Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Засоби вираження мовленнєвого акту наказу в англійській мові на матеріалі англомовної художньої літератури

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Вступ
 
Дана робота присвячена вивченню засобів вираження мовленнєвого акту наказу в англійській мові на матеріалі англомовної художньої літератури.
Актуальність теми обумовлена необхідністю вивчення мовної комунікації, в цілому, і способів впливу на людину за допомогою слова, зокрема.
В останні десятиліття проблема мовленнєвого спілкування є однією з найбільш привабливих галузей дослідження. Спочатку класична теорія мовленнєвих актів займалася визначенням, аналізом та класифікацією іллокутивних актів, але не встановлювала співвідношення між конкретним мовленнєвим актом і використовуваними мовленнєвими засобами, тобто була відірвана від реальної комунікації. Тільки поєднання теоретичного підходу і вивчення прагматичних установок мовця, а також психологічних і поведінкових реакцій комунікантів дає найбільш повне уявлення про мовленнєву діяльність і про особливості мовленнєвої взаємодії мовця і слухача.
Теорія мовленнєвих актів увійшла до кола актуальних проблем сучасної теорії комунікації. У сучасних дослідженнях підкреслюється, що при розгляді мовленнєвого акта слід враховувати характерологічні особливості партнерів по комунікації, саму ситуацію спілкування, а також той факт, що мета комунікації полягає не тільки в тому, щоб адресат зрозумів адресанта, але і в тому, щоб викликати в останнього певну реакцію на почуте або зроблене, а також вплинути на нього.
Об'єктом дослідження виступають мовленнєві акти наказу, зафіксовані в текстах англомовних художніх творів.
Предметом дослідження - мовленнєві засоби вираження даного типу висловлювання.
Мета роботи полягає у спробі виявити лінгвістичні особливості вираження мовленнєвого акту наказу в англійській мові в сфері побутової комунікації.
Відповідно до поставленої мети в даній роботі вирішуються наступні завдання:
1.Визначити поняття "мовленнєвий акт наказу".
2. Дослідити категорію національної специфіки вираження наказу та її прояв у мові.
3. Виділити специфічні комунікативні одиниці та мовленнєві формули, характерні для мовленнєвого акту наказу.
4. Виявити особливості функціонування мовних актів наказу в художніх творах.
Новизна дослідження полягає в постановці питання про неоднорідність акту наказу, що включає в себе різні типи висловлювання іллокуції наказу. У проблемному плані новизна дослідження пов'язана з обгрунтуванням поділу різних типів мовленнєвих актів наказу на підставі комунікативних цілей, концепцій адресата та адресанта, а також подієвого змісту ситуації спілкування.
Практичне значення роботи полягає в тому, що запропонована методика опису мовленнєвого акту наказу в художніх творах може послужити основою при дослідженні мовленнєвих актів іншого типу в сучасній англійській мові.
Структура роботи містить 2 розділи, які поділяються на підрозділи. Список використаних джерес становить ... позиціії, загальний обсяг роботи ... сторінок.
 
Розділ 1. Основні положення теорії мовленнєвих актів
 
1.1 Мовленнєвий акт і його аспекти
 
Мовленнєвий акт - це елементарна одиниця мовленнєвого спілкування, також одиниця мовленнєвого процесу й одиниця породження тексту. Мовленнєвим актом слід вважати цілеспрямовану дію – одиницю нормативного в певному мовному колективі, соціальній групі мовленнєвої поведінки, що розглядається в кожній окремій ситуації. Він реально втілюється у мовленнєвій діяльності людини. В основі мовленнєвого акту лежить інтенція мовця, тобто бажання, для реалізації якого будуть зроблені певні кроки. Інтенція може бути демонстрована і прихована. Прихована інтенція, як пише О.Г. Почепцов, лінгвістичному аналізу не піддається, а демонстрована інтенція може бути заданою і виводиться. Непрямі мовленнєві акти співвідносяться з виведеною інтенцією. Спілкування на рівні виведеного сенсу завжди присутнє в нормальній людській взаємодії, учасники спілкування завжди щось домислюють. Багато чого залежить від жанру і умов спілкування [20, 116].
Підвищене використання в мові імплікатур, виведених смислів, підвищує статус мовця в очах адресата і статус адресата у власних очах: хто говорить виглядає розумним, людиною, яка знається у тонкощах мовленнєвого спілкування. Спілкування на рівні імплікатур - це більш престижний вид вербальної комунікації, тому він широко використовується серед освіченої частини населення, оскільки для розуміння багатьох імплікатур адресат повинен володіти відповідним рівнем інтелектуального розвитку [4].
Теорія мовленнєвих актів дозволяє виділити характеристики ситуацій спілкування: інформативність / неінформативність, офіційність / неофіційність спілкування, залежність / незалежність автора від адресата і навпаки.
Існують мовленнєві акти наказу, прохання, вибачення і більш складні "розмиті" мовленнєві акти, які з певними застереженнями можна віднести до тієї чи іншої групи. Так, ядро імперативів становлять накази, волюнтативні імперативи. Наступний шар імперативів складають неволюнтатівні імперативи - поради, інструкції, рецепти, попередження. Ще далі від системоутворюючого ядра імперативів знаходяться пропозиції, в яких обговорюються умови здійснення дії, і, нарешті, виділяються параімператіви, що включають обіцянки і клятви, плани і схеми, наміри і бажання [10, 88].
 
1.2 Класифікація мовленнєвих актів
 
Мовленнєві акти виділяються і вивчаються як з боку дедуктивного моделювання, так і з боку індуктивно-емпіричного опису. У першому випадку будується схема відносин між комунікантами. Наприклад, мовленнєві акти поділяються на інформативні та неінформативні. У другому ж випадку, виконується повна словникова і текстова вибірка дієслів поведінки та спілкування. Наприклад, мовленнєві акти похвали, самопохвали та лестощів, що є принципіально імпліцитними, в значній мірі визначаються шляхом аналізу паралінгвістичних засобів вираження [16, 70].
Дж. Серль виокремлює п’ять типів мовленнєвих актів:
•Репрезентативи, або асертиви. Зобов’язують мовця нести відповідальність за істинність висловлювання.
•Директиви. Змушують адресата зробити дещо.
•Комісиви. Зобов’язують виконати певні дії у майбутньому або дотримуватися певної лінії поведінки.
•Експресиви. Виражають психологічний
Фото Капча