Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Засоби вираження мовленнєвого акту наказу в англійській мові на матеріалі англомовної художньої літератури

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 

/ не робити що-небудь, припускають наявність у мовця відповідного бажання, а їх пропозіціональний зміст завжди полягає в тому, що адресат зробить / не зробить деяку дію в майбутньому. До цього класу належать прохання, заборони, поради, інструкції, заклики та інші види спонукальних мовленнєвих актів.

3. Коміссиви, орієнтовані, як і директиви, від висловлювання до дійсності, використовуються мовцем з метою пов'язати себе зобов'язанням робити / не робити що-небудь, припускають наявність у нього відповідного наміри, і їх пропозиція завжди має своїм суб'єктом саме адресанта. Приклади коміссивів: обіцянка, клятва, гарантування.
4. Експресиви мають на меті висловити певний психологічний стан мовця (почуття вдячності, жалю, радості і т.п.) в якості реакції на стан справ, що визначається у рамках пропозиції. Напрямок відповідності між висловлюванням і дійсністю для них не істотно, оскільки стан справ, що служить приводом для експресиви (те, з чим ми вітаємо, за що дякуємо або вибачаємося і т.п.), становить не основний зміст, а передумову такого мовленнєвого акту - його пресупозиція. Пропозіональний зміст експресиви приписує деякий предикат суб'єкту, яким може бути або адресант (так, коли ми говоримо Вибачте за запізнення!, то мова йде про наше власне запізнення), або слухач (так, коли ми говоримо Велике спасибі за допомогу!, то маємо на увазі дію, вчинену адресатом висловлювання). Для експресивів особливо характерні фразеологізовані засоби вираження - мовленнєві кліше, специфічні для кожної мови, пор. російське Вибачте! - форму наказового способу дієслова вибачати (або не рекомендований правилами мовленнєвого етикету Перепрошую! - форму дійсного способу поворотного дієслова вибачатися) з його англійським еквівалентом Sorry!, за формою - прикметником зі значенням 'засмучений', або англійське Thanks (букв. ' подяки ') і функціонально еквівалентну російську ідіому Спасибі, етимологічно висхідну до побажання "Врятуй [тебе / вас] Бог!".
5. П'ятий іллокутивний клас - декларації - відрізняється від інших чотирьох по параметру зв'язку з позамовними інститутами і, що випливає з цього факту специфікою відповідності між висловлюванням і дійсністю: оголошуючи (декларуючи) деякий стан справ існуючим, мовленнєвий акт декларації тим самим і робить його існуючим в реальному світі. Прикладами декларацій є призначення на посаду, оголошення війни або перемир'я, відлучення від церкви, посвячення в лицарі, прийом до партії, присвоєння звання людині або імені установі і т.п.
 
1.4 Непрямі мовленнєві акти як мовленнєва дія адресанта
 
Крім прямих мовленнєвих актів, тобто таких, в яких має місце відповідність між висловлюваним змістом і котра втілює його мовленнєвою формою, виділяються непрямі мовленнєві акти. Непрямі мовленнєві акти проявляються як неузгодженість між значенням і сенсом висловлювання, між вираженим і мається на увазі змістом, між власним та контекстуально-обумовленим (ситуативно-обумовленим) значенням. Непрямі мовленнєві акти можна розглядати як особливу мовну стратегію, яка полягає в тому, що вироблений іллокутивний мовленнєвий акт призначений для виконання допоміжної ролі в процесі здійснення іншого іллокутивного акту.
Широке використання непрямих мовленнєвих актів пояснюється, перш за все, прагненням мовця знизити категоричність висловлювання. Особливо це важливо в тих випадках, коли прямі мовленнєві акти звучать не досить коректно, у той час як непрямі забезпечують можливість подальшого мовного і немовного співробітництва комунікантів. При цьому неузгодженість може варіювати в певних межах: наказ може бути виражений у вигляді прохання, ради, питання або констатації, але малоймовірний у вигляді компліменту.
У разі використання як прямого мовленнєвого акту його іллокутивна мета полягає в повідомленні, констатації певного факту. Як непрямий мовленнєвий акт воно може виступати, по-перше, у функції директивного мовленнєвого акту, тобто виражати спонукання.
Розповідне висловлення може висловлювати такі види спонукання:
а)порада: I really think that you should nay him for wages and turn him off.
б) прохання: I would be glad to know it from you. We have such a parcel of servants.
в) команда, наказ: So my Constance all must be completed before he arrives.
г) пропозиція: I will save you the trouble. You can tell him that it was my guilt; then there will be no difficulty.
Розповудне речення може також використовуватися для вираження таких периферійних різновидів спонукання як докір, попередження, загроза, переконання.
Ще одна функція розповідного речення - це вираз обіцянки, яке входить до групи коміссивів: I promise you I shall make devilish work tonight in the larder.
Розповідне речення в ролі непрямого мовленнєвого акту може також виступати засобом запиту інформації, тобто виконувати функцію питального речення: I wonder what you could mean by sending me so valuable a thing as a casket to keep for him.
Нарешті, стверджувальні за формою речення можуть виконувати функцію негативного висловлювання: Sir, ask me no questions I say ask me no questions. I will be damned if I answer them. (I won't answer them).
Головним мотивом використання непрямих мовленнєвих актів у всіх описаних вище випадках є принцип ввічливості, який як зазначає Г. Грайс, часто грає вирішальну роль у формуванні висловлення і у відборі мовних форм вираження комунікативної мети. Ввічливість виступає як принцип соціальної взаємодії, в основі якого лежить повага до особистості партнера [6, 48].
 
1.5 Стратегії ухилення
 
Одним із способів реалізації принципу ввічливості
Фото Капча