Заплавне грунтотворення Полісся та лісостепу України (еволюція, біогеохімія, окультурювання)

1 6-95 0, 05-3 0, 1-1, 2 1, 8-7, 5 0, 5-53 0, 02-0, 3 0, 06

2 3-133 0, 05-2 0, 06-0, 7 2-9 1, 7-61 0, 08-0, 6 0, 17

3 5-130 0, 2-2, 0 0, 04-0, 6 0, 14-8, 4 1, 1-77 0, 06-0, 5 0, 13

4 5-153 0, 4-2, 5 0, 07-0, 3 0, 2-8, 4 1, 5-76 0, 06-0, 6 0, 12

5 3-132 0, 2-3, 3 0, 02-0, 75 2-9 1, 6-132 0, 14-0, 4 0, 31

7 4-27 0, 06-2, 0 0, 08-0, 7 0, 6-10 27 0, 06 0, 14

9 3-55 0, 1-1, 7 0, 1-0, 5 0, 2-9 - - -

10 8-63 0, 2-31 0, 04-0, 7 1, 6-9 - - -

11 9-172 0, 7-1, 5 0, 04-0, 3 0, 04-3, 2 - - -

12 22-152 1-1, 8 0, 1-0, 4 2, 3-4, 5 - - -

13 5-42 0, 09-1, 6 0, 05-1, 6 2, 4-11, 3 - - -

14 5 0, 2 - - - - -

15 20 0, 6 - - - - -

Примітка. Колишні ділянки Оржицького стаціонару на повторно заболочених торф’яниках: Л – лучні трави; ЛП – лучно-просапні культури; П – просапні; Ф- флотохвости. Цілинні алювіальні ґрунти ур. Цикалово: 1-лучний суглинистий ґрунт центральної заплави; 11 і 13 – лучний супіщаний та дерновий піщаний шаруваті ґрунти прируслов’я. Меліоровані плантажовані алювіально-дельтові ґрунти р. Гуміста – Зл (злаки) ; 01 – отава 2001 р. в заплаві р. С. Донець.

 

Кумуляція окультурюючого ефекту від щорічного застосування добрив на цілинних алювіальних ґрунтах (з дерниною) помічається фітоіндикацією: різні види лучних трав-едифікаторів (та їх угруповань) на різних алювіальних ґрунтах та їх окультурюваних варіантах споживають різну кількість основних катіонів (навіть при однакових співвідношеннях). K здатен (при внесенні незбалансованих Ca, Mg, Na та іншими катіонами тукосумішок) створювати в кормах хронічний дефіцит цих та інших потрібних тваринам катіонів (табл. 7) ; зближене співвідношення Ca: K: Mg в снопі по післядії РКМо і на контролі, з певною долею умовності, можна сприймати за еко-біогеохімічний еталон.

Моніторинг подальшого пересування первинної фітопродукції по трофічному ланцюгу (до ясел корів) помічає той факт, що, вносячи мінеральні добрива, ми збільшуємо вміст і валові збори протеїну й фосфору в кормах. Там Са (як і Na) постають в ролі найважливіших компонентів кормових раціонів, залишаючи далеко позаду фітофільний K (принципово елемент молодості). Зональною біогеохімічною особливістю лучних трав в лівобережному лісостепу України виявилося збагачення їх золи передусім Ca, Mg, K і меншою мірою Na. Вміст Са в кормових травах регламентується для злаків біля 10 г/кг і бобових – 15 г/кг пср. Досліджені нами трави в цю градацію укладаються, але ж оптимальне співвідношення в них катіонів зазвичай не витримується. Співвідношення Na: K в проаналізованих травах, наприклад, коливалось між показниками 914 (злаки в заплаві р. Гуміста), 133-172 (злаки на варіанті NPK лучного суглинистого і різнотрав’є на контролі лучного шаруватого цілинних ґрунтів ур. Цикалово) і 1 (природні травостої з повторно заболочених торф’яників Оржицького стаціонару) при оптимумі для тварин 0, 5. Це спонукає збагачувати корми галітом вже в яслах корів. Тому ми позитивно оцінюємо збагачення Na трав на деяких з окультурюваних варіантів заплавних цілинних ґрунтів (табл. 7). Cпричинений надлишком К дефіцит Mg в кормах зводить нанівець найліпші їх показники, оскільки при дисбалансі катіонів тварини виснажливо хворіють. Роль Na для теплокровних організмів взагалі є унікальною, через що Na, який методично “виганяється” при окультурюванні ґрунтів кальцієм з колоїдного комплексу солонцюватих ґрунтів А. М. Гринченко, О. М. Можейко, Ю. Є. Кізяков та ін., посідає в раціонах тварин не притаманне рослинам провідне місце (зайняте в рослинах K).

Апробовані нами тукосумішки виявилися тією реальною біогеохімічною композицією, яка стає в нагоді при здійсненні екологічно вивіреної регуляції катіонів та аніонів у кормових травах, а через них – у раціонах домашніх тварин, а загалом в еволюційно заданих трофічних ланцюгах бiосфери. Мікроелементи-ВМ (Zn, Cu, Mo, Sr, Cs, Co) споживалися по-різному на N-вмісних, безазотистих і неудобрених варіантах. Для Мо особливо репрезентативним виявився варіант, на якому цей мікроелемент було додано в екологічно невразливу для біосфери тукосумішку РКМо – тут його вміст у травах (передусім, бобових) вдвічі перевищив контроль (на N-вмісних варіантах вміст Мо в травах був меншим).

Для Co показовим став варіант NPKСа. Тобто альтернативність N-вмісних, безазотистих, Ca-вмісних та інших варіантів фітоагрохімічного окультурювання цілинних заплавних ґрунтів за зазначеними параметрами (ВМ-мікроелементи) є більш, ніж очевидною. На прикладі Cd і Pb (двох вкрай небезпечних забруднювачів біосфери) ми переконалися, що в досліджуваних алювіальних ґрунтах їх вміст був на порядок нижчим від ГДК, вони акумулюються передусім в коренях лучних трав кормового призначення (рис. 2), а накопичення в рослинах Cd супроводжується також підвищенням в них вмісту K, Cu, Rb, Sr. Кадмій посилено споживався лучними травами на всіх удобрених варіантах, за винятком NPK+Ca, де його вміст зменшувався проти інших варіантів –