Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Застосування кріоконсервованої суспензії плаценти для лікування фетоплацентарної недостатності

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Харківський державний медичний університет
 
Лахно Ігор Вікторович
 
УДК 618. 2-7-048-6. -8. 3
 
Застосування кріоконсервованої суспензії плаценти для лікування фетоплацентарної недостатності
 
14. 01. 01 – акушерство та гінекологія
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
 
Харків -1999
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському інституті удосконалення лікарів, МОЗ України.
Науковий керівник – доктор медичних наук, професор Грищенко Ольга Валентинівна, завідуюча кафедрою перинатології та гінекології Харківського інституту удосконалення лікарів.
Офіційні опоненти: – доктор медичних наук, професор Щербіна Микола Олександрович, професор кафедри акушерства і гінекології Харківського державного медичного університету; – кандидат медичних наук, доцент Кандиба Людмила Іванівна, доцент кафедри акушерства і гінекології №2 Харківського інституту удосконалення лікарів.
Провідна установа – Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, відділення патології вагітності та пологів, м. Київ.
Захист відбудеться « 22 « 05 1999 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64. 600. 01 при Харківському державному медичному університеті (310022, м. Харків, пр. Леніна, 4).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (310022, м. Харків, пр. Леніна, 4).
Автореферат розісланий «18» 03 1999 р.
 
Загальна характеристика дисертації
 
Актуальність теми дослідження
Фетоплацентарна недостатність є однією з ведучих причин загрозливих станів плоду, високого ризику перинатальних втрат. У сучасному акушерстві частота внутрішньочеревної гіпоксії плоду і синдрому затримки його розвитку залишається на досить високому рівні, не маючи тенденції до зниження [Ариас Фернандо, 1989; C.W. G. Redman et al., 1993]. За даними окремих авторів внутрішньочеревна гіпотрофія виявляється від 1 до 31, 2%, а перинатальна гіпоксія у 4-6% загальної кількості пологів [В. И. Грищенко, Н.А. Щербина, 1990, 1993; О.Т. Михайленко, 1994; Г.М. Савельева, Л.Г. Сичинава, 1995; J.T. Qeenan, J.C. Hobbins, 1987; S. Uzan, 1995].
На сьогодні розроблені і широко впроваджені в практику різні ефективні методи діагностики та лікування хронічної фетоплацентарної недостатності (ФПН). Головними напрямками терапії є покращання матково-плацентарного кровообігу, корекція гормональної недостатності, імунологічного дисбалансу та метаболічних розладів [В.В. Горячев, 1990; Л.Г. Назаренко, 1990, 1992; Г.К. Степанковская, Б.М. Венцковский, 1994; R.H. Petrie, 1989; G. Reeves, G. Stern, 1989].
В останні десятиріччя особливу увагу вчених привертає можливість використання тканинних лікарських засобів або натуральних компонентів ФПК [R. A. Dracker, 1996; S. Iwai et al., 1996; W. F. Jungi, 1994; J. Kurtzberg, 1996; P. Rubinstein et al., 1993, 1994, 1995].
У плацентарній тканині міститься значна кількість гормонів білкової природи, “білків вагітності”, поліпептидних факторів росту, транспортних білків, ферментів, стероїдних гормонів, фосфоліпідів, вітамінів, мікроелементів та інших біологічно активних речовин, які вірогідно впливають на імунний баланс та гормональний статус ФПК у випадку їх клінічного використання [М. С. Арцимович, Н. Г. Ломакин, 1991; Е. В. Дятловицька та співавт., 1987, 1989, 1990]. Теорія інтерналізації детермінує синтез білка і гормонів, оновлення клітинних мембран ендокринних органів дією факторів росту[С.И. Кусень, Р.С. Стойка, 1985].
Багатьма експериментальними дослідженнями було показано, що білки, виділені із хоріону та плаценти різних гестаційних термінів, сприятливо впливають на розвиток культури трофобласту [T. Maruo et al., 1987; I. G. Sinkovics, 1996; S. L. Greenwood et al., 1996].
Кріоконсервація клітин і тканини ендокринних органів дає можливість тривалого зберігання та знижує чи повністю усуває антигенні властивості трансплантату [В.І. Грищенко та співавт., 1993].
Виходячи з цього, ми мали намір випробування терапії кріоконсервованою тканиною плаценти у вагітних з фетоплацентарною недостатністю. Теоретичним підгрунтям цього дослідження був славнозвісний постулат “орган лікує орган”, що має підтвердження в кібернетичному принципі “інформаційної надмірності”.
Зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертація виконана відповідно до республіканської комплексної програми “Охорони здоров’я материнства і дитинства” і плану наукових досліджень кафедри перинатології та гінекології Харківського інституту удосконалення лікарів (№ держреєстрації 0195У020621).
Мета і задачі дослідження
Мета роботи – клініко-експериментальне обгрунтування та дослідження терапевтичних можливостей використання кріконсервованої суспензії плаценти при ректальному шляху введення для лікування хронічної внутрішньочеревної гіпоксії плоду та синдрому затримки його розвитку, а також оцінка впливу тканинної терапії на гормональну функцію фетоплацентарного комплексу, перебіг пологів, перинатальні наслідки.
Для досягнення поставленої мети були висунуті такі завдання:
1.Провести порівняння білкового та нуклеотидного складу водних екстрактів плаценти, виготовлених різними методами.
2.Дослідити гормональні взаємовідносини та функцію фетоплацентарного комплексу при ФПН з визначенням рівня естрадіолу, прогестерону і альфа-фетопротеїну, біофізичного профілю плоду.
3.Проаналізувати вплив традиційної терапії фетоплацентарної недостатності на стан внутрішньочеревного плоду, перебіг вагітності і пологів, перинатальні наслідки.
4.Провести дослідження терапевтичних можливостей кріоконсервованої суспензії плаценти у вагітних з ФПН при ректальному шляху введення ізольовано та в комплексі традиційного лікування.
5.Оцінити вплив тканинної терапії суспензією КТПЛ при фетоплацентарній недостатності на наслідок вагітності і стан новонародженого.
6.Запровадити найбільш інформативні критерії для діагностики та оцінки ефективності лікування ФПН.
Наукова новизна одержаних результатів
Вперше проведено дослідження білкового та нуклеотидного складу водних екстрактів кріоконсервованої плаценти та їх порівняння з екстрактами свіжої плаценти і плаценти, консервованої за В. П. Філатовим.
Фото Капча