Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Заплавне грунтотворення Полісся та лісостепу України (еволюція, біогеохімія, окультурювання)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
69
Мова: 
Українська
Оцінка: 

земпроектних розробок, моделювання, рекомендації).

28. Горін М. О. Біосферні функції заплавних ґрунтів та їх використання в екологічній експертизі проектів землеустрою // Вісник ХДАУ. -1999. – № 5. – Харків, – С. 351 – 355.
29. Горін М. О. Фітохемоіндикація окультурюючого впливу агрохімічних прийомів на заплавні ґрунти р. Сів. Донець (повідомлення 1) // Вісник ХДАУ. -2000. -№ 1. – Харків, – С. 167-177.
30. Горін М. О. Фітохемоіндикація окультурюючого впливу агрохімічних прийомів на заплавні ґрунти р. Сів. Донець (повідомлення 2) // Вісник ХДАУ. -2001. – №4. – Харків, – С. 108-116.
31. Горін М. О. Еколого-біогеохімічні закономірності та еволюційне спрямування заплавного грунтотворення (концептуальні узагальнення) // Вісник ХДАУ. -2002. – № 1. – Харків, – С. 45-53.
 
Анотація
 
Горін М. О. Заплавне грунтотворення Полісся та Лісостепу України (еволюція, біогеохімія, окультурювання). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03. 00. 18 – ґрунтознавство. – Національний науковий центр “Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського. – Харків, 2002.
Вперше сформульовано концептуальну уяву про заплавно-долинний педолітогенез та теоретичні основи окультурюючої корекції природного грунтотворення в заплавних геоекосистемах Лісостепу та Полісся України. Зростивши своєю родючістю розмаїту поліфонію етносів, народів, держав, культур і цивілізацій, заплавно-долинні ґрунти опинилися в еконебезпечному полоні антропотехногенезу, однією з небагатьох противаг якому є їх окультурювання. Поставлений діагноз першопричин деградації і загибелі заплавних ґрунтів виводить на конкретні способи розв’язання виникаючих при окультурюванні колізій, коли стабільне функціонування в заплавах найпродуктивніших фітоценозів репрезентує їх екологічне лідерство перед едафічними чинниками. Розроблені (з огляду на ноосферну ідею, біосферні функції заплавного педолітогенезу, ландшафтно-екологічну типологію земель) нові (екоетичні) підходи до окультурювання (в т. ч. фітоагрохімічного) заплавних ґрунтів гарантують зростання врожайності кормових трав, стабільне функціонування заплавних екосистем, зміцнення грунтово-ценотичного біорізноманіття.
Ключові слова: заплавне грунтотворення, алювіальні, торфові, цілинні ґрунти, екосистема, еволюція, фітоагрохімічне окультурювання, родючість, біорізноманіття, біогеохімія, біосферні функції, екоетичні стратегії.
 
Аннотация
 
Горин Н. А. Пойменное почвообразование Полесья и Лесостепи Украины (эволюция, биогеохимия, окультуривание). – Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени доктора биологических наук по специальности 03. 00. 18 – почвоведение. – Национальный научный центр “Институт почвоведения и агрохимии им. А. Н. Соколовского”. – Харьков, 2002.
Сформулировано целостную концепцию пойменно-долинного педолитогенеза и теоретические основы окультуривающей коррекции природного почвообразования в пойменных геоэкосистемах Лесостепи и Полесья Украины. Окультуривание представляется одним из немногих противовесов экоопасному направлению антропогенной эволюции пойменных почв, когда стабильное функционирование в поймах высокопродуктивных фитоценозов демонстрирует их экологическое лидерство перед эдафическими факторами. Разработанные (с учётом ноосферной идеи, биосферных функций пойменного педолитогенеза, ландшафтно-экологической типологии земель) экоэтические подходы к окультуриванию пойменных почв гарантируют повышение урожайности, улучшение качества кормовых трав, стабилизацию мозаичного почвенного-ценотического биоразнообразия пойменных экосистем.
Ключевые слова: пойменное почвообразование, аллювиальные, торфяные, целинные почвы, экосистема, эволюция, фитоагрохимическое окультуривание, биоразнообразие, биогеохимия, биосферные функции, экоэтические стратегии.
 
Summary
 
Gorin N. A. The Flood Soil formation in Polesiye and Forest-Steppe Zone of Ukraine (evolution, biogeochemistry, cultivation). – Manuscript.
The thesis is presented to complete for the degree of Doctor of Biological Science in speciality 03. 00. 18 – soil science. – National Scientific Center “Institute for Soil Science and Agrochemistry Research named after O. N. Sokolovsky”. – Kharkiv, 2002.
The flood soil formation characterizes the biosphere influential, global-scale phenomen, interzonally corporated interzonally in the meander planetary belt during the late cainozoic era and the earlier paleolandscape stages development of the territorial. The object of flood pedolitogenesis action has always been the geochemically active land stripe of the newest land-water landscapes having composite, dynamical, vulnerable aqua-zonal corrected structures of soil top (SSC=СПП) presented by mosaic soil-cenotic diversity of formations marked with hydrogalomorphizm. The flood-valley soils that due to their fertility have given rise to diverse polyphony of etnoses, peoples, highly developed countries, cultures and civilisations – now have become a victim of technogenesis created by man. Cultivation process is one of few remedies opposed to ecologically dangerous trend of anthropogen evolution of flood soils. Positive results agrochemical cultivation of flood peat lands of Polesiye and Forest-Steppe Zone of Ukraine were rejected by fatal misevaluation by technoagrogene amelioration that resulted in poverty of the nation. Nevertheless, within natural flood landscapes there are productive phythocenosis that are continuously functioning even on trophically poorest (practically gumus free) edaphotops with their rich soil-cenothic diversity. The techniques that were worked out and suggested for cultivation of the flood soils with conserved ecohorizon of grass cover allowed to get twofold-threefold yield of meadow grasses of fodder use. With this, the phytoindication distinctly points to cummulation of cultivating effect caused by fertilizers, reflecting specific feature of nitrogene-free, N- Ca-, P-, K-, Mo-containing variants of phytoagrochemical cultivation, what does not allow to consider virgin alluvial soils of flood edaphotops of valley catena to be of chemically polluted. The fodder use of meadow grasses permits to trace further movement of chemical elements along many-stage trophic chain, drawing special attention to the bad disbalance of cations in fodder caused by potassium application what fully liquidate all the other positive characteristics. So, there were included in fertiliser-mixtures the most important for warm-bloeded organisms biogene elements of Na, Ca, Mg, Mo. Applied on the sample of PKMo Ca3 (PO4) 2 has shown district cultivation effect through strengthening of cenotic position of grasses-edificators. Galomorphic virgin flood soils keep (thanks to Ca and Fe) their optimal physico-chemical parameters and mezagalophyl phytocenosis grown of them have perfect taste and nutrient properties being at the same time economically advantageous. The new ecoetical approaches of cultivation the flood soils of Polesiye and Forest-Steppe Zone of Ukraine are able to ensure stable functioning of the flood ecosystems providing two-fold and three-fold yield of grasses.
Key words: flood soil formation, alluvial and peat soils, ecosystem, evolution, biodiversity, phytoagrochemical cultivation, functions of biosphere, ecoetical strategies.
Фото Капча