Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Заплавне грунтотворення Полісся та лісостепу України (еволюція, біогеохімія, окультурювання)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
69
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Національний науковий центр
“Інститут грунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського”
 
Горін Микола Олександрович
 
Заплавне грунтотворення полісся та лісостепу України (еволюція, біогеохімія, окультурювання)
 
03. 00. 18 – ґрунтознавство
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук
 
Харків – 2002
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в 1970 – 2001 рр. у Харківському національному аграрному університеті ім. В. В. Докучаєва (кафедра ґрунтознавства факультету агрохімії та ґрунтознавства) Міністерства аграрної політики України
Науковий консультант доктор сільськогосподарських наук, професор Тихоненко Дмитро Григорович, Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, проректор з навчальної роботи.
Офіційні опоненти:
доктор біологічних наук, професор Травлеєв Анатолій Павлович, Дніпропетровський національний університет, завідувач кафедри геоботаніки, ґрунтознавства і екології;
доктор біологічних наук, професор Красеха Єрофей Нікіфорович, Одеський національний університет ім. І. І. Мечнікова, завідувач кафедри географії України;
доктор біологічних наук, професор Топольний Федір Пилипович, Кіровоградський державний технічний університет, професор кафедри екології і охорони навколишнього середовища.
Провідна установа
Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, кафедра ґрунтознавства і землевпорядкування Міністерства освіти і науки України
Захист відбудеться 15 жовтня 2002 р. о 10 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64. 354. 01 в Національному науковому центрі “Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського” за адресою: 61024, м. Харків, вул. Чайковського, 4
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського” за адресою: 61024, м. Харків, вул. Чайковського, 4
Автореферат розісланий 11 вересня 2002 року.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. Заплавне грунтотворення разом з породженими ним ґрунтами та їх репродуктивними можливостями неодмінно привертає до себе увагу ґрунтознавців, особливо після класичних робіт В. В. Докучаєва, М. М. Сибірцева, В. Р. Вільямса, Б. Б. Полинова, В. А. Ковди, Г. В. Добровольського. Ця теоретично значуща проблема має під собою і досить міцний практичний фундамент, зводячи докупи інтереси держави і землевласника, посилюючи актуальність деталізації еколого-біогеохімічних закономірностей та еволюційної спрямованості цього загальнобіосферного процесу. Сформовані за законами природи заплави згодом ввібрали в себе безліч наслідків діяльності людини як культурних, так і деградаційно обтяжених. Назавжди втрачено затоплену заплаву Дніпра. Розорані, безцінні за своїм грунтово-ценотичним біорізноманіттям і первозданною мальовничістю заплави наших малих і середніх річок нагадують про непередбачуваність і некерованість тими явищами, що породжуються за межею їх понівеченої цілісності. Найбільш раціональні варіанти розв’язання цієї проблеми зорієнтовані на прагматичне втілення в господарську практику розробленої нами екоетичної стратегії окультурювання алювіальних мінеральних і торфових органогенних ґрунтів при відмові від чужорідного для заплави їх розорювання та жорсткої меліорації, за умови стабілізації та захисту загальнобіосферних функцій заплавних ґрунтів у поєднанні з максимально ефективним їх використанням в господарських та інших цілях соціуму в повній відповідності до екологічних вимог. Розроблена теорія і практика фітоагрохімічного окультурювання заплавних ґрунтів була вплетена в біосфероцентричний абрис екологізованої моделі використання заплав у складі долинних ландшафтів, що гарантує підвищення продуктивності лучних кормових фітоценозів, розв’язує проблему стабільного (з травня по жовтень) надходження зелених кормів і сіна взимку при збереженні та примноженні природного грунтово-ценотичного біорізноманіття заплав. Досліджувана проблематика актуалізується державною програмою “Україна-2010”, розробленою на виконання Указу Президента України від 26. II. 1998р № 43 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21. IX. 1998 № 933-р (розділ VI).
Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота “Заплавне грунтотворення Полісся та Лісостепу України (еволюція, біогеохімія, окультурювання) ” включає результати власних досліджень автора, проведених в період 1970 – 2001 рр. в Харківському державному аграрному університеті у відповідності до тематичних планів НДР. Дослідження були частиною завдання 10. 8 кафедри грунтознавства “Вивчити сучасний розвиток та властивості гідроморфних ґрунтів в заплавах Лівобережного Лісостепу УРСР у зв’язку з їх окультурюванням і підвищенням родючості на прикладі долини р. С. Донець” з проблеми “Еволюція процесів грунтотворення і родючості ґрунтів долинних ландшафтів різних природних зон” (№ ДР 01827023103) згідно НТП “Родючість ґрунтів” № 03. 04 – МВ/30-96.
Мета і задачі дослідження визначалися потребою поглибленого аналізу наслідків корегуючого впливу антропогенної діяльності на сформовані в долинних ландшафтах заплавні ґрунти. Розробляючи проблему окультурювання алювіальних і торфогенних ґрунтів, автор переслідував мету створення екологізованих поліваріантних моделей культурного педогенезу в заплавно-долинних ландшафтах, спроможних забезпечити землевласнику матеріальні статки, духовне відродження, екосоціальний комфорт. Для досягнення цієї мети ставились такі задачі:
пізнати сутність і тенденції розвитку грунтотворення при окультурюванні (в т. ч. фітоагрохімічному) заплавних ґрунтів;
відслідкувати біопродукційну здатність заплавних ґрунтів з урахуванням флуктуацій, флористичної різноманітності лучних кормових травостоїв, ґрунтово-екологічних режимів, ландшафтно-літогенного підґрунтя річкових долин та окультурюючих технологій;
дослідити біогеохімічні, екологічні, еволюційні закономірності заплавного педолітогенезу в умовах окультурювання;
переосмислити (на прикладі Полісся та Лісостепу України) з огляду на історичну ретроспективу методологічно-світоглядні засади антропогенної модифікації природного ґрунтотворення в заплавно-долинних ландшафтах.
На узагальнюючому рівні постали такі задачі:
систематизувати біосферні функції заплавного педолітогенезу та розробити ландшафтно-екологічну типологію заплавних земель;
зробити спробу незалежної екологічної експертизи традиційних проектів землевпорядкування в заплавах;
моделювати стратегічно оновлені напрямки
Фото Капча