Загальне землезнавство

а) на полюсах;

б) на полярних колах;

в) в горах;

г) в глибоководних жолобах;

д) на екваторі

6. Де спостерігається найкоротший полярний день:

а) на полюсах;

б) на широті 86033/;

в) на полярних колах;

г) на Алясці;

д) на Чукотці;

е) в Антарктиді

7. Тривалість зоряної доби становить:

а) 24 години;

б) 23 години 56 хвилин 4 секунди;

в) 23 години 42 хвилин 56 секунди;

г) 22 години 58 хвилин 4 секунди;

д) 23 години 16 хвилин 44 секунд

8. Від чого залежить висота Сонця над горизонтом:

а) від географічної довготи;

б) від географічної широти;

в) від схилення Сонця;

г) від рельєфу місцевості;

д) від абсолютної висоти місцевості

9. Для переводу місцевого часу в поясний потрібно знати:

а) географічну широту;

б) географічну довготу;

в) схилення Сонця;

г) номер годинного поясу;

д) відносну висоту місцевості

10. При перетині лінії зміни дат (180го меридіану0 із  сходу на захід слід:

а) рахувати одну добу двічі;

б) пропускати одну добу в рахунку;

в) переводити годинник на 12 годин назад;

г) пропускати дві години в рахунку;

д) переводити годинник на 12 годин уперед

 

3.2. Параметри орбітального руху Землі

 

3.2.1. Характеристики орбітального руху Землі

  В орбітальному русі Землі є чотири визначних дати. Це дні сонцестояння: 22 червня – день літнього сонцестояння, 22 грудня – день зимового сонцестояння. Дні сонцестояння – дати, коли площина екватора знаходиться по відношенню до прямовисних сонячних променів під кутом 23о 27’. Сонце в цей момент розташоване в зеніті над одним із тропіків. Тропік – це паралель, широта якої є кут, котрий доповнює кут нахилу земної осі до прямого. Полярне коло – паралель, широта якої дорівнює куту нахилу земної осі до площини орбіти. Полярні кола є межами розповсюдження полярних дня і ночі. Інші визначні дати  - дні рівнодення. У ці дні Сонце знаходиться у зеніті на екваторі. День весняного рівнодення – 21 березня ,день осіннього рівнодення – 23 вересня. 

При середній швидкості 29,8 км/с земля проходить усю орбіту довжиною 940 млн. км за 365 діб 6 годин 9 хвилин 9,6 секунди. Цей проміжок часу називається зоряним (сидеричним) роком. Оскільки орбіта еліптична, відстань від Землі до Сонця увесь час змінюється. Найбільша відстань 5 липня в афелії – 152 млн. км, найменша – 3 січня в перигелії – 147 млн. км.

Зі Землі нам здається, що за рік безперервно змінюється положення Сонця на небі. Таким чином, видимий річний шлях Сонця – велике коло на небесній сфері – екліптика являє собою перетин небесної сфери площиною земної орбіти.

Екліптика нахилена під кутом 23о 27’ до небесного екватора (лінії перетину небесної сфери площиною земного екватора). В дні рівнодень площина екватора суміщається зі площиною обертання Землі навколо Сонця. Екліптика перетинає небесний екватор в точках весняного та осіннього рівнодень у моменти, коли Сонце переходить із однієї півкулі в іншу.

 

3.2.2. Географічні наслідки зміни ексцентриситету земної орбіти

 Одним із найважливіших рухів Землі є її обертання навколо Сонця. Земля рухається навколо Сонця по еліптичній орбіті із ексцентриситетом (стисненням) 0,017, тобто невеликим. За 92 – 93 000 років земна орбіта змінюється від еліптичної до майже кругової і навпаки. Встановлено, що холоді періоди відповідають часу находження Землі на круговій орбіті.  

 

3.2.3. Причини різної тривалості пір року

  Дуже важливим сукупним наслідком осьового та орбітальних рухів Землі є зміна пір року. Причому зміна дня і ночі  визначається осьовим обертанням Землі, їх нерівність нахилом осі до орбіти, а безперервна зміна тривалості дня і ночі на всіх широтах – результат майже незмінного положення земної осі при обертанні планети навколо Сонця. Астрономічні пори року  починаються і закінчуються у визначні дати орбітального руху Землі.

 Згідно другого закону Кеплера – радіус-вектор планети за рівні проміжки часу описує рівновеликі площі. Таким чином, у перигелії Земля повинна рухатися з найбільшою швидкістю – 30,3 км/с, а це зима у північній півкулі, тому вона найкоротша -  89 діб. А в афелії  Земля рухається з найменшою швидкістю 29,3 км/с, а це літо, тому воно найдовше – 93,6 доби, а весна – 92,8 доби, осінь – 89,8 доби для північної півкулі. У південній півкулі усе навпаки, зима триває  93,6 доби, літо – 89 діб, весна – 89,8 доби,  осінь – 92,8 доби.

 

3.2.4.  Прецесія тривалістю  40 700 років

Положення тропіків та полярних кіл не залишається незмінним. Пояси освітленості то розширюються, то звужуються. Це обумовлюється явищем прецесії з періодом 40 700 років. Прецесія з таким періодом обумовлена зміною нахилу земної осі від нормалі до екліптики на величину кута від 21о58΄ до 24о36΄. Уважають , що 12 тисяч років тому існуючий кут становив 23,5о, а скоро стане 22,5 о – 21,5о