Загальна теорія держави і права

2) необхідність підтримання в суспільстві порядку, який забезпечує його соціальну уста-леність, що досягається за допомогою загальнообов'язкових соціальних (насамперед юри-дичних) норм;

3)  необхідність придушення опору експлуатованих мас, які виникли в результаті розша-рування суспільства на соціальне неоднорідні групи (класи);

4)  необхідність захисту території та ведення війн, як оборонних, так і загарбницьких;

5)  необхідність організації значних суспільних робіт, об'єднання з цією метою великих груп людей (у ряді країн Азії й Африки).

 

>>>29>>>

§ 3. Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу

Первісний лад Держава 

1) наявність соціальне одно-рідного позакласового суспі-льства, що не має антагоніс-тичних протиріч; 2) наяв-ність кровноро-динного по-ділу населення; 3) наявність публічної влади, яка безпо-середньо збігається з усім населенням, виражає і захи-щає інтереси всього суспіль-ства; 4) відсутність апарату примусу, на який могла б спиратися публічна влада; 5) відсутність розподілу функ-цій у публічної влади; 6) від-сутність збору податків із населення; 7) наявність не-писаних правил поведінки -звичаїв. 1) поява соціальна неоднорідного, класова розшарованого суспільства, яке має анта-гоністичні протиріччя; 2) поява адмініст-ративно-територіального поділу населен-ня (округи, області та ін.); 3) поява публі-чної влади, відокремленої від населення (державний апарат), яка виражає і захи-щає інтереси економічно найзабезпечені-шої частини (класу) суспільства і виникла в результаті його соціального розшару-вання; 4) наявність апарату примусу (при-душення) – загонів збройних людей у ви-гляді армії, поліції та ін., -- на який спира-ється державний апарат; 5) поява певних функцій (законодавчої, виконавчої) у окремих органів публічної влади; 6) поява офіційної системи оподаткування; 7) по-ява писаних загальнообов'язкових правил поведінки – юридичних норм. 

§ 4. Особливості виникнення держав у різних народів світу

Розвиток первісного суспільства в усіх регіонах світу спочатку проходив приблизно одна-ково. Проте на стадії переходу до держави шляхи різних первісних суспільств розійшлися.

Розрізняють два основні шляхи виникнення держави:

європейський (Афіни, Рим, давньогерманські держави);

східний, азіатський (Єгипет, Вавилон, Китай, Індія та ін.).

На Древньому Сході, в Азії та Африці (східний, азіатський шлях виникнення держави) пе-рші держави виникли в зонах поливного

 

>>>30>>>

землеробства ще в епоху бронзи. Проведення великих громадських робіт із будівництва каналів та інших іригаційних споруд зажадало збереження сільськогосподарської общини і суспільної форми власності на землю. Поступово суспільна власність перетворилася на державну. Приватна власність не придбала істотного значення.

Потреба в спорудженні та експлуатації іригаційних систем, необхідність у надійному їх захисті створювали природне підґрунтя для самостійної публічної влади. Основою її стало родоплемінне вельможне панство – общинне «чиновництво», яке виступало організатором виробництва і виконувало адміністративні функції. Ця особлива група посадових осіб створила апарат державної влади, що складався.

Східні держави – деспотичні монархії – не мали ясно вираженої класової диференціації. Тут держава стала й організатором виробництва, й правителем над членами общини, їх експлуататором. Родоплемінне вельможне панство привласнювало не самі засоби вироб-ництва, а управління ними. Маючи у власному розпорядженні якісь матеріальні блага, во-но втрачало їх разом з утратою посади. Значення приватної власності, яка посідала певне місце в країнах Давнього Сходу, було невеликим. Раби, як правило, були власністю дер-жави або церкви, але не приватних осіб.

Особлива роль відводилася божественному освяченню влади. Родове вельможне панство прагнуло зберегти своє становище і владу як дані Богом, Правитель проголошувався носі-єм Божої волі, посередником між Богом і людьми. Так відбувався процес сакралізації вла-ди – проголошення її священною, непорушною, недоторканною.

Особливості виникнення держав східного типу:

1 основу економічних відносин складає державна форма власності; 

2 приватна власність має другорядний характер; 

3 державна влада є деспотичною; 

4 є потужний чиновницький апарат; 

5 відбувається сакралізація (освячення) влади; 

6 встановлюються застій і нерухомість у суспільстві, яке протягом століть не розвивається. 

 

>>>31>>>

На території Європи (європейський шлях виникнення держави*) головним чинником утворення держави було класове розшарування суспільства в зв'язку із формуванням при-ватної власності на землю, худобу, рабів. У південної Європі держави виникли в епоху заліза. Там не були потрібні такі громадські роботи, як у разі східного (азіатського) шляху виникнення держав. У результаті розкладання общин виникла або приватна власність на землю (Афіни, Рим), або приватне землекористування зі збереженням державної власності (Спарта).

В Афінах появу держави нерідко називають класичною формою походження держави. Вона виникла безпосередньо із внутрішніх, класових протиріч, які розвилися в надрах ро-доплемінного суспільства.

У Давньому Римі процес формування класів і держави внаслідок цілої низки причин галь-мувався, і перехідний до держави період розтягся на століття. В основному процес утво-рення держави в Давньому Римі був таким же, як і в Афінах, лише супроводжувався боро-тьбою плебеїв (прийшлого населення) проти патриціїв (римського родового вельможного панства). Плебеї – особисто вільні, не пов'язані з римським родом, мали торгове і промис-лове багатство. Боротьбою проти патриціїв за владу вони стимулювали розкладання родо-племінного ладу і утворення держави.

У Давній Спарті поява держави була обумовлена не лише внутрішньоекономічними при-чинами, а й завойовницькими походами, у результаті яких завойоване населення ставало не особистими рабами завойовника, а общинними рабами (ілотами). Перевищення кілько-сті ілотів над спартанцями