Зародження і розвиток туристсько-екскурсійної справи в Галичині у ХІХ – першій половині ХХ ст.

Істотне місце в діяльності “Плаю” посідала краєзнавча робота, ініціатором і натхненником якої був І. Крип’якевич, а найактивнішими членами товариства “Плай” були: К. Панківський, І. Мрица, Є. Пеленський, Т. Білостоцький, Б. Рак, О. Тисовський, Я. Гладкий, В. Паньків, Е. Жарський, С. Гайдучок, Б. Януш, Ю. Полянський, Д. Коринець та інші.

“Плаївцями” було розпочато збирання матеріалів, які стали необхідними для розробки маршрутів. З цією метою дане краєзнавчо-мандрівниче товариство налагодило міцні стосунки з туристичним товариством “Чорногора” та його філіями в м. Коломиї та м. Косів, де керівниками були в Р. Шипайло і М. Горбовий.

Важливим засобом комунікації та обміну інформацією між поодинокими краєзнавцями мало стати спеціальне краєзнавче видання. Через брак коштів “Плай” не зміг заснувати окремого власного часопису. В лютому 1925 р. як безоплатний двотижневий додаток до газети І. Тиктора “Новий час” вийшов перший номер “Туристики і краєзнавство”. Редактором видання став І. Крип’якевич. Обсяг часопису становив чотири сторінки газетного формату. Зауважимо, що інші додатки до “Нового часу”, такі як “Студентські вісті”, “Руханка і Спорт”, “Пластовий прапор”, були, як правило, одно-двосторінковими вкладками.

“Туристка і краєзнавство” публікувало матеріали, присвячені окремим місцевостям Галичини, а також нариси з історії туризму та краєзнавства. Часопис вміщував матеріали археологічного й етнографічного характеру, звіти про діяльність товариства, хроніку краєзнавчого життя. Цікавим було велике дослідження І. Крип’якевича (підписане криптонімом І. К.) про початок туристського руху на Галичині.

З фінансових причин після виходу в світ трьох випусків “Туристики і краєзнавствство” видання довелось припинити. Відновлено його було лише у 1931 р. Після того як перестав виходити часопис “Туристика і краєзнавство”, краєзнавчі матеріали публікувались у газетах “Діло” та “Новий час”.

Наприкінці 20-х рр. ХХ ст. стало популярним публікувати в пресі описи звітів про здійснені туристські мандрівки чи екскурсії. З липня 1931 р. у “Новому часі” з’являється рубрика “З мандрівок по рідному краю”. У 1935 р. виходить часопис “Плай”, в якому постійно друкувалися туристично-краєзнавчі нариси, звіти туристичних мандрівок, схеми туристичних маршрутів та їх описи.

З 1931 р. головою “Плаю” став директор торгової школи “Просвіти” Д. Коринець, а заступником – організатор туристичних мандрівок Т. Білостоцький. Вони значно активізували діяльність товариства. Протягом поточного року читалися лекції з історії, географії та геології. Їх проводили М. Галущинський, Я. Пастернак, Д. Паліїв. Також був створений вишкільно-туристичний табір у с. Підбужжя, проведено низку мандрівок у Карпати.

У червні 1932 р. у м. Самборі створюється філія краєзнавчо-мандрівничого товариства “Плай”, яка координувала свої дії із товариством “Бойківщина”. Головою осередку було обрано адвоката В. Гуркевича. У філії активно працювали такі секції, як спортивна, мандрівнича та лекційна. За час свого існування вони провели ряд лекцій, екскурсій, мандрівок, таборів, зустрічей. Було придбано топографічні карти Самбірщини та Дрогобиччини. У другій половині 30-х років самбірська філія “Плаю” перетворюється на самодостатню туристично-спортивну організацію.

В результаті активної діяльності вищеозначених товариств наприкінці червня 1932 р. у Львові відбулася спільна нарада представників “Плаю”, “Чорногори”, Подільського туристичного товариства, Самбірської філії, “Українського студентського спортивного союзу”, спортклубу “Стріла” та інших спортивних та культурно-просвітницьких товариств і організацій Галичини. Делегати наради намагались виробити спільну програму координування й організації крайового туризму.

В грудні 1935 р. спільно з Українським фотографічним товариством у Львові було організовано велику виставку туристично-краєзнавчих світлин і літератури. До ювілею товариства Є. Пеленський підготував описи туристично-краєзнавчих мандрівок.

Важлива подія у розвитку туристичного руху Галичини відбулась у 1937 р. З цього року стала регулярно виходити друкованиий орган “Плаю” – щомісячний журнал “Наша Батьківщина”. Його редактором був С. Щурат. В цьому журналі публікували свої роботи І. Крип’якевич, М. Андрусяк, М. Гавдяк, В. Дорошенко, С. Гайдучок, М. Кордуба, Я. Пастернак, С. Пастернак, В. Кубійович, I. Свенціцький, В. Щурат, М. Смішко, Ф. Коковський та інші.

3а час свого існування краєзнавчо-мандрівниче товариство “Плай” займалося пропагуванням матеріалу на туристично-краєзнавчу тематику, провело багато екскурсій, мандрівок.

До діяльності туристичних товариства залучались місцеві краєзнавці. Зокрема, редактор Коломийського журналу “Жіноча доля”, журналістка, письменниця та громадсько-культурна діячка О. Кисілевська (О. Сіменович). Вона багато подорожувала по Галичині, Буковині, Волині, Причорномор’ї, Австрії, Чехії, Швейцарії, Канаді. Як зазначав О. Вороний, “подорожувала вона невтомно все своє життя. Відвідала всі частини земної кулі”.

Враженнями від своїх подорожей журналістка прагнула поділитися з широким читацьким загалом і збагатити скарбницю української літератури. Досить відомим є її історико-краєзнавчий етнографічний нарис “По рідному краю: Полісся”, цикл подорожніх нарисів “Вражіння з дороги”. У ці збірки ввійшли такі нариси, як “Море”, “З Одеських спогадів”, “Пароплавом з Одеси до Ялти”, “В Ялті та її околиці”, “З Києва”, “На Тарасовій могилі”, “Із Кам’янця-Подільського”, “Італійський карнавал”, “По Рів’єрі”, “Вражіння з Монака”, “Карнавал в Ніцці”, “Під небом півдня” (про Марокко і Канарські острови), “Листи з-над Чорного моря”, “В зеленій Буковині” та інші. Інформаційні повідомлення О. Кисілевської