Зародження і розвиток туристсько-екскурсійної справи в Галичині у ХІХ – першій половині ХХ ст.

Головним завданням у щоденній діяльності “Пласту”, в тому числі і туристично-краєзнавчої роботи, було всебічне виховання підростаючого покоління. На прогулянках і мандрівках пластуни мали змогу побачити всю красу рідного краю, ознайомитися з історичними пам’ятками свого народу. Туристично-краєзнавча робота у досягненні завдання всебічного виховання виконувала важливі функції. Адже спільне подолання труднощів у мандрівках та взаємна підтримка згуртовували та єднали всіх пластунів, виховували у них почуття дружби, колективізму, високі моральні та вольові якості, дисциплінованість. Як відзначала старша пластунка О. Лемеха-Луцька: “Пластова молодь обох статей була дисциплінована та бездоганно вела себе в зеленосвятних походах на стрілецькі могили, на пластових стрічах, прогулянках”.

Систематичні прогулянки та мандрівки; постійне перебування на свіжому повітрі зміцнювали здоров’я, сприяли фізичному вдосконаленню, спритності, витривалості пластунів.

Одним із головних завдань “Пласту” було формування культу фізичного здоров’я. Програма з загальнофізичної підготовки вміло поєднувала загальнофізичний розвиток з тренуванням практичних навичок. Ця програма включала не тільки легку атлетику (біг на 100 і 400 та на 110 і 400 метрів з бар’єрами, стрибки у довжину та висоту, штовхання ядра, метання списа та диска), а й плавання, веслування, спортивні ігри (футбол, баскетбол, волейбол, настільний теніс), рухливі ігри, лижі. Український композитор Микола Колесса, син відомого етнографа, який багато мандрував разом з І. Франком, згадував: “Я багато часу віддав Пласту і щодня відвідував спортзал товариства “Сокола-Батька”. Тільки силою рук, без ніг, я піднімався по канату... Ще багато часу стратив у поїздках на ровері. Одного разу за день проїхав на ньому сто кілометрів – з Черча (то біля Рогатина) через Перемишляни до Львова... ”.

Спорт у “Пласті” посідав чільне місце і йому надавали великого значення. Про це свідчить той факт, що старший пластун Р. Шухевич у Запорізьких Іграх, які відбулися 1923 р., встановлює рекорд з бігу на 400 м з перешкодами та займає перше місце в плаванні на 100 м, а “у 1933 році під час чергових Запорізьких Ігор на площі Сокола-Батька веде дефіляду (парад – Я. Л.) змагунів та здобуває перше місце у бігу сеніорів”. У зв’язку з цим слід також згадати і ряд інших пластунів-спортовців, які також встановлювали спортивні рекорди: М. Савчака, Л. Штинду, Т. Вішка, братів Петрін і Савчинських. Серед пластунів була поширена думка, що тільки “спорт може створити новий тип громадянина, може дати підвалини нового життя” і саме тому кличем всіх пластунів стало “Лиш спорт творить сильну націю! ”.

Для пластунів були розроблені проби з фізичного виховання відповідно до віку. При виконанні їх пластунам присвоювалась відзнака фізичної вправності.

Серед інших заходів спортивного та фізично-масового змісту в діяльності Пласту практикувалися і легкоатлетичні естафети-пробіги. Так, у 1929 р. На Зелені свята старшопластунський курінь “Чорноморці” організував пробіг від цвинтаря вояків УСС, що знаходився на горі Маківка, до собору св. Юра в Львові, де правилась панахида за полеглими українськими січовими стрільцями. В цьому пробізі взяли участь 18 старших пластунів, серед яких були: Р. Шухевич, І. Сенів, Є. Полотнюк, М. Ганушевський, М. Скочиляс та інші. На завершальному етапі естафети Я. Гладкий вручив срібну чашу із землею з Маківки отцю-митрату Базюкові, що відправляв панахиду. Пізніше такі естафети проводились і в інших містах та селах краю.

У “Пласті” постійно читались доповіді на теми фізичного виховання, проводилися відповідні курси. Поряд з фізичним вихованням у “Пласті” належна увага приділялась також тісно пов’язаному з ним вихованню – санітарно-гігієнічному. Знання та вміння подати першу долікарську допомогу необхідні не лише у мандрівках, але і в повсякденному житті. Тому виховники “Пласту” надавали великого значення формуванню у пластунів цих знань, умінь та навичок. Для їх перевірки, зокрема, використовувались спеціальні тести у вигляді питань з надання першої долікарської допомоги. Вимоги всіх пластових іспитів також включали питання теоретичного і практичного характеру з до лікарської допомоги та гігієни тіла. Ще в “Основах пластового знання” О. Тисовський писав: “Мусиш тямити, що твоїм обов’язком як пластуна є при несподіванім нещасливім випадку не стратити голови, а вміло взятися до рятування. Щоб вміти, треба знати теорію рятування і свої відомости практично примінити”. Для закріплення таких знань в одному з пластових календариків був надрукований розділ першої долікарської допомоги та рятування потопаючого.

Важливе значення в санітарно-гігієнічному вихованні мало формування навичок по догляду за своїм тілом. У всіх інструкторських таборах був іспит з теоретичного і практичного розділів гігієни. Санітарно-гігієнічне виховання включало формування негативного ставлення до вживання спиртних напоїв і паління. Так, у 12 пункті “Пластового закону” про пластуна сказано: “Він не вживає ніяких алкогольних напитків і не курить тютюну. Загалом не робить нічого, що могло б підірвати його молоді сили або спиняти їх розвиток”.

У журналі “Молоде життя” регулярно друкувалися поради для пластунів, в яких рекомендувалось довше перебувати на свіжому повітрі і сонці, постійно провітрювати приміщення та дотримуватись особистої гігієни, не вживати їжу надмірно. На сон виділяти не більше 8 годин, зранку