Загальне землезнавство

 

3.1.7. Добова ритміка у географічній оболонці

 Без перебільшення, усі явища  і геосфери Землі підлягають добовій ритміці, наприклад, добовий хід усіх  метеоелементів. Фізичне вивітрювання, бризи та гірсько-долинні вітри формуються під впливом кліматично-погодних добових ритмів. Дихання атмосфери – вночі гази поглинаються, вдень – виділяються. Жива природа повністю пристосована до періодичності процесів у абіотичному  середовищі. Наприклад ,фотосинтез відбувається лише упродовж світлового дня. Рослини і тварини повністю живуть згідно добових ритмів, людина теж. Добова ритміка у діяльності людини проявляється, зокрема, у тому, що  вона пристосована до діяльності вдень, а відпочинку – вночі.

Прив’язка системи географічних координат до непорушних точок осьового обертання Землі

 Система географічних координат не є довільною. Вона чітко й однозначно прив’язана до непорушних точок осьового обертання Землі – полюсів. Насамперед, екватор проводиться як лінія, однаково віддалена від  обох полюсів. Паралелі, у свою чергу, проводяться паралельно до екватора. Меридіани проходять через обидва полюси. Якби  полюси були розташовані по-іншому, то система географічних  координат теж мала б інший вигляд.

 

3.1.8. Доба – природна одиниця часу

    Період осьового обертання Землі – доба – природна одиниця виміру часу. Осьове обертання можна спостерігати за видимим рухом неба. Тому доба буває:

а.Зоряна – проміжок часу між двома послідовними нижніми кульмінаціями якоїсь зірки.

б.Істинна сонячна доба  - проміжок часу між двома послідовними нижніми кульмінаціями Сонця. Але істинна сонячна доба має різну величину, тому що швидкість обертання Землі навколо Сонця змінюється. Тому ввели 

в.Середню сонячну добу – проміжок часу між двома послідовними нижніми кульмінаціями середнього Сонця – уявної точки, котра переміщується рівномірно і робить повний оберт за рік. Середня сонячна доба становить 24 години.

    Таким чином, доба розпочинається одночасно на всьому меридіані. Кожен меридіан має свій місцевий час. Чим далі на схід він розташований, тим раніше на ньому починається нова доба. За кожну годину Земля обертається на 15о, тому на меридіанах, котрі відрізняються на 15о, час відрізняється на 1 годину. В астрономії користуються всесвітнім часом. Він єдиний для усієї Землі  і дорівнює часу початкового гринвіцького меридіану.

Якби всі жили за місцевим часом, то неможливо було б спілкування чи якийсь порядок. Тому ввели поясний час. Це час даного годинного поясу, котрий дорівнює місцевому  часу серединного меридіану цього поясу. Весь світ поділений на 24 годинних пояси по 15о.  Початковий меридіан є середнім для нульового поясу. Межі поясів проведені по меридіанах, але зі значним урахуванням політичних та господарських кордонів.

Для переводу місцевого часу в поясний і навпаки є формула:

Тn =m + N – λ 

Тn – поясний час, 

m – місцевий час,

 N – номер  поясу, 

 λ – географічна довгота, виражена в годинній мірі.

Лінія зміни дат пов’язана з осьовим обертанням Землі. Це умовна лінія, проведена  по 180 меридіану (з невеликим відхиленням). Її введено, щоб запобігти незручності у подорожах. Коли перша кругосвітня експедиція Магеллана повернулася в Іспанію, то виявилось, що вони втратили день. Церква відразу ж наклала на них покаяння, тому що весь рік вони порушували християнські свята, пости. Справа в тому, що коли мандрівник рухається увесь час на захід, то втрачає через кожні 15о довготи 1 годину, а при кругосвітній подорожі – 24 години, тобто добу. І навпаки, коли рухатись на схід, то в кожному годинному поясі годинник переводять на годину вперед і набігає зайва доба. Тому при перетині лінії зміни дат із заходу на схід – один день рахують двічі, а зі сходу на захід пропускають один день.

Майже в усіх країнах Європи введений літній час ( для більш повного використання світлої частини доби, економії електроенергії). В Україні літній час введено з 1981 року. У ніч з останньої суботи на неділю березня (о 2й годині в неділю) годинник переводять на годину вперед. В останню неділю жовтня (о 3й годині) дія літнього часу відміняється і годинник переводять на одну годину назад, тобто на поясний час.

 

 

Тести для самоконтролю до теми 3.1

1. Кутова швидкість осьового обертання Землі дорівнює:

а) 24 градуси /сек;

б) 15 градуси /сек;

в) 469 м/сек;

г) 360 км/год;

д) 10 градусів

2. Найбільша лінійна швидкість обертання Землі :

а)на полюсах;

б) на тропіках;

в) на екваторі;

г) на полярних колах;

д) на паралелі 500

3. Географічними наслідками осьового обертання Землі є:

а) доба - природна одиниця часу;

б) зміна пір року;

в) магнітні бурі;

г) періодичність припливів та відпливів;

д) сила Коріоліса

4. Від чого залежить сила Коріоліса:

а) від маси тіла , що рухається;

б) від географічної довготи;

в) від кутової швидкості Землі;

г) від лінійної швидкості обертання Землі;

д) від швидкості руху тіла

5.