Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Заплавне грунтотворення Полісся та лісостепу України (еволюція, біогеохімія, окультурювання)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
69
Мова: 
Українська
Оцінка: 

азоту).

Добрива в умовах природних лучних фітоценозів гарантують підвищення врожайності трав незалежно від погоди – вже в першому укосі всього через місяць після внесення NPK гарантовано отримується 200-300ц/га зеленої маси (плюс ще через місяць в сприятливі роки до 160ц/га з. м. отави) при врожайності на контролі 80-90ц/га. Високою продуктивністю природні лучні фітоценози завдячують дернині, яку ми вважаємо біосферно впливовим екогенетичним горизонтом алювіальних та інших ґрунтів, майже повсюдно знищеним оранкою та меліорацією. Періодично некосимі луки репрезентують феноменально високу (нарівні з агрохімічно окультурюваними варіантами) продуктивність лучних фітоценозів, поєднану тут з екологічним комфортом для їх зоокомпонентів.
 
Таблиця 6
Урожайність лучних трав кормового призначення на варіантах фітоагрохімічного окультурювання цілинних ґрунтів заплави р. С. Донець, ц/га з. м. першого укосу
№ 78 79 80 81 82 83 84 85 86 88 89 90 91 92 93 01*
1 154 70 157 60 143 82 72 87 86 108 153 149 70 139 146 185
2 301 117 252 135 285 180 172 108 183 238 223 151 132 190 213 164
3 279 117 259 127 285 191 187 140 197 228 210 151 143 199 232 181
4 151 147 125 - - 185 197 164 202 269 293 151 141 204 251 166
5 146 - 132 - - 111 100 128 92 271 218 206 112 199 288 187
6 274 197 - - - - - - - - - - - - -
7 168 - 0** 0** - 0** 0 254 - 150 - - - - -
8 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
9 - - 236 - - - 124 108 170 - - - 112 - - 168
10 238 546 433 285 348 286 223 140 290 532 - - 165 - 500 315
11 - - - - - - 0 94 66 145 - - 100 159 -
12 - - - - - - 0 134 137 187 - - - 188 -
13 - - - - - 290 105 - 0 40 - - - 111 146
14 - - - - - - - - 0 90 - - - 192 -
16 - - - - - 205 235 - - - - - 122 - - 215
НІР05 45, 8 48, 1 51, 5 - 205 30, 5 12, 3 28, 1 27, 2 - - - -
Примітка. Ґрунти (цілинні з дерниною – 1-6; 9-16; розорані – 7, 8) – центральна заплава: 1-8 – лучний суглинистий; 9 – лучно-болотний; 10 – болотний; прируслов’є (шаруваті) : 11-12 – лучний супіщаний; 13 – 16 – дерновий піщаний. Фітоценози: 1-6 – природні мезофільні (6 – періодично некосимі), 7 – штучні; 8 – рілля (городина) ; 9 – гігромезофільні; 10 – гігрофільні; 11-16 – ксерофільні (псамофітні). Окультурювання: 2 i 12 – NPK, 3 – NPKCa, 4 i 15 – NPKMgNa, 5 – PKMo (4 і 5-з 1983 р) ; 14 – NPKCaMgNaMo; 16 – гній; 1, 6-11, 13 – неудобрені контролі. 1981, 1990, 1993, 2001рр. – післядія (* – два укоси). ** – на окремих плямах 87-136 ц/га.
 
Врожай кормових трав у притерасових та інших зниженнях річкових заплав завжди, незалежно від погоди, є гарантовано високим. Природні фітоценози на легких ґрунтах прируслов’я також здатні продукувати за сприятливих погодних умов лише в першому укосі від 70 до 500 ц/га зеленої маси. В суху та жарку погоду трави тут “вигорають”, в дощову – буяють, демонструючи флористичні флуктуації, в той час як на заболочених ґрунтах видовий склад і врожайність травостоїв є, навпаки, стабільними.
Це розширює можливості фітоагрохімічного коригування грунтово-екологічних режимів в заплаві без осушення, оранки, посіву, знищення дернини та інших жорстких втручань в їх перебіг. Екологічно вмотивованим прийомом тут стає диференційоване (з огляду на строкатість СГП та кормове призначення продукції) застосування багатокомпонентних тукосумішок, які, окрім NPK, включають Ca, Mg, Na, Mo та інші біофіли.
4. 3. Фітоіндикація екологічних та біогеохімічних змін при окультурюванні ґрунтів в заплавних ландшафтах. Окультурюючі тукосумішки не лише підвищують врожайність лучних травостоїв, але й помітно коригують ценотичні позиції їх компонентів – позиції злаків зміцнює внесення NPK; зникнення бобових загальмовує NPK+Са; стабілізація високо цінованих у кормовиробництві різнотравно-бобових травостоїв та підвищення їх продуктивності забезпечує безазотистий комплект РКСа+Мо; кормові якості лучних трав поліпшуються на NPK+MgNa, а їх врожайність (при незмінному флористичному складі, але з явною “мезофілізацією”, отже поліпшенням якості ксероморфних травостоїв) підвищується на окультурюваному варіанті NPKCaMgNaMo дернових піщаних ґрунтів прируслов’я (дози макродобрив не > 60 кг/га д. р., а для Мо – 100 г/га д. р.).
 
Таблиця 7
Співвідношення деяких біогенних елементів в лучних кормових травах
№ р. С. Донець (1976-95 рр.) р. Вовча (1989-90рр.) 
K: Na K: Ca+Mg
Фото Капча