходяться її мета, засоби реалізації, що загрожує існуванню деяким постсоціалістичним державам (наприклад, Югославія, Таджикистан). Не багато краща ситуація в цілій групі країн, куди входить і Україна. Такі результати є наслідком теоретичних помилок та імпульсивної волюнтаристської політики правлячих режимів.
До теоретичних помилок можна віднести: по-перше, недооцінку інерції “соціалістичних традицій”, коли держава бере під повний контроль життя і думки особи і привчає її жити в тоталітарному суспільстві; по-друге, варто враховувати, що нове лякає, порушує інтереси частини населення, яку влаштовує існуючий порядок і яка буде його відстоювати; по-третє, розвал старої системи (особливо раптовий) не стільки сприяє становленню нової інфраструктури економічних і політичних відносин, скільки створює ситуацію суспільного хаосу; по-четверте, суспільства, що трансформуються, набувають не тільки союзників, але і суперників, конкурентами яких стають на світовому ринку і безпеку яких (політичну та економічну) порушують; по-п яте, трансформація може вести як до прогресу, так і до регресу.
Більшість трансформаційних суспільств недооцінили масштаб витрат на перебудову, масштаб конфліктів, владні структури не створили політичних передумов економічних реформ, що призвело до непередбачених соціальних наслідків, політичної і моральної зневіри в економічні реформи. Різкі відмінності шляхів модернізації утруднюють застосування однакових моделей трансформації, штовхають на пошук власних шляхів подолання кризи, які б враховували можливості країн та їх суспільних інститутів. Різні шляхи до подібних цілей стали нормою політичних і економічних трансформацій.
Формування політики реформ у пострадянських і в тих країнах, які входили до соціалістичної співдружності, відбувається важко і суперечливо. У більшості країн результати до цього часу негативні. Більше позитиву в країнах, які уникнули кардинального зламу в політичних і економічних відносинах, поєднали революційний і реформістський шляхи розвитку.
Значною мірою без відповідей залишилися питання: як перейти від тоталітаризму до демократії, соціальної держави, не застосовуючи “шокової терапії”, не знижуючи суттєво життєвий рівень населення; як вирішити альтернативу: економічне зростання і політична свобода, тобто яким чином політичний плюралізм буде набирати динамізму, якщо економічна трансформація відбувається авторитарними засобами? До цього часу перехідні суспільства не вирішили питання запобігання тінізації економіки як результату порушення рівноваги між суб єктами державного і позадержавного господарювання з приводу створення та розподілу продукту (товарів і послуг), що сталося внаслідок такої дерегуляції економіки, яка порушила паритетність розвитку окремих її сфер і, відповідно, баланс інтересів суб єктів господарювання, держави і особи.
В розділі II “Механізм реалізації політичної стратегії реформ в економічній діяльності держави” здійснено осмислення сутності сьогоднішнього стану перехідних суспільств, ступеню їх просування до демократії і ринку. Оцінено систему управлінських і політичних рішень, яка спрямована на реалізацію стратегії і тактики досягнення цілей, визначених в конституціях країн, в програмах партій і рухів, а також проаналізована ефективність політичних стратегій у забезпеченні безпеки країн і у проведенні ринкових перетворень, побудові правової держави і громадянського суспільства.
Сьогодні Україна і В єтнам знаходяться в перехідному періоді. Чим характерний цей період? Насамперед, це первісне накопичення капіталу в нових історичних умовах, коли класичний капіталізм у значній частині країн світу вже позаду. В наших країнах протікає фундаментальний процес, який створює базу ринкових відносин, процес перерозподілу суспільних засобів виробництва.
Одним із важелів реалізації впливу політичних стратегій на ринкову економіку і державний сектор є переорієнтація економічної і політичної наук на нові цілі, на нову термінологію, на нові завдання, які відповідають інтересам політичної влади. Вчені обгрунтовують шляхи і засоби реформ, умови і фактори їх динамізації.
Існування ринку можливе тільки при значному обмеженні впливу політичної влади на господарську діяльність, особливо приватного сектору, в межах конституцій країн, згідно законів. Але це не означає, що держава ухиляється від регулювання економічного життя, від управління державним сектором економіки.
На основі аналізу досвіду розгортання реформ в постсоціалістичних країнах в дисертації зроблені висновки, що: а) західні моделі реформ малопридатні для пострадянських економік; б) перспективнішим є шлях створення національних моделей трансформації країн, де більш повно буде врахована специфіка взаємодії політики і економіки в кожній країні; в) стратегія перетворень в економіці повинна збалансовано інтегрувати різні елементи багатоукладної економіки, в тому числі державної, колективної і приватної власності. Тобто, мова може йти про спеціально орієнтовану змішану економіку, яка знаходиться під значним впливом державного регулювання. При цьому обгрунтовується теза, що на роль локомотиву пострадянських економік приватні підприємства поки що не можуть претендувати. Тому в політичній стратегії економічних реформ слід наголошувати на ефективному управлінні державною власністю.
В цьому розділі дисертації обгрунтовані положення, що 1) Механізми реалізації політичної стратегії при проведенні економічних реформ повинні спиратися на врахування специфіки загальносистемних характеристик перехідних суспільств; своєрідності національного господарського середовища, яке склалося; особливостей соціальної бази реформ; специфіки принципів організації і функціонування державного організму. 2) Взаємодія політики та економіки під час переходу суспільства в іншу якість здійснюється або
Фото Капча