Предмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
76
Мова:
Українська
у північній півкулі.
Крім прецесії, вісь Землі робить малі коливання біля свого середнього значення. Це обумовлено зміною сили притягання Місяця. Це явище називається нутація. Головна нутація має період 18,6 року. З нею кліматологи пов’язують періодичність посух на Землі – 18,6 року.
Тропічний рік – це природна одиниця часу. Календар ( літочислення) – система рахунку тривалих проміжків часу. Від латинського «календе», що означає перший день кожного місяця. Календарі на основі місячних фаз – місячні, на основі зміни сезонів року – сонячні, якщо разом – місячно-сонячні. У календарі вказується порядок рахунку, число діб в періодах часу, початок рахунку.
Ціле число діб у календарному році не повністю відповідає реальній тривалості природного (тропічного) року, тому що у природному році не ціле число діб. Тривалість тропічного року – 365 діб 5 годин 48 хвилин 46 секунд. Синодичний місяць триває – 29 діб 12 годин 44 хвилини 02 секунди. Тому створення ідеально стабільного календаря неможливо. В нього потрібно періодично вносити поправки.
Місячні календарі прийняті в Азії. Їхній рік триває 354 дні й складається із 12 місяців. За кожні 33 календарних роки сонячного календаря проходить 34 мусульманських роки місячного календаря.
3.3.5. Регулювання літочислення у сонячному календарі
Сучасний європейський календар бере свій початок від римського календаря, котрий пізніше реформували і назвали Юліанським. У ньому 365 діб у 3роках і 366 у четвертому році, котрий називають високосним. Юліанським календарем користувалися більше 1600 років. Але тропічний рік коротший за Юліанський. Тому до 1 570 року розходження досягло 10 діб. Весняне рівнодення змістилося відносно явищ природи, незручно було підрахувати дати релігійних свят, особливо Великодня.
Був оголошений конкурс й італійський математик Ліліо запропонував виключити ці 10 днів із розрахунку, а далі через кожні 400 років вилучати по 3 доби із рахунку. Римський папа Григорій ХІІІ ввів цей календар в дію. Він тепер так і називається. 1700-й, 1800-й, 1900-й роки в григоріанському календарі вважаються звичайними (по 365 діб). Таким чином із 1600 по 2000 рік виключено три доби. Наступний рік, котрий не буде високосним – 2100 рік. Таким чином тривалість григоріанського року на 25,9΄ секунд довша, ніж тропічного. За рахунок цих секунд зміщення рівнодення на 1 добу проходить лише за 3 333 роки. Це зміщення ще не потребує урахування у літочисленні. Раніше літочислення велося від утворення світу, а зараз від народження Христа (наша ера). У Російській імперії прийнято григоріанський календар лише із 1 700 року.
3.3.6. Пояси освітленості
У залежності від положення Землі по відношенню до Сонця під час орбітального руху виділяються пояси освітленості, які залежать від висоти полудневого Сонця та тривалості дня. Виділяють п’ять поясів освітленості: жаркий, 2 помірних та 2 холодних. Межами цих поясів є тропіки й полярні кола.
Жаркий пояс знаходиться між північним та південним тропіками. У ньому найбільша висота Сонця, тому він одержує найбільшу кількість сонячної енергії. На усіх широтах у жаркому поясі, окрім тропіків, Сонце двічі на рік стоїть у зеніті. Тривалість світлового дня змінюється мало упродовж року, тому пори року виражені слабо.
Помірні пояси знаходяться між тропіками й полярними колами обох півкуль. Тут Сонце ніколи не стоїть у зеніті. Висота Сонця середня і значно коливається упродовж року. Тривалість дня змінюється від 1 хвилини до 23 годин 59 хвилин за рік на широтах, близьких до полярних кіл. Тому у помірних поясах добре виражені чотири пори року. У помірних поясах ніколи не буває полярного дня й полярної ночі.
Холодні пояси простягаються від полярних кіл до тропіків. Тут невелика висота Сонця. На полярних колах найбільша висота Сонця – 47о, на полюсах – 23,5о. Спостерігається полярний день і полярна ніч. На північному полюсі тривалість полярного дня 183 доби, полярної ночі – 182 доби, а на південному полюсі – навпаки. Холодні пояси одержують найменше сонячної радіації, тут добре виражені дві пори року.
Тести для самоконтролю до тем 3.2; 3.3
1. Тривалість зоряного (сидеричного) року становить:
а) 365 діб 6 годин 9 хвилин 9,6 секунди;
б) 365 діб 5 годин 56 хвилин 4 секунди;
в) 365 діб 6 годин 19 хвилин 9,6 секунди;
г) 365 діб 5 годин 48 хвилин 46 секунди
2. Найбільша відстань від Землі до Сонця становить:
а) 150 млн. км;
б) 152 млн. км;
в) 162 млн. км;
г) 155 млн. км;
д) 247 млн. км
3. Екліптика нахилена до небесного екватора під кутом:
а) 23027/;
б) 660 33/;
в) 470 27/;
г) 430 33/
4. Найменша швидкість орбітального руху Землі становить:
а) 30,3 км/сек.;
б) 29,3 км/сек.;
в) 29,8 км/сек.;
г) 28,3 км/сек.;
д) 33,8 км/сек
5. Літо у північній півкулі триває:
а) 93,6 доби;
б) 89,8 доби;
в) 92,8 доби;
г) 95,3 доби;
д) 89 діб
6. На полярних колах максимальна висота Сонця:
а) 430;
б) 230 27/;