Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

З виробничої педагогічної практики

Предмет: 
Тип роботи: 
Звіт з практики
К-сть сторінок: 
43
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Дабинівська загальноосвітня школа I-III ступенів
Адреса: Полтавська область, Кобилятський район, село Дабинівська
Директор: Супронюк Андрій Миколаєвич
Завуч: Данко Валентина Миколаївна
Вчитель-предметник: Кузьменко Іванна Василівна
 
Розклад дзвінків
8. 30-9. 15
9. 25-10. 10
10. 20-11. 05
11. 25-12. 10
12. 20-13. 05
13. 15-14. 00
14. 10-14. 55
 
І. Кількісні характеристики практики
1. Кількість відвіданих уроків учителя
2. Кількість проведених уроків
3. Кількість проведених виховних заходів
4. Кількість проведених позакласних заходів (за фахом)
6. Кількість відвіданих позакласних заходів
7. Кількість відвіданих виховних заходів
ІI. Навчально-виховна робота
III. Позакласна робота з фаху
IV. Виховна робота
V. Методична та науково-дослідна робота
VI. Висновок
 
ІІ. Навчально-виховна робота
 
Згідно календарно-тематичного планування 7 класу Дабиівській загальноосвітій школі І-ІІІ ступенів- я провела 8 уроків української мови (уроки різного типу), 7 уроків української літератури (уроки різного типу).
При плануванні та проведенні уроків було враховано вікові та індивідуальні особливості учнів. Заняття проводила загальнодидактичними принципами (принцип науковості, наочності, свідомості та доступності, систематичності й послідовності). Намагалася створити атмосферу доброзичливості, взаєморозуміння, взаємоповаги. Дотримувалася педагогічної культури вчителя, педагогічному такту і культурі мови. Намагалася сприяти особистісному розвитку учнів.
Було проведено 1 виховний захід: ”Ми тебе не забудем, Тарасе”
 
ІІІ. Позакласна робота з фаху
 
Виховний захід на тему “Ми тебе не забудем Тарасе!». За проведення виховного заходу була відповідальною студент – практикант IV курсу Олійник Олена
Виховний захід проводився як всешкільний. Метою заходу було згадати життя і творчість Тараса Григоровича Шевченка. Довести дітям, що це талановитий прозаїк, художник, великий борець за волю народу.
Виховувати повагуі любов до митця рідного краю, до українського слова, до української літератури.
Використаний матеріал повністю відповідав віковим та індивідуальним особливостям учнів.
При підготовці до засідання гуртка велика допомога була з боку класного керівника та учителя-словесника: поради щодо підбору матеріалу, використання мультимедійного супроводу, консультації, а також підтримка під час проведення самого заняття. Форма проведення, методика відповідали віковим та індивідуальним особливостям учнів.
 
IV. Виховна робота
 
Виховна робота полягала у проведенні двох заходів для учнів 7 класу «У дружбі наша сила», «Культура мовлення».
При підготовці до їх проведення велика допомога була з боку класного керівника та учителя-словесника: поради щодо підбору матеріалу, використання мультимедійного супроводу, консультації, а також підтримка під час проведення самого заняття. Форма проведення, методика відповідали віковим та індивідуальним особливостям учнів.
Мета була повністю реалізована. Були враховані вікові та індивідуальні особливості учнів.
«У дружбі наша сила» або «Хочеш знайти друга- сам стань другом»
Мета: поглиблення поняття дружби і товаришування учнів. Шляхом створення психологічних. Ситуацій, підведення до розуміння важливості взаємодопомоги. Виховування чемного ставлення. Одне до одного. Уважно ставитись до товаришів, вміти бачити хиби у своїй поведінці й виправляти їх. Колективізм, приклади із життя класного колективу.
«Культура мовлення»
Мета: поглибити розуміння учнями, етики спілкування, формувати негативне ставлення до лихослів я, переконувати в потребі кожного відвищувати культуру свого мовлення-найголовнішу ознаку загальної культури.
 
Виховний захід на тему «Культура мовлення» (7 клас)
 
Мета. Поглиблювати розуміння учнями етики спілкування, формувати негативне ставлення до лихослів'я, переконувати в потребі кожного підвищувати культуру свого мовлення – найголовнішу ознаку загальної культури. На дошці записана тема виховної години, а нижче – уривок вірша О. Олеся: Є слова, що білі-білі, Як конвалії квітки, Лагідні, як усміх ранку, Ніжносяйні, як зірки. Є слова, як жар пекучі І отруйні, наче чад... І. Постановка проблеми. 1) Бесіда. -Чим, на вашу думку, відрізняється цивілізована, культурна людина від дикуна? {Відповідь учнів.) - Як виявляється культурний рівень людини? - Ким вам хочеться бути: особистістю чи дикуном? - Як ви гадаєте, на якій стадії культурного розвитку ви знаходитесь зараз? 2) Послухайте невеличкий текст. Висловіть свою думку щодо міркувань байкаря. Язик Знаменитий байкар Давньої Греції Езоп був рабом філософа Ксанфа. Одного разу Ксанф хотів запросити гостей і наказав Езопу приготувати найкраще. Езоп купив язики і приготував із них три страви. Ксанф запитав, чому Езоп подає тільки язики. Той відповів: «Ти звелів купити найкраще. А що може бути на світі кращим від язика? З його допомогою будуються міста, розвивається культура народів! При допомозі язика ми вивчаєм науки і отримуєм знання,... люди можуть порозумітися між собою, вирішувати різні питання, просити, вітати, миритися, давати, отримувати, виконувати прохання, освідчуватися в коханні. Тому, я думаю, що нема нічого кращого від язика». Таке міркування сподобалось Ксанфу і його гостям. Іншим разом Ксанф розпорядився, щоб Езоп придбав для обіду найгірше. Езоп пішов і знову купив язики. Всі здивувались. Тоді Езоп почав пояснювати: «Ти звелів мені знайти найгірше. А що є у світі гірше язика? З його допомогою люди ображають і розчаровують один одного, лицемірять, брешуть, обуруються, хитрують, сваряться. Язик може зрадити і скривдити. Чи може бути щось гірше від язика?!» Легенда стверджує, що не всім гостям було приємно чути цю відповідь Езопа. -Порівняйте обидві відповіді Езопа. Як ви гадаєте, вони обидві правильні чи одна заперечує другу? Обгрунтуйте свою думку. -Послухайте висловлювання В. Сухомлинського. «Слово – найтонше доторкання до серця, воно може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розжареним залізом, і брудом. Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне-приносить біду... Зле, невдале, нетактовне, просто кажучи, нерозумне слово може образити, приголомшити людину». - Повернемось тепер до вас. Як стало ясно з ваших відповідей на поставлені вище питання, ніхто з вас не вважає і не хоче вважати себе дикуном. Отже, всі хочуть стати людьми культурними. Перед тим ви також констатували, що культура людини передусім виявляється в її мовленні. - Тоді яким має бути ваше слово: «запашною квіткою», «живою водою» чи «розжареним залізом і брудом»? Мудрим і добрим чи нерозумним і злим? Що воно має приносити – радість чи біду? - Зверніть увагу на вірш, записаний на дошці. Прочитайте його вголос. - Про які слова мовить поет у перших 4-х рядках? - Якими словами ви можете замінити означення «білі-білі», «лагідні», «ніжносяйні»? Чи знаєте ви такі слова, покаже гра. ІІ. Гра-естафета. Учні один за одним називають задані слова, хто не може назвати – вибуває з гри. 1) Згадайте слова, якими називаємо те, що нам найрідніше, найсвятіше. {Мама, Батьківщина, тато, брат, Бог,...) 2) Назвіть слова ввічливості, так звані «чарівні слова». {Ласкаво просимо, вибачте, будь ласка...) 3) Назвіть слова з ласкаво-пестливим відтінком. {Матінка, сестричка, серденько, малесенький...) Учитель. Разом із лагідним словом, привітною усмішкою ми передаємо позитивну енергію своєї душі, вона впливає на співрозмовника, піднімає йому настрій. Те добро, яке ви віддали, повертається до вас. Скільки б добра ви не віддавали, воно не вичерпується з вашої душі. І чим більше ви його віддаєте людям, тим багатшими на добро стаєте самі. А тепер зверніть увагу на два останні рядочки вірша, записаного на дошці. Про які слова говорить поет? Як назвав такі слова Сухомлинський? (Брудом.) -Що можуть зробити такі (злі, чорні, отруйні і т. п.) слова? (Поранити, вразити, розчарувати, образити, зганьбити, отруїти, вбити...) -А тепер прочитайте слова М. Рильського, якими ми почали нашу сьогоднішню бесіду. (Учень читає вголос.) Про який бур'ян у мові говорить поет? То який же бур'ян треба виполювати зі своєї мови, щоб не виглядати злими і дикими? а) грубі, брутальні, непристойні, зневажливі; б) слова з бандитсько-хуліганського жаргону; в) прокльони, лайку; г) брутальні вирази зі словом «мать». Зауважимо, слово «мати» – святе. І, вживаючи його в такій брудній, непристойній мові, ти ображаєш, найперше, свою матір, найріднішу людину, ти грішиш, адже Матір'ю називаємо Богородицю, мати – Україна, мати – рідна земля. То яким треба бути нелюдом, щоб осмілитись бруднити таке святе слово! Той, хто вживає злі слова, разом з ними викидає на співрозмовника і негативну енергію. І зло, як бумеранг, повертається до вас. Отже, чим більше ви його викидаєте, тим більше його стає у вашій душі. Бійтеся таких слів, виполюйте їх, як найшкідливіші бур'яни! Особливо страшну силу мають прокльони. У народі вважається (і не безпідставно), що прокльони повертаються й падають на тих, хто кляне, на їх дітей, навіть на майбутніх нащадків. Для підтвердження цього хочу розказати одну невигадану історію. В одному селі жила багата й побожна родина. Почалась Перша світова війна, і чоловік, голова сім'ї, пішов на фронт, залишивши дружину з чотирма дітьми. Пішов, щоб уже ніколи не вернутися. Жінка одружилася вдруге, її чоловіком і вітчимом для дітей став дуже вродливий, але бідний парубок. Ставши господарем, він почав думати над тим, що виростуть діти-і доведеться ділити між ними землю, до речі, придбану їхнім рідним батьком. Вітчим зненавидів сиріт, часто проклинав їх: «А щоб ви посліпли!», «А щоб ви поніміли!» Минуло трохи часу-і осліпла його рідна дочка, а пізніше народилась глухонімою внучка. У другої доньки теж народилась глухоніма дитина. Що це? Збіг обставин? Чому в одній родині три каліцтва, пов'язаних зі сліпотою і німотою? Чим винні ті нещасні, за що покарані? За батьків гріх, за прокльони. Дорогі діти! Я хочу нагадати вам слова нашого великого поета і пророка Т. Г. Шевченка: Умийтеся! Образ Божий Багном не скверніте! {Пояснити слова «сквернити», «скверна»?) Бог сотворив людину за своєю подобою. Отже, в кожній людині відбитий образ Божий, а поганими словами і вчинками вона цей образ оскверняє, а значить – грішить проти Бога. Така людина не може розраховувати на любов і повагу. Бо хто захоче любити й поважати грубіяна, дикуна, лихослова? Хіба такі самі людці, як він. Подумайте над цим. Іноді навіть виховані хлопчики, та й дівчатка, наслідуючи поганий приклад, вживають такі слова й вирази, від яких, як кажуть, «вуха в'януть». Зрештою, більшість із вас це розуміє. Але в товаристві не хочуть виділятись і уподібнюються до невихованих. Чому? Невже їм це подобається? А може, просто бояться зробити зауваження, виправити свого ровесника. Ще розсердиться, не захоче з вами спілкуватися, дружити. А ви не бійтеся! Якщо це хороші хлопці чи дівчата, такі, з якими варто дружити, то вони зрозуміють вас і візьмуть до уваги ваше зауваження. А якщо ні – то не варто шкодувати за такими приятелями. Лихослів'я завжди засуджувалося нашим народом. Про це свідчать і численні перлини народної творчості, зокрема, прислів'я. Ось деякі з них. Не хочеш почути поганих слів, не кажи їх сам. Що маєш сказати, наперед обміркуй. Краще мовчати, аніж брехати. Слово – не горобець, вилетить – не впіймаєш. Слово – не стріла, а ранить глибше. Вода все сполоще, а злого слова – ні. Обмова – полова: вітер її рознесе, але й очі засипле. Не кидай словами, як пес хвостом. Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом. Дурний язик голові не приятель. Добре слово краще за гроші. Від теплого слова і крига скресне. І опори мало, слухай багато, а думай ще більше. Хай це останнє прислів'я і буде завданням, яке поставить кожен перед собою. Підсумок заняття. Збагачуйте своє мовлення розумними і добрими словами, виполюйте з нього увесь бур'ян, бруд, усе непристойне. Підвищуйте свою культуру мовлення, бо тільки через неї – шлях до загальної культури, інтелігентності, авторитету й поваги серед людей.
 
V. Методична та науково-дослідна роботи
 
Під час практики я використала знання які отримала на лекціях з української мови і також української літератури.
Тож, під час навчально-методичної роботи, я зрозуміла, що використання звертань, вставних слів та словосполучень на уроках української мови сприяє національному вихованню учнів, їх самоідентифікації як українців.
Я використала розроблену систему вправ, які сприяли підвищенню інтересу до вивчення мови і збагаченню словникового запасу, формуванню вмінь використовувати вивчені мовні засоби під час створення власних усних і письмових висловлювань. Це позитивно вплинуло на навчальний процес учнів 7 класу.
Використання засобів наочності допомагало кращому сприйманню і засвоєнню навчального матеріалу. Адже, те що можна побачити власними очима запам ятовується краще і на довше, ніж те, про що говориш. Учням краще й цікавіше сприймається новой матеріал, коли на уроці присутня цікава наочність
 
VI. Висновки
 
Під час проходження виробничої педагогічної практики в Дабинівській загальноосвітній школі, я ознайомилась з такими документами: правила внутрішнього розпорядку школи; книга ведення обліку дітей для шкільного віку та особові справи учнів класу, планування і звітність учителя; плани виховної роботи і плани роботи для гуртка учнів, книга педрад.
За період з 1. 02. 16 по 11. 03. 16 я провела 15 уроків та 3 виховних заходи. Мала підтримку з боку класного керівника та вчителя-словесника.
При плануванні та проведенні уроків було враховано вікові та індивідуальні особливості учнів. Особливих труднощів не було. На уроках використовувала
інноваційні методи навчання: урок-диступ.. Дотримувалася педагогічної культури вчителя, педагогічному такту і культурі мови. Намагалася сприяти особистісному розвитку учнів.
Я змогла порозумітися з учнями, знайти підхід до кожного. Звісно, мали місце і порушення дисципліни, але це швидко вирішувалось і на уроці панувала атмосфера взаєморозуміння.
Практика – це важливий етап у формуванні майбутнього учителя-словесника.
Підводячи підсумок я можу сказати, що я задоволена практикою, тому що краще ознайомилась із своєю майбутньою професією, дізналася багат нового, цікавого, набула і розширила свій педагогічний досвід.
 
11.03.2016 Олійник О. В.
 
Самоаналіз уроку украінської мови
 
Проведеного студенткою групи У-41 Олійник Оленою Вікторівною в 7-му класі 19. 02. 2016 р.
Тема: Творення прислівників. Правила наголошування прислівників.
Мета: поглибити зання семикласників з основними способами творення прислівників, правилами їх наголошення; формувати загальнопізнавальні вміння аналізувати способи творення прислівників, правильно їх наголошувати; розвивати творчі вміння утворювати прислівники від інших частин мови різними способами; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати в семикласників почуття поваги до історичного минулого нашої країни.
Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
Зміст, мета і тип даного уроку повністю відповідають вимогам навчальної програми.
Урок проведений на належному науковому і методичному рівні. При плануванні та проведенні уроку я дотримувалася загальнодидактичних вимог. Тип та структура уроку відповідають його цілям та завданням.
Обрані шляхи досягнення мети, комплекс прийомів, завдань сприяли реалізації поставленої мети: сприяти зміцненню навичок творення прислівників та правила наголошування прислівників.
Планування та проведення уроку в цілому відповідає логіці навчального процесу. Структурні компоненти уроку визначені із врахуванням психологічних закономірностей засвоєння знань.
Розподіл часу на уроці не відповідав запланованому у конспекті, тому що на уроці актуалізація опорних знань учнів зайняла більше часу ніж я припускала. Завдяки цьому, я не встигла виконати всі заплановані вправи, але найголовніші етапи уроку були проведені у необхідному обсязі.
Темп уроку був занадто швидкий для деяких учнів, але це не віддзеркалилося на засвоєнні та закріпленні нової теми. Швидкий темп уроку сприяв підвищенню активності учнів у процесі уроку.
Урок розпочався з мотивування активної діяльності учнів на уроці. Я попередила та оголосила форму проведення уроку української мови та правила поведінки на ньому. Також розповіла про «бонуси», які учні отримували за правильні відповіді протягом уроку. «Бонуси» визначили оцінку, поставлену наприкінці уроку.
Я приділила значну увагу відновленню попереднє вивченого матеріалу, забезпечивши теоретичне підґрунтя наступної роботи. Актуалізація знань дала можливість полегшити сприйняття нового матеріалу.
Далі я допомогла учням визначити тему та мету уроку.
Вивчення нового матеріалу розпочалося із сприйняття та первинного усвідомлення його учнями. Я пояснила новий матеріал за допомогою таблиці. Але краще б було дати можливість учням самім розібратися з новим матеріалом та застосуванням його на практиці.
Закріплення знань відбувалося у процесі виконанні таких вправ як з ясувати тему тексту. Дібрати до нього заголовок. Назвати прислівники, ужиті в тексті. Указати на їх розряд за значенням і синтаксичну роль.
Наприкінці уроку учні підвели підсумки. Узагальнили та систематизували інформацію про те, що нового дізналися на уроці, що повторили. Також учні сказали, що найбільше сподобалося на уроці, які форми роботи та методи. Це були активні та інтерактивні методи навчання.
Раціональність, доцільність, ефективність методів, прийомів, дидактичного матеріалу та форми організації діяльності учнів.
Використані методи та прийоми були ефективними, бо сприяли сприйняттю та засвоєнню набутих знань протягом уроку. На початковому етапі уроку, на етапі мотивації учнівської діяльності, була створена певна емоційна атмосфера уроку та психологічний настрій учнів, за допомогою інструктажу вчителя, щодо форми проведення уроку. На етапі актуалізації опорних знань, учні пригадали вже вивчену тему за допомогою ігрового методу «як на іспиті». Учням дуже сподобалась ця вправа, всі хотіли витягнути «білет». Далі я допомогла сформулювати тему та мету уроку. Таким чином, учні поставили перед собою завдання, що вони повинні виконати на уроці, що нового дізнатися, що закріпити. На етапі сприйняття та засвоєння нового матеріалу, я не дуже вдало обрала шлях пояснення правила. Я запланувала такий метод як пояснювальне слово вчителя за допомогою таблиці, але зараз розумію, що краще б було, якщо учні самі розглянули та пояснили його мені. Для закріплення вивченого правила, я обрала такі методи як орфоепічний диктант з елементами вибіркової роботи, дослідження-відновлення. Використані методи сприяли кращому засвоєнню нової інформації учнями. Проведення цих вправ було у формі гри, що зосереджувало увагу учнів на ході уроку та сприяло їх зацікавленості. Завдання до всіх вправ було роздруковане на роздавальному матеріалі, що полегшило сприйняття інструктажу та змісту вправ учнями.
При проведення уроку були дотримані правила педагогічного етикету, етики, правельні стосунки учителя й учня.
 
Аналіз уроку. НЕ З ДІЄПРИСЛІВНИКАМИ
 
Мета: повторити й поглибити знання школярів про способи творення дієприслівників, зокрема про префіксальний спосіб; сприяти зміцненню навичок правопису дієприслівників з часткою не разом і окремо та позначати відповідні орфограми, з'ясовувати їх за допомогою орфографічних правил; формувати загальнопізнавальні вміння правильно писати дієприслівники з вивченою орфограмою; розвивати творчі вміння аналізувати, порівнювати, конструювати мовні явища; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів уміння цінувати й шанобливо ставитися до помешкання українців і свого власного
Методи і прийоми роботи:
методи – розповідь учителя, робота з підручником, бесіда, індивідуальна робота з текстом;
прийоми – бесіда, робота з підручником, робота з унаочненням.
Міжпредметні зв'язки: із українською літературою, краєзнавством, психологією.
Внутрішньопредметні зв'язки: із синтаксисом, культурою мовлення, стилістикою, пунктуацією, орфографією.
І. Загальні відомості про урок
Школа Дабинівська загальноосвітня школа
Клас: 7 Урок: українська мова
ПІБ вчителя української мови Кузьменко Іванна Василівна
Кількість учнів за списком: 14
Кількість присутніх: 11
Порядковий номер уроку: 55
Місце проведення: кабінет української мови та літератури
Обладнання: таблиця «НЕ З ДІЄПРИСЛІВНИКАМИ»
Підготовка учнів до уроку: усі учні мають зошити, канцелярські предмети та підручники.
Дата проведення 05. 02. 2016.
Обстановка в класі: чисто, гарне освітлення, клас провітрений.
Організація уваги учнів до навчального процесу.
Початок уроку
Організаційний момент
Налаштування учнів на роботу та сприйняття нового матеріалу.
Вчитель впевнений, доброзичливий, ввічливий, вимогливий.
Перевірка домашнього завдання. Іванна Василівна усно опитала за бажанням дітей і перевірила наявність його в зошиті.
Підготувала учнів до сприйняття нового навчального матеріалу. Методи і прийоми актуалізації і корекції опорних знань.
I. Оголошення теми уроку: НЕ З ДІЄПРИСЛІВНИКАМИ
II. Мета: повторити й поглибити знання школярів про способи творення дієприслівників, зокрема про префіксальний спосіб; сприяти зміцненню навичок правопису дієприслівників з часткою не разом і окремо та позначати відповідні орфограми, з'ясовувати їх за допомогою орфографічних правил; формувати загальнопізнавальні вміння правильно писати дієприслівники з вивченою орфограмою; розвивати творчі вміння аналізувати, порівнювати, конструювати мовні явища; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів уміння цінувати й шанобливо ставитися до помешкання українців і свого власного.
Внутрішньопредметні зв'язки:
Лексикологія і фразеологія: засвоєння прислів'їв і приказок, до складу яких входять дієприслівники.
Синтаксис: уживання дієприслівників у ролі другорядних членів речення.
Культура мовлення: правильне вживання дієприслівників у власному мовленні.
Текст (риторичний аспект) : використання дієприслівників для зв'язку речень у тексті.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
ІІІ. Доцільність і використання наочності та ТЗН
На уроці була використана таблиця для кращого запам'ятовування.
ІV. Ефективність етапу підготовки до сприйняття нового матеріалу
Загалом цей етап був ефективним: учитель змотивував учнів, пояснив їм, що знання цього матеріалу допоможуть у написанні підсумкового семестрового диктанту.
V. Співвідношення мовлення вчителя і учнів
Учитель спілкувалася літературною українською мовою. Учні також мають достатній лексичний запас для їхнього віку, уміють ставити запитання, давати повну відповідь. Учитель старається підвищити мовної культури деяких учнів, допомагає віднайти правильну відповідь, виправляє мовленнєві помилки.
VI. Активність класу на різних етапах уроку, співвідношення колективних та індивідуальних форм роботи
Методи вчителя: розповідь, бесіда, робота з підручником, індивідуальна робота з текстом. Було дотримано виховні, дидактичні, санітарно-гігієнічні вимоги. Використання індивідуальних завдань сприяло пізнавальній самостійності учнів, а колективна робота – згуртованості, спостережливості та логічному мисленню. Вчитель раціонально використала час.
З початку уроку вчитель сконцентрувала увагу учнів, що сприяло продуктивній роботі на уроці.
VII. Наявність творчих, ігрових завдань і моментів уроку
На даному уроці ігрові моменти і завдання були відсутні.
VIII. Міжпредметні зв'язки
На уроці були зреалізовані міжпредметні зв'язки:
Лексикологія і фразеологія: засвоєння прислів'їв і приказок, що мають будову безсполучникових складних речень. Культура мовлення і стилістика: особливості інтонації безсполучникового складного речення, між частинами якого вживається тире. Текст (риторичний аспект) : використання безсполучникових складних речень у текстах художнього стилю.
ХІ. Стиль спілкування вчителя з учнями. Психологічний клімат на уроці, дисципліна
Вчитель говорить спокійно, змінюючи інтонацію і темп, для кращого розуміння учнями змісту уроку. Допомагає учням і виконанні того чи іншого завдання, дає додаткові пояснення. ЇЇ зовнішній вигляд (офіційно-діловий стиль, відповідна зачіска, макіяж), поза, міміка, жестикуляція не відволікали, а сприяли підвищенню уваги в учнів. Ставиться до дітей з повагою.
Вчитель добре володіє класом: знає учнів, вміє зорганізувати дітей до тієї чи іншої форми роботи. Інколи вона робить зауваження щодо поведінки.
 
Висновки
 
Отже, мета уроку була реалізована. Діти зрозуміли новий матеріал, використовували його при відповідях на питання на закріплення, відповідали на поставлені вчителем запитання. Вчитель дотримувався педагогічних вимог: поєднуючи прийоми і методи навчальної роботи, застосовував основні принципи дидактики (принцип науковості, наочності, свідомості та доступності, систематичності й послідовності). Загалом урок є зразковим для практикантів, бо він відповідав всім вимогам щодо його побудови та проведення. Час використано раціонально, дати пояснення до нього, підвести підсумки. Наочність використано майстерно, що говорить про те, що вчитель заздалегідь все продумав.
 
Сценарій ВИХОВНОГО ЗАХОДУ « МИ ТЕБЕ НЕ ЗАБУДЕМ, ТАРАСЕ!»
 
Мета: згадати найяскравіші сторінки життя і творчості Тараса Григоровича Шевченка у контексті культурно-історичного процесу; довести дітям, що Т. Шевченко здобув всесвітню повагу не лише як геніальний поет, талановитий прозаїк, а й художник та активний борець за волю народу; розвивати естетичні почуття, мовлення, мислення, увагу, спостережливість учнів;
Виховувати повагу і любов до митця рідного краю, до українсткого слова, до української літератури.
Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, скатертина, аудоикасета із записами пісень «Зоря моя вечірня…», «Думи мої…», картини художника, свічка, вишивка, музичний центр.
 
Література:
 
1. Поезія Тараса Шевченка. -К., 1961.
2. Г. Нудьга. «Заповіт»Т. Г. Шевченка. -1963.
3. П. Одарченко. Тарас Шевченко і українська література. -К-1994.
4. Чуб Д. Живий Шевчкнко: біографічні та літературознавчі оповіді. -К.. 1994.
5. Шовкопляс Г., Шовкрпляс І. За покликом серця: пам ятки історії та культури в житті і творчості Т. Г. Шевченка-К., 1990.
 
ХІД заходу
 
I. Організаційний момент
II. Проведення заходу
Вступне слово вчителя
Шановні присутні! Сьогодні ми зібралися з нагоди св. Цяткування 202 річчя з дня народження великого геніального поета, талановитого художника, борця за волю народу- Тараса Григоровича Шевченка.
Саме він приніс в українську літературу нове українське слово і вивів його на верховини світової культури. Усе своє життя Тарас Григорович присвятив
народові і народам. І нині українці і всі народи світу вклоняються йому доземно уклоном. Тож перелеснемо сьогодні декілька сторінок з його життя.
Ведуча 1 сторінкою нашого журналу є Дитячі роки Тараса Шевченка»
(звучить мелодія «Думи мої думи». Заходить жінка, одягнена в селянський одяг, несе запалену свічку ставить, ставить на столик біля портрета Т. Г. Шевченка. До неї підходить хлопчик).
Хлопчик: Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах держиться?
Мати: Так, мій синочку, правда.
(Жінка сідає на лаву, хлопчик біля неї, кладе голову на коліна матері, вона співає «Колискову»)
Хлопчик: А чому так багато зірок на небі?
Мати: Це, коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре-свічка гасне, зірочка падає. Бачив?
Хлопчик: Бачив, матусю, бачив…Матусенько, а чому одні зірочки ясні, великі, а другі ледь видно?
Мати: Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно і світло це далеко видно.
Хлопчик: Матусю, я буду добрим. Я хочу щоб моя свічечка світила найясніше.
Мати: Старайся, мій синочку! (Гладить його по голові).
(Мати виходить, хлопчик сідає на стільчик поряд з дітьми)
Ведуча: 9 березня 1814року в с. Моринцях на Київщині в сімї – кріпака народився Т. Г. Шевченко. Хлопчик ріс мовчазний, завжди чомусь замислений. Ніколи не тримався хати, а все тинявся десь по бур янах, за що його прозвали в сйм ї «малим приблудою».
Ведучий: Восьмилітнього Тараса батьки віддали до дяка « в науку». Дивна це була наука. П яниця- дяк навчав дітей по церковний книга. За найменшу провину карав своїх учнів різками. Будучи уже відомим поетом, Т. Шевченко згадував ту школу, куди привела його кріпацька доля.
Учень: Ти взяла мене маленького за руку
І в школу хлопця одвела
До п яного дяка в науку.
-Учився, серденько, колись
З нас будуть людей, -ти сказала.
Ведуча: Та не довго тривала Тарасова «наука». Несподіване горе випало на долю маленького хлопчика. Замучена важкою працею, померла мати.
Учень: Там матір добрую мою
ще молодую- у могилу
нужда та працю положила.
Ведучий: Невдовзі, після смерті матері, у 1825 році помер і батько. Смерть батька приголомшила молодого Тараса
Учень: Там батько, плачучи з дітьми
(а ми малі були і голі),
Не витерпів лихої долі,
Умер на панщині!.. А ми
Розлізлися межи людьми,
Мов мишенята. Я до школа-
Носити воду школярам.
Ведуча: Тарас наймитує в школі, а потім намагається пасти громадську череду. Мне 20 роки. І він з болем буде згадувати своє дитинство у вірші
«Мені тринадцятий минало».
Оксана: Чому же плачеш ти? Ох, дурненький, Трасе! Давай я сльози витру. Не сумуй, Тарасику, адже, кажуть, найкраще від усіх ти читаєш, найкраще за всіх співаєш, ще й кажуть, малюєш. От виростеш і будеш маляр.
Тарас: Еге ж, малярем.
Оксана: Авжеж, будеш! А що ти ледащо, то правда. Дивись, де твої ягнята! Ой, бідні ягняточка, що чабан у них такий, вони ж питочки хочуть!
Ведуча: Не дивлячись на те, що народився поет у бідній кріпацькій сім ї дитинство його було тяжким і безрадісним, малий Тарас ріс допитливим і розумним хлопчиком. А ще дуже любив малювати. Тож перегорнемо другу сторінку ношого журналу під назвою «Тарас Шевченко-художник»і
дізнаємося про талановитого майстра пензля.
Ведучий: Тарас наймитує, у вільний від роботи час читає і малює. А по закутках, щоб ніхто не бачив його горя, плаче. Але думка знайти людину, яка б навчила його малювати, не покидає хлопчика. Так він потрапляє до хлипнівського маляра. Маляр погоджується навчити хлопця малювати, однак пан Енгельгардт забирає його до себе в Петербург,
Тарас стає козачком.
1-й учень: Хоче малювати,
Прагне він до знань,
Та за це багато
Зазнає знущань.
Ведуча: Зустріч у Петербурзі із земляком-художником Сошенком різко змінила долю Тараса Григоровича. Він познайомився також із байкарем Є. Гребінко, художниками Брюлловим, Венеціановим, з поетом Жуковим. Вони побачили великі здібного молодого художника і викупили його з неволі.
Ведучий: Тарас виправдав їхні надії. У1845 році він закінчив Петербурзьку академію з двома срібними медалями і званням «вільного художника». Тарас малює портрети, картини, зарисовує пам ятки минулого, робить ілюстрації до своїх віршів.
Ведуча: За бунтарські вірші 33-річного Тараса забрали в солдати, про що й дізнаємося із третьої сторінки нашого журналу- «Тарас Шевченко»- борець за волю народу».
Учень: Та малює й пише
Він таємно там.
Гнівні його вірші
Страх несли панам.
Ведучий: Незважаючи на заборону, Тарас Григорович писав вірші і ховав їх за халявою чобота. Тепер цю книжечку називають» захалявною». Поет писав:
«О думи мої! О слава злая!
За тебе марно я в чужому краю
Краюсь, мучусь…але не каюсь!..
Ведуча: Коли Шевченко був на засланні в далеких степах Казахстану, він дуже тужив за Україною.
Ведучий: 9 березня 1861 року Тарасу Григоровичу виповнилося 47 років. Надійшло багато вітальних телеграм. Привітати поета, який лежав тяжко хворий, прийшли друзі. А 10 березня перестало битися серце великого українського Кобзаря.
(пауза)
Тіло Тараса було перевезене в Канів і поховано на Чернечій горі. Так заповідав великий поет:
Учень: « Заповіт»
Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий.  Як понесе з України У синєє море Кров ворожу... отоді я І лани і гори - Все покину і полину До самого бога Молитися... А до того - Я не знаю бога.  Поховайте та вставайте. Кайдани порвіте І вражою злою кров'ю Волю окропіте. І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом.  25 грудня 1845 в Переяславі
Ведуча: У деяких хатах і досі висять вишиті рушники з портретом Тараса Григоровича (на стінах). Він- як член сімї, як найдорожча людина.
Ведучий: В день народження Тараса Шевченка дорослі і діти йдуть до його пам'ятника, щоб поставити свічечку, покласти квіти, прочитати його вірші, поспівати і цим висловити свою шану великому Кобзареві.
Заключне слово вчителя
-Отже, діти, Тарас Шевченко- це щира та беззахисна людина в своїй відвертості, душа, яка переживає незабутні хвилини тривожного чекання присуду. І як залишається відкритим наш журнал, так нехай і залишаються відкритим наш журнал, так нехай і залишаються відкритими і ваші душі, маленькі серця до творчості нашого великого геніального діяча української літератури-Тарас Григорович Шевченко.
Тож, давайте всі пом'янемо його
(учитель запалює свічку. Тихо звучить пісня «Думо мої…»Усі встають. Хвилина мовчання).
На цьому наш захід закінчено! дякуємо за увагу!
 
УРОКУ № 62 ТВОРЕННЯ ПРИСЛІВНИКІВ. ПРАВИЛА НАГОЛОШУВАННЯ ПРИСЛІВНИКІВ.
Мета: ознайомити семикласників з оснивними способами творення прислівників, правилами їх наголошення; формувати загально пізнавальні вміння аналізувати способи творення прислівників, правильно їх наголошувати; розвивати творчі вміння утворювати прислівники від інших частин мови різними способами; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати в семикласників почуття повагу до історичного минулого нашої країни.
Тип уроку: урок формування практичних умінь навичок.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення семикласників з темою, метою й завданнями уроку. Оголошення епіграфа уроку
Наука про давнину умудряє нас життєвим досвідом, дає уроки майбутнього і робить нас справжніми патріотами. Д. Яворницький
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Колективна робота з текстом
Прочитати. З'ясувати тему тексту. Дібрати до нього заголовок. Назвати прислівники, ужиті в тексті. Указати на їх розряд за значенням і синтаксичну роль.
Одну з найзагадковіших археологічних культур Східної Європи відкрив у 1893 році видатний український археолог, надзвичайно обдарована людина Вікентій В'ячеславович Хвойка. Він народився в багатодітній сім'ї в північній Чехії. Переїхавши із Праги до Києва, В. Хвойка спочатку вчителював і займався виведенням нових сільськогосподарських культур, за що невдовзі його обрали членом Французької національної академії.
У Києві увагу вченого привернули високі дніпровські схили та пагорби, мальовничі руїни і пам'ятки. Саме тут він почав серйозно цікавитися археологією, пошуками давніх культур.
В. Хвойка ввійшов в історію археології передусім як першовідкривач трипільської культури, розвиток якої тривав близько двох тисяч років (М. Русяєва).
Визначити способи творення виділених прислівників.
ІV. Сприймання й усвідомлення учнями теоретичного матеріалу
Самостійне опрацювання таблиці
Способи творення прислівників
 
Прислівники походять від усіх самостійних частин мови: від іменників (початок → спочатку, гора → згори), прикметників (тихий → тихо, новий → заново), числівників (два → вдвічі, перший → уперше), займенників (мій → по-моєму), дієслів (хотіти → досхочу, сидіти → сидячи), від інших прислівників (тепер → дотепер, завжди → назавжди).
Творче конструювання
За допомогою додавання словотворчих суфіксів і префіксів, поданих у рамці, утворити прислівники. Назвати способи їх творення.
Суфікси
-о, -е, -ому, -у, -ки, -і
Префікси
по-, на-, в-, з-, за-, о-
Тихий, новий, двоє, голос, гора, низ, ручний, мій, очі, привабливий, мовчати, весна, український, перший, далекий, бік, північ, верх, хотіти.
Дослідити, від яких слів можна утворити різні за будовою прислівники.
Зразок
 
Зробити висновок, від яких частин мови утворюються прислівники.
V. Виконання системи практичних завдань творчого характеру
Дослідження-відновлення
Відновити фразеологізми, уставивши з довідки потрібні за змістом прислівники. Пояснити значення виділених фразеологізмів. Скласти з ними речення.
Бачити…, під стіл… ходити, …було повернутися, звалити все…, перевертати… дном, держати… носа, видимо і…, …літати.
Довідка: наскрізь, високо, докупи, пішки, невидимо, ніде, вверх, угору.
Орфоепічний диктант з елементами вибіркової роботи
Прочитати прислівники, правильно їх наголошуючи. Виписати лише ті, що утворені злиттям основ слів.
Праворуч, завидна, повсякчас, навколо, навздогін, мимохіть, мимохідь, усередині, босоніж, мимоволі, восени, поночі, зрання, позаочі, воднораз, напролом, зсередини, обіруч, востаннє, внічию, напам'ять.
Запам'ятати слова з подвійним наголосом натроє, горілиць.
За допомогою тлумачного словника пояснити значення прислівників мимохіть і мимохідь. Скласти з ними речення.
Зробити словотворчий розбір «зайвих» прислівників. Позначити в них наголос, скориставшись орфографічним словником або словником наголосу.
Дослідження-зіставлення
Для поданих прислівників характерним є подвійний наголос. За допомогою словника наголосів або тлумачного словника з'ясувати, у яких словах при зміні наголосу змінюється й лексичне значення. Увести ці прислівники в самостійно складені речення.
Байдуже, боляче, зараз, гаряче, глибоко, голіруч, задарма, у цілому, завжди, шкода, дочиста, вигідно.
Дослідження-моделювання (робота в парах)
Дібрати по три прислівники до поданих схем-моделей, визначивши спосіб творення слів.
 
По одному прислівнику кожної групи ввести у словосполучення так, щоб у ролі головного слова виступали різні частини мови.
VІ. Рефлексія на рівні осмислення теоретичного матеріалу
Самостійна робота
Записати прислівники, ставлячи в них наголос. Прочитати прислівники вголос, правильно їх наголошуючи.
Деколи, де-небудь, доверху, зазвичай, затепла, зблизька, зрання, ліворуч, навідмаш, навіч, навсібіч, надовго, напровесні, наскрізь, неподалеку, неспроста, передом, безкрай, віч-на-віч, уперемішку, усередині, широко.
Виділені прислівники розібрати за будовою.
Дібрати синоніми до прислівників неподалеку, деколи й антоніми до прислівників зрання, зблизька, широко.
VІІ. Узагальнення зробленого на уроці
Ігрове завдання «П'яте зайве»
Проаналізувати способи творення прислівників, користуючись таблицею «Способи творення прислівників». Знайти «зайвий» у кожному ряді слів.
1. Далеко, гаряче, угору, замислено, високо.
2. По-нашому, надворі, тричі, завзято, узимку.
3. Тихо-тихо, тишком-нишком, утридорога, туди-сюди, з давніх-давен.
4. Дотепер, утроє, обіруч, затемна, ніскільки.
VІІІ. Підсумок уроку
Подумати і дати відповіді на запитання:
1. Від яких частин мови можуть походити прислівники?
2. Які способи творення є характерними для прислівників? Які з них є найпродуктивнішими? Довести це.
3. Назвати основні правила наголошення прислівників. Навести власні приклади.
4. Пояснити роль наголосу у словах сидячи – сидячи, стоячи – стоячи.
ІХ. Домашнє завдання
1. Уявити ситуацію: на уроці історії ви отримали індивідуальне завдання підготувати інформацію про видатну пам'ятку архітектури (скульптури, живопису тощо) вашого рідного краю. Скласти пізнавальну розповідь у цікавій формі, використовуючи прислівники задовго, зсередини, водночас, віддавна, зусібіч, деінде, позаторік та ін.
2. Чи вважаєте ви себе патріотом свого міста (села або селища)? Використовуючи прислівники, утворені різними способами, скласти невеликий твір-роздум на тему «Я люблю своє місто (село) «, висловивши переконливі аргументи на підтвердження власної точки зору
 
ХІД УРОКУ № 63 ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ЖАНРИ МОВЛЕННЯ. ОПОВІДАННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ПОБУДОВИ
 
Мета: поглибити уявлення учнів про основні жанри мовлення, ознайомити з особливостями побудови оповідань. його основні ознаки; удосконалити вміння визначати тему й основну думку висловлювання, характеризувати будову оповідань, моделювати зв язне висловлювання розповідного характеру, відновлювати деформований текст тощо.
Тип уроку: уроу розвитку комунікативних умінь.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Розвиток пошукової пізнавальної активності учнів
Експрес-опитування
1. Які жанри мовлення вам відомі?
2. Назвати основні жанри публіцистичного стилю.
3. З якими жанрами офіційно-ділового стилю ви знайомилися в 6 класі?
4. Якому стилю мовлення властивий такий жанр, як оповідання? Свою думку обґрунтувати.
5. Пригадати з уроків української чи зарубіжної літератури основні ознаки оповідання.
6. Чим оповідання відрізняється від інших жанрів художнього стилю?
 
Вибірково-пошукова робота (робота в парах)
Виписати жанри мовлення, характерні художньому стилю. Свій вибір обґрунтувати.
Нарис, фоторепортаж, оповідання, інтерв'ю, повість, стаття, роман, звіт, поема, реклама, балада, доручення, розписка, сонет, допис, новела.
ІІІ. Оформлення систематизованих знань учнів про оповідання
Колективне опрацювання схеми
Особливості оповідання
 
Робота з текстом-зразком
Прочитати текст мовчки. Довести, що висловлювання належить до оповідання. Визначити мікротеми. Скласти план.
 
СИВИЙ ЛУНЬ
Часто можна почути приказку: сивий як лунь. Та не всі знають, що воно таке – сивий лунь. Не знав цього і я, хоча не раз чував приказку.
Потім дізнався, що лунь – це такий птах. Є їх кілька видів: польовий, степовий, болотяний і луговий. Та «сивий» найбільше пасує до польового луня. Старий самець має попелясто-сірі крила і спину, білу голівку і білуватий живіт.
Одного разу випало мені спостерігати, як лунь полює. І ось що я помітив: він завжди вилітає в один і той же час і в одному й тому ж напрямку. Політ його незвичний: птах майже не махає крилами, так що здається, ніби він дуже втомився й ось-ось упаде. А насправді лунь пильно вишукує здобич: мишей, ящірок, дрібних пташок.
Якось ішов я лугом по високій та густій траві. Сонце звернуло вже за полудень і перестало припікати, та повітря було ще гаряче. Стомившись, я ліг горілиць. Тихо шелестіла трава, у блакитному небі пливли маленькі білі хмаринки. У цій тихій благодаті я задрімав.
Прокинувся від пронизливого пташиного крику. Наді мною літали луні. Літали не безладно, а мовби трьома поверхами. Найвище кружляв старий, досвідчений птах, трохи нижче – троє молодих, а ще нижче – мати-луниця.
«Що воно за парад такий?» – здивувався я.
Старий лунь ловив на землі здобич, високо злітав і кидав її. Молоді луні намагалися зловити. Спочатку це їм не вдавалося. Тоді здобич коло землі підхоплювала луниця. Піймавши, вона злітала вгору, а лунь-батько займав її місце внизу, і навчання тривало далі. Ось один молодий лунь таки приловчився впіймати здобич. Батько кинувся шукати нову.
Щодалі йому доводилося частіше й частіше ловити на землі здобич. Усе спритніше підхоплювали її діти…
Раптом сталося щось дивне. Двоє метких молодих птахів щоразу спритно ловили здобич, не допускаючи до неї третього. Ніби збиткували над ним. Тоді батько стрімголов кинувся вниз і відігнав бешкетників. Тепер засвоювати науку полювання залишився третій молодий лунь…
«Скільки ласки й суворості, наполегливості й терпіння, – подумалось мені, – потрібно цим птахам, щоб навчити дітей… Чи не так воно і в людей?.. « (Г. Майстренко).
 
Схарактеризувати будову тексту: назвати експозицію, зав'язку, розвиток дії, кульмінацію і розв'язку.
Який сюжетний елемент в оповіданні передує експозиції? Чи є він обов'язковим?
Назвати частини тексту, не пов'язані з розповіддю.
Вибірково-розподільна робота
Записати слова і сполучення слів у три стовпчики: а) ті, що служать для зв'язку речень на початку оповідання; б) для вираження послідовності дії в основній частині; в) для зв'язку речень у кінці оповідання.
Нарешті, згодом, це було, якось, ось так, потім, пізніше, одного разу, це трапилося, раптом, ось така історія, після того, таким чином, пригадувалося мені, несподівано, ось такий випадок, тоді.
Творче моделювання висловлювання (робота в групах)
Прочитати. Дослідити, які частини оповідання наявні, а які – випущено.
ЯК АНДРІЙКО БІДИ ПОЗБУВСЯ
Андрійко – хороший хлопець. І дружити вміє, і на березу найвищу вилізе – не побоїться. І любили б його товариші, і поважали б дуже, коли б не одна його серйозна біда. Андрійко іноді вже й сам не рад, та що ти з цим язиком поробиш! Стрибає в роті, коли його ніхто й не просить. Андрійко ще не встигне подумати, а він уже візьме й похвалиться. Якби по правді, то було б півбіди! А так…
Прокинувся Андрійко рано, ще навіть сонце не сходило.
І з того дня Андрійка наче хто підмінив. Перш ніж сказати щось, він завжди зважить, подумає. Недарма кажуть люди, що світ брехнею можна пройти… лише назад не повернешся (В. Шевчук).
Працюючи в групах, змоделювати основну частину висловлювання відповідно до поданих початку й кінцівки. Назвати основні сюжетні елементи складеного оповідання.
ІV. Підсумок уроку
V. Домашнє завдання
1. Скласти оповідання про одну із цікавих пригод, що сталася з вами нещодавно. Дібрати влучний заголовок.
2. Скласти оповідання на тему «Цей вчинок можна назвати подвигом», додержуючись вимог до побудови оповідань.
 
Урок № 64 Ступені порівняння прислівників
 
Мета: поглибити знання учнів про прислівник, його морфологічні ознаки, ознайомити зі ступенями порівняння прислівників; формувати загально пізнавальні вміння аналізувати ступені порівняння прислівників, відрізняти їх омонімічних ступенів порівняння прикметників; розвивати творчі вміння утворювати вищий і найвищий ступені порівняння прислівників; виховувати в семикласників загально людські цінності.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Ознайомлення семикласників з темою, метою й завданнями уроку.
III. Розвиток пошукової пізнавальної дільності семикласників
Спостереження над мовним матеріалом у зв язному висловлюванні
Прочитита текст. Яка норма етикету розкривається в цьому оповіданні?
Підготувати усний переказ тексту, змінивши першу особу на третю.
Лісовою стежкою йдуть батько та маленький син. Довкола тиша, тільки чути, як десь далеко стукає дятел та дзюрчить у лісовій гущині струмочок.
Аж тут син побачив: назустріч їм іде бабуся з ціпом. «Тату, куди вона йде?»- питає син. «Зустрічати або проводжати», -каже батько й усміхається. -Ось як ми зустрінемося з нею, ти скажи їй одне-однісіньке слово: «Здрастуйте!» «Навіщо ж їй казати це слово? – дивується син. -Вона ж зовсім нам незнайома». -А ось зустрінемося, скажемо їй це слово, тоді і побачиш навіщо. Ось і бабуся. «Здраствуйте!»- кажи син. «Здраствуйте!»- каже батько. «Здрастуйте!»- каже бабуся й усміхається. І хлопчик тоді здивувався: усе довкола змінилося. Сонце засяяло яскравіше. Верховіттям дерев пробіг легенький вітрець, і листя заграло веселіше, затремтіло. У кущах заспівали пташки- раніше їх не чути було. На душі в хлопчика стало легше (В. Сухомлинський).
Назвати прислівнику, ужиті в тексті. Від яких частин мови вони утворені?
Яку особливість мають виділені прислівники? Свої міркування звірити з теоретичним матеріалом підручника.
IV. Сприймання й усвідомлення учнями теоретичного матеріалу
Колективна робота з таблицею
V. Удосконалення загально пізнавальних творчих умінь з теми
Дослідження-відновлення
Відновити й записати прислів я, утворивши від прислівників, що в дужках, просто форму вищого ступення порівняння.
Порожня бочка (голосно) дзвенить. 2. (Мало) слів, а (багато) діла. 3. Упертий- (погано) свині. 4. Нема (багато) глухого од такого, що хоче слухати. 5. Чим (криво), тим (смішно).
Розподілити прислівники вищого ступеня порівняння на дві групи
а) утворення за допомогою суфікса -іш; б) утворені від прислівників з іншим коренем.
Моделювання ступенів порівняння прислівників
До якісних прикметників дібрати прислівники із суфіксом -о, від яких за зразком утворити всі форми вищого й найвищого ступенів порівняння.
Зразок
Темний, хитрий, рішучий, швидкий, високий, ніжний, чіткий, мудрий, дорогий, короткий.
Скласти 2-3 речення, використовуючи прислівники у формі вищого й найвищого ступеня порівняння.
Розподільний диктант
Розподілити прислівники у два стовпчики: а) ті, від яких утворюються ступені порівняння; б) ті, від яких не утворюються ступені порівняння. Свій вибір обгруатувати.
Щедро, прекрасно, спокійно, ласкаво, мужньо, гордо, упевнено, правдиво, емоційно, весело, благородно, самостійно, жорстоко, замкнуто, неспокійно.
Виділені слова розібрати з будовою.
VI. Узагальнення й систематизація знань, умінь і навичок
Вибірково-розподільна робота
Записати речення у відповідну колонку таблиці. Свою думку довести.
1. Почин дорожче грошей. 2. Проси якнайбільше, а бери, що дають. 3. Що більше, то ліпше. 4. Совісті менше- грошей більше. 5. Журба гірша, як хворба. 6. Більше смутку, як радості. 7. Що не робиться, то все на краще життя.
Дослідити, чи можна визначити, до якої частини мови належать слова:
вище, краще, веселіше поза контекстом. Чому? Скласти пари речень та щоб спочатку ці слова виступали прикметниками, а потім- прислівниками.
Експрес -опитування
Чи всі прислівники можуть утворювати ступені порівняння?
Як творяться прислівники вищого ступеня порівняння? Навести приклади.
Як утворюються прислівники найвищого ступення порівняння? Навести приклади.
Як можна відрізнити прислівники простої форми вищого ступеня порівняння від однозвучних прикметників?
Які зміни приголосних відбуваються у процесі творення простої форми вищого ступеня деяких прислівників?
VII. Підсумок уроку
VIII. Домашнє завдання
Як ви розумієте народний вислів Тільки чужими очима можна бачити свої недоліки? Свої міркування оформити у вигляді твору- мініатюри, використовуючи прикметники і прислівники у формі вищого й найвищого ступенів порівняння.
 
Урок №46 Загальнолюдські ціннсті та ідеї В. Симоненка. Виразне читання твору «ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ ЛЮДИНА…»
 
Мета:
-навчальна: продовжувати роботу з творчим доробком Василя Симоненка, навчати визначати провідні мотиви та ідеї поезії «Ти знаєш, що ти людина», коментувати художні засоби;
-розвивальна: розвивати вміння виразного й вдумливо читати поезію, аналізувати її, висловлювати власну думку про людину, гуманістичні цінності;
-виховна: виховувати загальнолюдські цінності, повагу до себе та до оточуючих, уміння поважати чужу думку.
Обладняння: підручник, портрет Василя Симоненка, картки для самостійної роботи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Оголошення теми й мети урокуi
III. Перевірка домашнього завдання
IV. Засвоєння нового навчального матеріалу у процесі виконання практичних завдань
Літературна гра «Так чи ні»
1. Чи вірите ви, що після закінчення Київського університету Василь Симоненко здобув фах художника? (Ні. В. Симоненко здобув фах журналіста.) 2. Чи вірите ви, що після закінчення університету В Симоненко працював у газеті «Полтавська правда»? (Ні. Симоненко працював у газеті «Черкаська правда».) 3. Чи вірите ви, що Василеві Симоненкові посмертно присуджено Нобелівську премію 1995 року? (Ні. Посмертно присуджено Державну премію України імені Т. Шевченка.) 4. Чи вірите ви, що Василь Симоненко прожив 28 років? (Так) 5. Чи вірите ви, що Василь Симоненко похований у рідному селі Біївці на Полтавщині? (Ні. Поет похований у Черкасах.) 6. Чи вірите ви, що «Тиша і грім»-перша книжка поезії В. Симоненка, яка вийшла друком 1962 р.? (Так)
Виразне читання твору «Ти знаєш що ти людина…»
Ти знаєш, що ти – людина. Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина, Очі твої – одні.
 Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди.
Інші кохатимуть люди - Добрі, ласкаві й злі.
 Сьогодні усе для тебе -
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба.
Кохати спішити треба -
Гляди ж не проспи!
 Бо ти на землі – людина, І хочеш того чи ні -
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.
Колективна робота з таблицею
 
ТемаРоздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути покохати, зробити добрі справи
ІдеяЗаклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити
Основна думкаЛюдина- велике творіння на землі; умій із гордістю носити це ім'я; кожна людина неповторна
 КомпозиціяПоезія починається з риторичних запитань, після чого В. Симоненко вмотивовано пояснює про смисл і призначення людини на землі, швидкоплинність її життя. Автор твору наголошує на тому, що людина повинна поспішати жити, робити добрі справи, залишаючи по собі слід.
Вірш містить чотири строфи, у кожній з яких – по п'ять рядків
Проблематика творуЛюдина й суспільство (призначення людини на землі) ;
Індивідуальність кожної людини;
Швидкоплинність часу і життя
 
Робота з картками
Картка №1
1. Доведіть, що кожна людина -неповторна, індивідуальна. Відповідаючи посилайтеся на власне життєвий досвід і зміст твору.
2. Умотивуйте, чому В. Симоненко наполягає на тому, щоб кожна людина поспішала жити? Чи маєте ви досягнення, будь-які позитивні результати за прожитий час? Якщо так, то які?
3. Як автор характеризує очі читача? Вони в нього
А одні;
Б мудрі;
В блакитні.
Картка № 2
1. Які риси харак теру ви найбільше цінуєте в людині? Власну думку вмотивуйте.
2. Що мав на увазі В. Симоненко, зазначаючи у своїй поезії про людей?
3. Для того щоб гідно прожити, В. Симоненко у своєму вірші застерігає читача від:
А необачності і ліні;
Б можливості проспати;
В жорстокості і байдужості.
Картка №3
1. Дослідіть, як В. Симоненко у творі акцентує увагу на тому, що людина господар наземлі? У чому це виявляється?
2. Чим людина відрізняється від інших живих істот на землі? У чому, на думку В. Симоненка, полягає призначення кожної людини? Свої міркування вмотивуйте.
3. Поезія В. Симоненка складається з …. куплетів:
А п яти;
Б трьох;
В семи.
V. Підсумок уроку
. Закріплення вивченого матеріалу
1. Проведення тестового опитування
1. Звертаючись до читача, В. Симоненко в кожній людині вбачає:
а) індивідуальність; б) вміння писати поезії;
в) прагнення матеріально збагатитися.
2. У людини єдина (за поезією В. Симоненка) :
а) думка; б) усмішка і мука; в) радіс
Люди, на думку поета, бувають:
а) щасливі і нещасливі; б) добрі і злі; в) вимогливі і жорстокі.
4. Чим багата людина на землі?
а) Озерами, гаями, степами; б) горами, морями, полонинами;
в) лісами, полями, луками.
5. Письменник у своєму зверненні наполягає на тому, щоб кожна людина:
а) поспішала жити і кохати; б) написала хоча б одну поезію.
в) була відповідальною перед суспільством;
6. В. Симоненко застерігає читача, щоб той:
а) боровся з розкрадачами державного майна;
б) не проспав своє життя; в) обрав вірний життєвий шлях.
7. Який рядок поезії повторюється двічі?
а) «І жити спішити треба... «; б) «очі твої – одні»;
в) «бо ти на землі – людина».
8. У своїй поезії В. Симоненко проголошує, що кожна людина повинна мати право на:
а) свободу; б) відпочинок; в) отримання приватного житла.
9. Автор поезії змушує людину замислитися над тим, що їй необхідно:
а) залишити по собі добру пам'ять; б) відстоювати інтереси суспільства;
в) розвиватися і вдосконалюватися.
10. Читач під впливом вірша намагається:
а) надати допомогу всім, хто її потребує; б) розпочати пошуки щастя;
в) переглянути своє ставлення до життя.
11. «Ти знаєш, що ти – людина?» Симоненка виходить до збірки:
а) «Тиша і грім»; б) «Земне тяжіння»; в) «Поезії».
12. Автор у творі зазначає, що завтра на цій землі:
а) «Кохати спішити треба»; б) «Інші ходитимуть люди»;
в) «І жити спішити треба».
VI. Домашнє завдання
Вивчити твір напам ять. 
 
За належністю до певної організаційної структури серед волонтерів України можна умовно виокремити тих, хто працює при Центрах соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, а також волонтерів – членів різних громадських об'єднань (Всеукраїнський громадський центр «Волонтер», Центр волонтеріату «Добра воля» тощо). Серед волонтерів найчисельнішою групою є учні старших класів і середніх спеціальних закладів, студенти вищої школи. Волонтерами виступають також батьки, пенсіонери та спеціалісти, які безкоштовно надають різні види соціальних послуг.
Волонтерська діяльність як прояв милосердя і доброчинності буде існувати доти, доки існує потреба людей у тій чи іншій допомозі та обмежена державна участь у задоволенні потреб своїх громадян, їхній соціальній підтримці.
(Роль волонтерства у соціальній сфері визнана на державному рівні, що знаходить своє підтвердження в окремих законодавчих документах, зокрема у законах України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про соціальні послуги», в яких добровільна праця волонтерів визнається як необхідна та суспільно корисна.
Особливість волонтерського руху в Україні полягає у тому, що найчисельнішою групою волонтерів, які працюють у соціальній сфері, є учнівська та студентська молодь. Участь молодих людей у волонтерському русі дає їм змогу зробити особистий внесок у розв'язання соціальних проблем, випробувати свої можливості, беручи участь у проектах і програмах соціальної спрямованості. (146 слів)
 
В Україні існує давня традиція суспільної праці, взаємодопомоги, піклування про ближнього. Осіб, які працювали у цій сфері, називали громадськими діячами, альтруїстами, доброчинцями, добровольцями тощо. Настали нові часи і по-іншому стали називати таких людей – волонтери.
У Законі України «Про соціальні послуги» поняття «волонтер» трактується як фізична особа, яка добровільно здійснює благодійну, неприбуткову та вмотивовану діяльність, що має суспільно корисний характер.
Волонтерський рух – доброчинна діяльність, яка здійснюється фізичними особами на засадах неприбуткової діяльності, без заробітної плати, без просування по службі, заради добробуту та процвітання спільнот і суспільства в цілому. Людину, яка добровільно надає безоплатну соціальну допомогу та послуги інвалідам, хворим, особам і соціальним групам, що опинилися в складній життєвій ситуації, називають волонтером.
Волонтери керуються такими принципами: • визнають право на закріплення за всіма чоловіками, жінками та дітьми, незалежно від їхньої расової приналежності, віросповідання, фізичних особливостей, відповідного соціального та матеріального становища;
• поважають гідність і культуру всіх людей; • надають допомогу, безкоштовні послуги особисто або організовано в дусі партнерства і братерства; • визнають рівну важливість особистих і колективних потреб, сприяють їх колективному забезпеченню; (135 слів)
 
Напередодні Дня волонтера група волонтерів, котра базується на території ТОВ “Домінант”, розповіла про свою діяльність.
Журналіст “Нашого слова” Валентина Фещенко, зокрема, і на основі цієї зустрічі, підготувала публікацію, котра і була розміщена в газеті від 5 грудня.
Авторське бачення
Волонтерство є одним з шляхів переходу від трагічного минул (ого до успішного майбуття. Суспільний устрій, оснований на владі “совєтов”, владі народних обранців, себе повністю скомпрометував: коли влада належить обранцям, то вони її використовують на власне збагачення, а не на благо народу. При цьому вони нищать все суспільне: промисловість, національне багатство, армію.
Яка альтернатива владі “совєтов”, владі обранців? Влада народу. Першим кроком стало волонтерство, коли найкращі з найкращих почали рятувати країну власними зусиллями. Який наступний крок? Творення власними зусиллями народу досконалої держави. Але держави не над народом, а під народом, під керівництвом розумного та вольового суспільства.
(111 слів)
 
Волонтерство – це добровільна активна праця громадянина, мотивацією якої є реалізація особистої потреби допомагати іншим. Така праця не винагороджується матеріально.
Волонтер – це добровільний помічник, який розвиває свої здібності, знання, фізичний потенціал і приносить користь іншим, надає допомогу тим, кому вона потрібна.
Волонтер хоспісу – це добровільний помічник, який після відповідної підготовки під керівництвом персоналу допомагає в догляді за важкими хворими та у психологічній підтримці пацієнтів і їх родин.
Волонтер – це людина, що творить милосердя і запалює ним серця інших.
Треба зауважити, що причина рідко буває одна, частіше їх – комплекс.
Якщо однією з причин визначити давню думку, що праця дає зміст життя, то праця в хоспісі дійсно заставляє переосмислити своє власне життя.
Зустріч зі смертю здійснює переоцінку всіх цінностей, дає розуміння того, для чого ти прийшов у цей світ. Чи варта говорити, що дрібниці життя, тимчасові потреби, боротьба за матеріальний достаток, комфорт міщанського благополуччя – все це як ціль і зміст життя відпадає, оскільки перед очами постійне нагадування про смерть і про недовговічність земного буття.
(129 слів)
 
Сучасна ситуація в Україні характеризується соціально-психологічною, економічною нестабільністю, зниженням рівня життя більшості населення, девальвацією моральних норм і цінностей у суспільстві, зростанням злочинності і насильством. Соціально-психологічні проблеми в Україні відобразилися на психологічному самопочутті різних верств населення. Ще більш відчутно визначилося категорія людей, які потребують допомоги. Передусім, це молоді люди без жодного занять, дорослі безробітні, діти, які не отримують потрібної уваги з боку батьків, або не мають батьків, пенсіонери та ін. На сучасному етапі розвитку нашої країни висококваліфікованих психологів та соціальних працівників в Україні не вистачає. Щоб вирішити дану проблему необхідно, по-перше, вивчити реальні потреби різних верств населення; по-друге, визначити, апробувати та розширити методики соціально-психологічної роботи, які допоможуть в реалізації цих проблем; по-третє, потрібна підготовка висококваліфікованих спеціалістів, здатних професійно впроваджувати розроблені концепції і програми соціально-психологічної роботи.
(104 слів)
 
Волонтери не отримують матеріальної допомоги у вигляді заробітної плати, проте вони мають дещо інше – розвиток власних здібностей, моральне задоволення, відчуття власної необхідності тим, хто потребує допомоги, відчуття, що вони приносять користь, отримують нові знання. Скільки в світі волонтерів, стільки і мотивів безкоштовної роботи.
У сучасній Україні волонтерство набуває масового поширення. Символ волонтерів України – жовтий колір вбрання – означає тепло сонця, самовідданість і послідовність у бажанні зробити навколишній світ кращим.
Так, як більшість волонтерських угрупувань виникає стихійно та бере участь у одноразових акціях, існує нагальна необхідність розробки системного підходу до залучення волонтерів, організації їх діяльності та підтримки розвитку волонтерського руху. Головну роль у зміцнені позиції добровольців та формування позитивного ставлення громадськості до їх діяльності відіграє впровадження системи навчання волонтерів.
Сьогодні послуги волонтерів потрібні для розв'язання проблем у соціально-педагогічній, економічній, культурній сферах. Генеральна Асамблея ООН, приймаючи до уваги, рекомендації Економічної і Соціальної Ради, передані в резолюції 1997 / 44 від 22 липня 1997 року на 52 сесії прийняла:
проголосити 2001 рік “Роком волонтерського руху”;
закликати уряд держав, а також волонтерські організації, громадські, урядові та неурядові організації до співробітництва;
намітити шляхи поліпшення роботи співробітництва та популяризації діяльності; (149 слів)
Фото Капча