З виробничої педагогічної практики

V. Співвідношення мовлення вчителя і учнів

Учитель спілкувалася літературною українською мовою. Учні також мають достатній лексичний запас для їхнього віку, уміють ставити запитання, давати повну відповідь. Учитель старається підвищити мовної культури деяких учнів, допомагає віднайти правильну відповідь, виправляє мовленнєві помилки.

VI. Активність класу на різних етапах уроку, співвідношення колективних та індивідуальних форм роботи

Методи вчителя: розповідь, бесіда, робота з підручником, індивідуальна робота з текстом. Було дотримано виховні, дидактичні, санітарно-гігієнічні вимоги. Використання індивідуальних завдань сприяло пізнавальній самостійності учнів, а колективна робота – згуртованості, спостережливості та логічному мисленню. Вчитель раціонально використала час.

З початку уроку вчитель сконцентрувала увагу учнів, що сприяло продуктивній роботі на уроці.

VII. Наявність творчих, ігрових завдань і моментів уроку

На даному уроці ігрові моменти і завдання були відсутні.

VIII. Міжпредметні зв'язки

На уроці були зреалізовані міжпредметні зв'язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння прислів'їв і приказок, що мають будову безсполучникових складних речень. Культура мовлення і стилістика: особливості інтонації безсполучникового складного речення, між частинами якого вживається тире. Текст (риторичний аспект) : використання безсполучникових складних речень у текстах художнього стилю.

ХІ. Стиль спілкування вчителя з учнями. Психологічний клімат на уроці, дисципліна

Вчитель говорить спокійно, змінюючи інтонацію і темп, для кращого розуміння учнями змісту уроку. Допомагає учням і виконанні того чи іншого завдання, дає додаткові пояснення. ЇЇ зовнішній вигляд (офіційно-діловий стиль, відповідна зачіска, макіяж), поза, міміка, жестикуляція не відволікали, а сприяли підвищенню уваги в учнів. Ставиться до дітей з повагою.

Вчитель добре володіє класом: знає учнів, вміє зорганізувати дітей до тієї чи іншої форми роботи. Інколи вона робить зауваження щодо поведінки.

 

 

Отже, мета уроку була реалізована. Діти зрозуміли новий матеріал, використовували його при відповідях на питання на закріплення, відповідали на поставлені вчителем запитання. Вчитель дотримувався педагогічних вимог: поєднуючи прийоми і методи навчальної роботи, застосовував основні принципи дидактики (принцип науковості, наочності, свідомості та доступності, систематичності й послідовності). Загалом урок є зразковим для практикантів, бо він відповідав всім вимогам щодо його побудови та проведення. Час використано раціонально, дати пояснення до нього, підвести підсумки. Наочність використано майстерно, що говорить про те, що вчитель заздалегідь все продумав.

 

 

Мета: згадати найяскравіші сторінки життя і творчості Тараса Григоровича Шевченка у контексті культурно-історичного процесу; довести дітям, що Т. Шевченко здобув всесвітню повагу не лише як геніальний поет, талановитий прозаїк, а й художник та активний борець за волю народу; розвивати естетичні почуття, мовлення, мислення, увагу, спостережливість учнів;

Виховувати повагу і любов до митця рідного краю, до українсткого слова, до української літератури.

Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, скатертина, аудоикасета із записами пісень «Зоря моя вечірня…», «Думи мої…», картини художника, свічка, вишивка, музичний центр.

 

 

1. Поезія Тараса Шевченка. -К., 1961.

2. Г. Нудьга. «Заповіт»Т. Г. Шевченка. -1963.

3. П. Одарченко. Тарас Шевченко і українська література. -К-1994.

4. Чуб Д. Живий Шевчкнко: біографічні та літературознавчі оповіді. -К.. 1994.

5. Шовкопляс Г., Шовкрпляс І. За покликом серця: пам ятки історії та культури в житті і творчості Т. Г. Шевченка-К., 1990.

 

 

I. Організаційний момент

II. Проведення заходу

Вступне слово вчителя

Шановні присутні! Сьогодні ми зібралися з нагоди св. Цяткування 202 річчя з дня народження великого геніального поета, талановитого художника, борця за волю народу- Тараса Григоровича Шевченка.

Саме він приніс в українську літературу нове українське слово і вивів його на верховини світової культури. Усе своє життя Тарас Григорович присвятив

народові і народам. І нині українці і всі народи світу вклоняються йому доземно уклоном. Тож перелеснемо сьогодні декілька сторінок з його життя.

Ведуча 1 сторінкою нашого журналу є Дитячі роки Тараса Шевченка»

(звучить мелодія «Думи мої думи». Заходить жінка, одягнена в селянський одяг, несе запалену свічку ставить, ставить на столик біля портрета Т. Г. Шевченка. До неї підходить хлопчик).

Хлопчик: Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах держиться?

Мати: Так, мій синочку, правда.

(Жінка сідає на лаву, хлопчик біля неї, кладе голову на коліна матері, вона співає «Колискову»)

Хлопчик: А чому так багато зірок на небі?

Мати: Це, коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре-свічка гасне, зірочка падає. Бачив?

Хлопчик: Бачив, матусю, бачив…Матусенько, а чому одні зірочки ясні, великі, а другі ледь видно?

Мати: Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно і світло це далеко видно.

Хлопчик: Матусю, я буду добрим. Я хочу щоб моя свічечка світила найясніше.

Мати: Старайся, мій синочку! (Гладить його по голові).

(Мати виходить, хлопчик сідає на стільчик поряд з дітьми)

Ведуча: 9