Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Заплавне грунтотворення Полісся та лісостепу України (еволюція, біогеохімія, окультурювання)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
69
Мова: 
Українська
Оцінка: 

не забрудненому природному довкіллі, еко-біогеохімічним відбитком якого є й сама людина. Оновлений ідеал техногенезу, відмовляючись від утиску (руйнації) біосфери, орієнтується на ноосферне майбуття постіндустріальної цивілізації, стурбованої приборканням деградаційного спрямування педогенезу. Ця “педотерапія” мусить пройти шляхами окультурювання як об’єкта (ґрунту), так і суб’єкта (людини, соціуму) землекористування. Екологічна компетентність вимагає сьогодні безпрецедентної інтеграції всіх пізнавальних засобів, як традиційних для ґрунтознавства, так і позараціональних (інтуїція, віра, духовність, моральність). Чого ж не вистачає в спробах окультурити ґрунти й гармонізувати землекористування? На це зовні легке запитання відповідати важко, проте оптимізм все ж підживлюється екоетичним потенціалом ноосферної концепції.

2. 2. Характеристика об’єктів і методів дослідження. Заплавне ґрунтотворення, парагенетично ускладнене алювіальним літогенезом, торфонакопиченням і техногенними вторгненнями в його біосферно-космічну ритміку, є типовим прикладом еволюційно розгорнутих природно-антропогенних явищ, дослідження яких потребує, крім оновленого світоглядно-методологічного бачення глобальної проблематики, застосування традиційних профільно-погоризонтного, біогеохімічного, історико-генетичного, порівняльно-географічного та суміжних з ґрунтознавством методів геономічних, біоекологічних, сільськогосподарських, соціоекономічних, інфологічних та інших наук.
Об’єкти, на яких впродовж 1970-2001рр. проводилися натурні експерименти, розташовані в басейнах рр. С. Донець і Дніпро. Заплава р. С. Донець (місцями ширше 2км) займає найнижчий гіпсометричний рівень його класичної терасованої долини. Тут чітко виділяються прируслова, центральна, притерасова і прикоренева її частини з досліджуваними дерновими, лучними, лучно-болотними і болотними ґрунтами. В Лісостепу (рр. Оржиця, Терен, Мерла, Коломак, Супій, Сліпорід) та Поліссі (рр. Прип’ять, Цирь) вивчалися ґрунти заторфованих заплав на Оржицькому, Ратнівському та інших стаціонарах.
Програмою досліджень передбачалося створення поліваріантного режиму фітоагрохімічного окультурювання цілинних алювіальних (мінеральних) і торфових (органогенних) осушених ґрунтів за допомогою різних композицій добрив (NPK, NPKCa, NPKMgNa, PKMo, NPKCaMgNaMo, PKCu) в екологічно зорієнтованих системах заплавного землекористування. Для цієї мети обрано ключовий метод довготривалого натурного експерименту в реальній ландшафтній обстановці річкової заплави р. С. Донець в ур. Цикалово, а раніше (1970-75рр.) – в меліорованих заплавах рр. Оржиця, Терен, Прип’ять, Цирь. Дози добрив в експерименті не перевищували 60 кг/га д. р. (для калію на торф’яниках – 120кг/га). Окультурюючі тукосумішки діяли на цілинні (з дерниною) алювіальні ґрунти через посередництво мезофільних фітоценозів в режимі лучного кормовиробництва (в меліорованих ґрунтах добрива заорювались). Експериментальні ділянки займали площу 84м2, а облікові – 25-50м2, при чотирикратній повторності. Розрізи закладались в межах захисних смуг і використовувались багаторазово. На окультурюваних варіантах зразки ґрунту відбирали ощадливо для дернини (до чотирьох раз за вегетаційний період). Для мікробіологічних цілей застосовували стерилізацію. Натурні експерименти супроводжувались агрометеорологічними спостереженнями та фітоценотичними обстеженнями за методиками Braun-Blanquet і Погребняка-Воробйова, фітоіндикаційні показники яких суттєво уточнювали оцінки, отримані при прямих аналітичних дослідженнях.
Маршрутне вивчення та картографування заплавних ґрунтів проводилось в річкових долинах на водорозділі С. Донця і Дніпра, головному Європейському водорозділі, в чисельних річкових заплавах з цих та інших басейнів (Дністра, Західного та Південного Бугів, Дунаю), в т. ч. в Молдові, Росії, Білорусі, Абхазії, Західній Грузії.
Аналітичне вивчення біогеохімічних закономірностей та еко-еволюційної спрямованості заплавного педолітогенезу в умовах його фітоагрохімічної (окультурюючої) корекції зводилось до застосування конкретних (регламентованих ДЕСТ) загальновідомих методик. Відібрані в динаміці, погоризонтно, з розрізів, а на окультурюваних (та інших варіантах) з глибин 0-10, 10-20, 20-30, 30-40см, індивідуальні (по три-п’ять з варіанту) зразки алювіальних ґрунтів використовувались для виконання в лабораторіях кафедри та інших установ (факультет ґрунтознавства МДУ ім. М. В. Ломоносова, Москва, лабораторія масових аналізів ІГА ім. О. Н. Соколовського) запрограмованих аналізів.
В ґрунті визначали його гранулометричний, мінералогічний склад, гумусовий стан, вміст рухомих форм типоморфних елементів з перемінною валентністю, важких металів, окисно-відновний потенціал, фізико-хімічні, водно-фізичні властивості, характер галогенезу, агрохімічні та супутні їм показники (вміст рухомих форм N, P, K, нітрифікаційна здатність, рН, активність Na+, Ca++, NH4+, NO3-), біологічну активність.
В рослинах визначали суху речовину, вміст цукрів, сирих клітковини, протеїну, золи, її елементного складу (Ca, Mg, Na, K, P – за методом Г. М. Лясковського в біохімічній лабораторії ХНАУ та в Інституті тваринництва УААН; Al, Fe, Mn, Cu, Zn, V, Ni, Cr, Pb, Cd, Ba, Sr – атомно-емісійним методом на кафедрі агрохімії МДУ). Надземну масу (в окремих випадках корені) аналізували по снопу і окремих видах трав з сімейств Poaceae, Fabaceae і різнотрав’я (родовик, деревій, кропива та інші). Результати цих аналізів логічно завершують фітоіндикацію, проведену безпосередньо в заплаві методом Braun-Blanquet.
Виявлені біогеохімічні закономірності заплавного педолітогенезу було узагальнено, усвідомлено його еволюційну спрямованість і специфіку екоетичного оновлення стратегій окультурювання досліджуваних ґрунтів. Отримані дані оброблялись математично із застосуванням пакетів прикладних програм математичної статистики MathCAD 6. 0 Plus, Statistica 5. 0, у т. ч. й за авторськими алгоритмами.
На завершальному етапі було проведено: 1) виробничу перевірку результативності нових підходів до заплавного землекористування із залученням авторських екологізованих технологій окультурювання алювіальних та торфових ґрунтів у господарствах Харківської та Полтавської областей; 2) впроваджено ландшафтно-екологічну типологію заплавних земель в земпроектну практику Інституту землеустрою УААН; 3) організовано ландшафтні заказники “Сіверськодонецький”, “Докучаєвський” та інші (площею >700га) ; 4) проведено екологічну експертизу проектів заплавно-долинного землекористування; 5) розроблено навчальні плани та методичне забезпечення для нової спеціалізації “еколог с. -г. територій і підприємств”; 6) впроваджено теорію екоеволюційного спрямування заплавно-долинного педолітогенезу в навчальний процес Харківського НАУ, інших університетів та академій, земпроектну практику Інституту землеустрою УААН.
 
РЕЗУЛЬТАТИ
Фото Капча