Застосування кріоконсервованої суспензії плаценти для лікування фетоплацентарної недостатності

Обстеження вагітних проводилося комплексно, сумлінно, з вивченням анамнестичних даних (спадковість, перенесені захворювання, екстрагенітальна та гінекологічна патологія, соціальні та екологічні умови життя сім’ї, менструальна функція, паритет та інше). На підставі отриманих даних враховувалися відомі фактори ризику розвитку ФПН.

Клініко-лабораторне обстеження вагітних проводилося за загальновизнаними правилами: УЗД, огляд терапевтом, фтизіатром, гематологічні дослідження (клінічний аналіз крові, визначення групи крові і резус-фактору, біохімічний аналіз крові, коагулограма), лабораторне дослідження сечі, серологічні реакції, що включали сифіліс, ВІЛ-інфекцію, токсоплазмоз та іншу інфекцію з групи TORCH.

Згідно з існуючими уявами про фази ФПН усім вагітним проводили ряд досліджень: ультразвукову плацентографію, ультразвукову біометрію, аускультацію серцевих тонів плоду, нестресовий тест, що дозволило розподілити всіх обстежених на пацієнток з компенсованою, суб- і декомпенсованою ФПН [В. Е. Радзинский, 1985].

Пацієнткам із компенсованою ФПН (IIIА група) ми вважали можливим проводити монотерапію суспензією КТПЛ в мікроклізмах.

У вагітних з ФПН в групі порівняння комплекс терапії був слідуючим: лікування основної патології; призначення вазоактивних препаратів (трентал, курантил або партусистен) в таблетках згідно із терапевтичними дозами цих ліків. При суб- і декомпенсованих формах ФПН проводили інфузію саме тих препаратів на 200, 0 5% розчину глюкози з попереднім “рідинним навантаженням” реополіглюкіном 200, 0 або альбуміном 200, 0. Інфузійне введення доповнювали призначенням вазоактивного препарату в таблетках в половинних дозах, а також призначали дезагреганти (аспірин по 0, 125 1 раз на добу), туринал по 0, 005 3 рази на добу, полівітаміни “Прегнавіт” за схемою фірми “Меркле”, есенціале 5, 0 внутрішньовенно 1 раз на добу 7-10 днів, після цього по 2 капсули 3 рази на добу протягом 2 тижнів, активоване вугілля по 1, 0 4 рази на добу та рібоксин по 0, 3 2 рази на добу.

Вагітні IIIБ групи отримували лікування основної патології, вазоактивні препарати, дезагреганти в тих же дозах та режимах введення, а також суспензію КТПЛ в мікроклізмах.

Клінічні дослідження терапевтичних можливостей суспензії КТПЛ проводились у обстежених вагітних з ФПН у терміні гестації 28-34 тижні. Введення суспензії КТПЛ виконувалося ректально в мікроклізмах обсягом 50 мл один раз на добу за однією й тією ж методикою протягом 7 днів підряд.

Для вирішення поставлених завдань нами були простежені перебіг існуючої вагітності з урахуванням усіх форм гестаційної патології, перебіг пологів, перинатальні наслідки у вагітних основних клінічних груп з проведенням їх порівняльного аналізу.

У клінічній практиці суспензія КТПЛ була використана на підставі дозволу МОЗ України від 20. III. 96 року (№18. 01. 97/134).

Методи дослідження стану фетоплацентарного комплексу та перинатальних наслідків

Стан фетоплацентарного комплексу оцінювали шляхом визначення рівня його гормонів (естрадіолу, прогестерону) і альфа-фетопротеїну та дослідження біофізичного профілю плоду за A. M. Vintzileos et al. (1987). Потім продовжували спостерігати за вагітними, вивчали термін та спосіб розродження, перинатальні наслідки.

Дослідження рівня гормонів і альфа-фетопротеїну проводили у здорових вагітних (група контролю) одноразово та у вагітних з ФПН за 2-3 дні до, а також на 8-9 день з початку лікування за допомогою наборів для імуноферментного аналізу: Nova Path TM Estradiol, Nova Path TM Progesterone фірми Bio-Rad Laboratories (США), “АФП-тест” АТ “Биоиммуноген”, АТ “ВНЦМДЛ” (Росія). Одержані результати оброблено статистично за допомогою методу Фішера-Ст’юдента.

Біофізичний профіль плоду визначали за слідуючими показниками: нестресовий тест, дихальні рухи, рухова активність, м’язовий тонус плоду, обсяг навколоплідної рідини та ступінь зрілості плаценти. Для цього використовували систему “Biomonitor” (Німеччина) та ультразвуковий апарат Toshiba Sonolayer-LS SAL-38AS (Японія). Кожному показнику надавали визначену кількість балів згідно зі шкалою Manning, де мінімальному значенню відповідає 0, середньому – 1, а максимальному – 2 бали. Сумарна оцінка балів характеризувала загальний стан плоду. Дослідження проводили до лікування та на 9-10 день від його початку. Показники регресії БПП розраховували у відповідності з критерієм Уілкоксона-Мана-Уітні [H. B. Mann, D. R. Whitney, 1947].

Оцінку стану новонароджених проводили відразу після пологів та в періоді ранньої адаптації з урахуванням виявленої патології, а також оцінювали показники фізичного розвитку за Т. К. Набухотним та співавт (1989).

Обсяг досліджень було підібрано з урахуванням необхідності вирішення поставлених завдань і патогенетичних особливостей ФПН, а також можливостей її лікування з використанням суспензії КТПЛ.

Результати досліджень та їх обговорення

Обгрунтування можливостей застосування суспензії КТПЛ з метою лікування ФПН при ректальному шляху введення потребує вивчення вмісту розчинних білків та нуклеотидів у водних екстрактах плаценти, виготовлених різними методами. Методика обробки тканинної сировини має забезпечити збереження цих субстанцій, а також відповідати вимогам бактеріо- та вірусологічної надійності препарату [K. Korn, B. Fleckenstein, 1994; J. R. Bohl et al., 1994].

Експериментально встановлено, що водні екстракти свіжої плаценти характеризуються трьома основними фракціями білків: високомолекулярною в ділянці протеїнів з молекулярною масою 100-150 кДа і вище; фракцією з молекулярною масою біля 60 кДа, зумовленою в першу чергу гемоглобіном, іншими геміпігментами, груповими речовинами крові (ця фракція не має корисного значення і може приводити до розвитку ускладнень в організмі вагітної) ; та низькомолекулярною – біля 4-10 кДа. В автоклавованому екстракті спостерігається зниження вмісту білків і практично