Загальне землезнавство

Методологічна засада уніформізму

Уніформізм  означає загальний зв'язок явищ і відповідає постулату цілісності, котрий проголошує, що усе  зв’язано з усім. У географії найважливішими є зв’язки  територіальні та функціональні.  Властивості географічного об’єкта  залежать від його місцеположення, співвідношення із іншими об’єктами як ближніми , так і віддаленими. При цьому обмін речовиною та енергією може бути як слабким, так й інтенсивним. Виразом  засади уніформізму є  постулат цілісності: зміна будь-якої складової, що перевищує деяке значення (поріг чутливості), обов’язково має наслідки  в інших складових цієї системи. 

 

Тести  для самоконтролю до теми 1.2.

1. Що із наведеного далі не відноситься до сучасних форм реалізації хорологічної   парадигми:

а) геліоцентрична модель світу;

б) польове картографування;

в) дистанційне  спостереження;

г) вивчення взаємодії між сусідніми об’єктами;

д) вивчення взаємодії між віддаленими об’єктами

2.  Які з наведених далі тверджень є прикладом систематичної парадигми в землезнавстві:

а) періодичний закон географічної зональності;

б) Антарктида має сильніший охолоджуючий вплив на південну півкулю , ніж на північну внаслідок свого розташування;

в) закономірність цілісності географічної оболонки  зміна одного природного компонента обов’язково викликає зміни в інших компонентах;

г) генетична класифікація кліматів Землі;

д) виділення природних зон на території України

3.  Описи мандрівників (Марко Поло, Афанасій Нікітін та інших) репрезентують:

а) систематичну парадигму;

б) модельну парадигму;

в) системну парадигму;

г) хорологічну парадигму;

д) екологічну парадигму

4.  Що із наведеного далі не відноситься до форм реалізації систематичної парадигми у землезнавстві:

а) класифікація об’єктів , процесів та явищ;

б) формулювання законів та закономірностей;

в) позиційний аналіз; 

г) ефект „бар’єрного підніжжя” та „бар’єрної тіні” на рівнинах;

д) районування

5.  Стійкі істотні зв’язки між явищами, об’єктами, котрі мають загальний характер і постійно повторюються (якщо виконуються спеціально створені умови), називаються:

а) класифікацією;

б) закономірністю;

в) моделлю;

г) законом; 

д) парадигмою

6. Зведення величезного переліку індивідуальних об’єктів до обмеженої кількості їх видів, класів, типів за спільними ознаками називається:

а) теорією;

б) концепцією;

в) районуванням;

г) класифікацією;

д) описом

7.  Виведення середніх сумарних показників за характерні проміжки часу (доба, місяць, сезон, рік, багаторічний період) є формою реалізації:

а) екологічної парадигми;

б) системної парадигми;

в) систематичної парадигми;

г) модельної парадигми;

д) хорологічної парадигми.

8.  До особливостей географічних об’єктів , що обумовлюють специфічність географічних моделей, відносять:

а) наявність лінійних меж між об’єктами;

б) територіальність;

в) відсутність зв’язків між об’єктами;

г) інтенсивну постійну взаємодію між об’єктами

9.  Що із вказаного далі не є методологічною засадою землезнавства:

а) історизм;

б) соціальна екологія;

в) генетизм;

г) емерджентність;

д) уніформізм

 

 

Земля – частинка безмежного мінливого Всесвіту, яка підкоряється загальним законам, взаємодіє з величезною кількістю космічних об’єктів. Вивчення Землі як цілого і окремих оболонок неможливо без вивчення її положення у Всесвіті, без урахування космічних впливів. 

За сучасними даними, Всесвіт утворився біля 15 млрд. років тому – в результаті колосального вибуху. На перших етапах швидкість його розширення була дуже велика, з часом стала зменшуватися і зараз становить 30 км/с. Наш Всесвіт – це закрита модель. По ній Всесвіт повинен розширюватися ще 35 млрд. років, а потім почне стискатися упродовж 50 млрд. років, і врешті-решт перетвориться в мініатюрну частку – так званий суперадрон. Її повний цикл від стискання до розширення – 100 млрд. років. Цикл повторюється.

До останнього часу вважалося, що основна маса речовини вміщується в зірках у вигляді іонізованого газу-плазми, у планетах та інших небесних тілах у вигляді  атомів та молекул. Але на початку 80-их років фізиками було чітко встановлено. що частки – нейтрино - мають масу. Вони заповнюють міжзірковий і міжгалактичний простір. У кожному см3 їх 450(по 150 кожної пари: тау, мю, електронних). Загальна маса їх у Всесвіті у 100 раз більша маси зірок і галактик. Крім того, кожний см3 заповнений реліктовими випромінюваннями у кількості 500 фотонів. Їх загальне число в декілька мільярдів разів більше загальної кількості атомів у Всесвіті. Його сумарна енергія перевищує світлову енергію зірок за весь час  їх існування. Але маса їх невелика. Зараз відкрита найменша час тинка –тріада (природа якої і матеріальна, і духовна, і психічна). 

 

Учені зараз можуть спостерігати