Заплавне грунтотворення Полісся та лісостепу України (еволюція, біогеохімія, окультурювання)

4. 5. 3. Режим типоморфних елементів з перемінною валентністю. Крім можливої фітотоксичності для лучних трав конче потрібного гетеротрофам іону Na, залишається також далекою від ясності доля сполук Fe в заплавних ґрунтах, “залізиста спеціалізація” яких є процесом у такій же мірі педохімічним, як і гідрогеохімічним (вони тут амфібійно поєднуються). Залізотехногенне вторгнення в біосферу є ще слабо дослідженим (Г. В. Добровольський, К. І. Лукашов, С. В. Зонн, Д. Г. Тихоненко, А. П. Травлеєв, Ф. П. Топольний), а отже й еконебезпечним для ґрунтів, рослин, тварин і людини (хоч залізо й залишається чи не єдиним з ВМ, не токсичних для біоти – навпаки, в заплавних ландшафтах Fe++ здатен повністю нейтралізувати появу отруйного для біоти сірководню). Наші вегетаційні досліди з внесенням до торфу підвищених (до 100мг/100г ґрунту) доз Fe++, Fe+++ та Al+++ засвідчили, що органогенні ґрунти позбавляють ці іони токсичності навіть тоді, коли їх вміст досягає критичних для піщаних ґрунтів показників. Обидві форми рухомого заліза, додані до NPK в дуже високих (не <1000 мг/100г ґрунту) дозах на лучних суглинистих ґрунтах не виявляли токсичності, але на фоні NPK+Cа сильно пригнічували розвиток вівса.

4. 5. 4. Галоморфізм та активність іонів. Легкорозчинні солі своїм складом і кількістю постійно й досить надійно інформують про еволюційні напрямки заплавного галогенезу, а стан гігромезофільних фітоценозів не менш надійно індикує про його грунтово-екологічні наслідки. За умови продуктивного функціонування в заплаві природних гігрогаломезофільних фітоценозів солі їм в цьому лише сприяють, навіть при вмісті один-три (для засолених торф’яників) відсотки. Такі фітоценози становлять значний інтерес для екологізованого ведення кормового господарства в галоморфних заплавно-долинних ландшафтах, тим більше, що всі слабо засолені лучні (центральної заплави), лучно-болотні та болотні, лучні супіщані та дернові піщані (прируслов’я) ґрунти в цілинному варіанті наділені від природи оптимальними фізико-хімічними параметрами, багато в чому зобов’язаними присутністю в заплавних ландшафтах регіону педохімічно активного і біогенно впливового катіону Са – антагоніста Na.

У всіх досліджених ґрунтах спостерігається досить стабільна, хоч і мозаїчна, картина в розподілі активності його іонів по вертикалі. Загалом невисока активність іону Na+ (не >3 мМоль/л) не дає підстав діагностувати прояв в них процесів осолонцювання, на заваді якого знову постає також Са. На варіантах фітоагрохімічного окультурювання цілинних лучних ґрунтів відбувається суттєва, специфічна для кожного конкретного варіанту, рекомбінація активностей іонів (табл. 8) :

 

Таблиця 8

Активність іонів в окультурюваних лучних ґрунтах, 1988 р., мМоль/л

Варіант См aNa+ aCa++ aK+ aCl- aNO3-

Без добрив 0-10 1, 51 7, 75 0, 1 1, 58 0, 17

10-20 2, 95 8, 30 0, 1 0, 63 0, 10

20-30 1, 55 8, 90 0, 1 1, 99 0, 12

NPK 0-10 1, 23 6, 81 0, 1 0, 97 0, 49

10-20 1, 12 6, 61 0, 1 0, 59 0, 41

20-30 1, 05 4, 79 0, 1 0, 97 0, 32

NPKCa 0-10 1, 45 10, 31 0, 1 1, 07 0, 18

10-20 1, 48 9, 12 0, 1 1, 47 0, 10

20-30 1, 38 6, 92 0, 1 1, 07 0, 10

NPKMgNa 0-10 5, 37 6, 48 0, 13 2, 88 0, 15

10-20 4, 57 5, 24 0, 5 4, 68 0, 15

20-30 3, 98 5, 12 0, 1 3, 63 0, 10

PKMo 0-10 1, 45 2, 57 0, 12 4, 67 0, 56

10-20 1, 26 6, 31 0, 1 1, 38 0, 32

20-30 1, 29 5, 89 0, 1 1, 15 0, 12

НСР05 0, 04 0, 16 0, 04 0, 05 0, 02

1) підвищується aNO3- на всіх удобрюваних варіантах, особливо помітно на Са-вмісних варіантах з азотом і на РКМо; 2) підвищується аСа++ на NPKCa і зменшується на всіх інших (особливо на РКМо) ; 3) підвищується аNa+, aCa++, aNO3- на NPKMgNa. Потрійне зменшення проти контролю активності Са++ на РКМо виявилось несподіваним, оскільки Са тут вносився практично в тій же кількості, що й на NPK, де аСа++ в шарі 0-10 см була в 2, 6 рази вищою проти РКМо. Показово, що в шарі 10-20 см аСа++ на цих двох варіантах практично не розрізнялась і була вочевидь високою (6, 61 – для NPK i 6, 31 – для РКМо), а на глибині 20-30 см аСа++ на РКМо перевищувала варіант NPK (5, 89 проти 4, 79). Втім зауважимо, що, крім азоту, ці варіанти відрізняються ще й формою внесеного разом з фосфором Са (на NPK – суперфосфат або нітроамофоска, а на РКМо – трикальційфосфат).

 

Перспективи заплавного (загалом любого) землекористування залежать від основного імперативу суспільства, яке опікується про своє виживання. Бажано, щоб кожне покоління задовольняло за рахунок ґрунту свої потреби так, щоб не ставити під загрозу надії прийдешніх генерацій. Завжди слід